Постанова
Іменем України
24 червня 2020 року
м. Київ
справа № 161/20882/18
провадження №61-584св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 26 листопада 2019 року та додаткову постанову Волинського апеляційного суду від 06 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Шевчук Л. Я., Данилюк В. А., Киці С. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі - АТ "Ощадбанк") та просила: визнати незаконним і скасувати наказ № 991-к від 03 грудня 2018 року філії - Волинського обласного управління АТ "Ощадбанк" про звільнення її з посади контролера-касира територіально відокремленого безбалансового відділення (далі - ТВБВ) № 10002/026 на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України; поновити її на займаній посаді; стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 03 грудня 2018 року, а також 2 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позову зазначала, що наказом № 205 - к від 14 березня 2016 року її прийнято на посаду контролера-касира ТВБВ № 10002/026 філії - Волинського обласного управління АТ "Ощадбанк", а наказом № 991 - к від 03 грудня 2018 року - звільнено із займаної посади у зв`язку з втратою довір`я, за грубе порушення правил операційно-касової роботи на підставі пункту 2 статті 41 КЗпП України. Таке звільнення є незаконним, оскільки вона не вчиняла умисно чи з необережності дії, які давали підстави для втрати до неї довір`я з боку адміністрації банку. Неправомірне зняття коштів з рахунку клієнта банку відбулося внаслідок винних дій іншого працівника, який визнав свою провину, та про такі його дії було невідомо іншим працівникам банку.
Внаслідок звільнення їй заподіяно моральну шкоду, яка виразилась у моральних стражданнях, втраті нормальних життєвих зв`язків, та вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя.
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 вересня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ №991-к від 03 грудня 2018 року філії - Волинського обласного управління АТ "Ощадбанк" про звільнення ОСОБА_1 з посади контролера-касира ТВБВ №10002/06 на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді контролера-касира ТВБВ №10002/026 філії - Волинського обласного управління АТ "Ощадбанк" з 04 грудня 2018 року.
Стягнуто з АТ "Ощадбанк" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 04 грудня 2018 року по 12 вересня 2019 року в розмірі 56 761, 30 грн та 1 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
У задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів вчинення позивачем конкретних винних дій (умисно чи з необережності), які є підставою для розірвання трудового договору, а також не довів зняття нею коштів з рахунку клієнта банку.
Постановою Волинського апеляційного суду від 26 листопада 2019 року рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 вересня 2019 року скасовано і ухвалене нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 працювала в АТ "Ощадбанк" на посаді контролера-касира банку, яка безпосередньо пов`язана зі зберіганням, обробкою, прийманням, видачою і перевезенням цінностей.
Встановлено, що контролер-касир ОСОБА_1 візувала документи по видачі готівки клієнту без участі самого клієнта банку на прохання контролера-касира ОСОБА_2, тобто з порушенням вимог нормативних документів АТ "Ощадбанк".
Винні дії позивача під час виконання нею посадових обов`язків встановлені комісією банку та зафіксовані у висновку службового розслідування від 30 листопада 2018 року, у якому комісія вказала на порушення ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків.
Враховуючи наведене, при звільненні позивача за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України відповідачем дотримано норми законодавства про працю, які регулюють порядок вивільнення працівників.
Додатковою постановою Волинського апеляційного суду від 06 грудня 2019 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Ощадбанк" 4 610, 40 грн судового збору.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У січні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову Волинського апеляційного суду від 26 листопада 2019 року і додаткову постанову від 09 грудня 2019 року та залишити в силі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 вересня 2019 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що згідно наказу № 991-к від 03 грудня 2018 року її звільнено з роботи за грубе порушення правил операційно-касової роботи. Конкретні дії та порушення з її боку, які стали підставою для звільнення, в наказі не зазначені, відтак її звільнено не за вчинення якихось конкретних дій, внаслідок яких відповідач втратив довір`я до неї.
Апеляційний суд безпідставно залишив поза увагою показання свідка ОСОБА_2, яка в суді першої інстанції надала показання про те, що саме вона привласнювала кошти, які знаходилися на рахунку ОСОБА_3, та ставила підписи в заявах на видачу готівки від її імені.
В акті службового розслідування відсутні відомості про вчинення нею конкретних винних дій при знятті ОСОБА_4 коштів з рахунку ОСОБА_3 .
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Луцького міськрайонного суду Волинської області.
04 березня року справа № 161/20882/18 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
АТ "Ощадбанк" направило відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IXустановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною третьою статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що відповідно до наказу № 205-к від 14 березня 2016 року ОСОБА_1 з 16 березня 2016 року працювала в АТ "Ощадбанк" на посаді контролера - касира ТВБВ № 10002/026 філії Волинського обласного управління АТ "Ощадбанк" на період перебування основного працівника у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Наказом № 662-к від 23 вересня 2016 року ОСОБА_1 переведено за її згодою зі строкового трудового договору на безстроковий трудовий договір з 26 вересня 2016 року.
03 січня 2017 року та 02 січня 2018 року банк і ОСОБА_1 уклали договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, за умовами якого працівник, що займає посаду контролера-касира ТВБВ філії Волинського обласного управління АТ "Ощадбанк", безпосередньо виконує операційно-касову роботу, пов`язану зі зберіганням, прийманням, перерахуванням, видачею цінностей, бере на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення зберігання майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання, оброблення.
Відповідно до пункту 2.1. посадової інструкції контролера-касира АТ "Ощадбанк", з якою була ознайомлена ОСОБА_1, до її посадових обов`язків відноситься, зокрема: здійснення видачі та приймання грошових коштів за рахунками клієнтів; приймання платежів на користь банку (комісійна винагорода, пеня, штраф тощо); приймання платежів в погашення кредитів; приймання комунальних та інших платежів на користь третіх осіб; здійснення виплат/приймання коштів за грошовими переказами; здійснення операцій з іноземною валютою (купівля, продаж, обмін, прийняття та інкасо), чеками; здійснення касових операцій з платіжними картками; здійснення видачі банківських платіжних карток і ПІН-конвертів для фізичних і юридичних осіб.
Інструкцією з організації касової роботи та здійснення касових операцій в установах АТ "Ощадбанк", затвердженою постановою правління АТ "Ощадбанк" № 693 від 13 грудня 2012 року, визначено, що касовий працівник - це операційно-касовий працівник, який безпосередньо здійснює операції з готівкою та цінностями.