Постанова
Іменем України
24 червня 2020 року
м. Київ
справа № 127/13253/15-ц
провадження № 61-38291св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Вінницької області від 04 травня 2018 року у складі колегії суддів: Голоти Л. О., Медвецького С. К., Оніщука В. В.,
Описова частина
Короткий зміст вимог позовної заяви
У червні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину майна подружжя та стягнення компенсації 1/2 частини вартості спільного майна подружжя.
Вимоги обґрунтовувала тим, що з 26 грудня 1992 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Замостянського районного суду міста Вінниці від 05 червня 2012 року розірваний.
Під час шлюбу вони придбали земельну ділянку на АДРЕСА_1 площею 0,0069 га (16 липня 2010 року) з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд.
Вважала зазначену земельну ділянку об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Уточнивши позовні вимоги (05 липня 2017 року), просила в порядку поділу майна стягнути з ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості 1/2 частини вищевказаної земельної ділянки в розмірі 32 672 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05 жовтня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не довела, що спірне майно придбане за спільні кошти подружжя.
Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 30 листопада 2017 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 жовтня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частки земельної ділянки площею 0,0069 га на АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_2 на праві власності, у розмірі 32 672 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд виходив із того, що спірна земельна ділянка є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, є неподільною річчю, у зв`язку з чим на користь позивача підлягає стягненнюгрошова компенсація вартості 1/2 частини цього майна.
Постановою Верховного Суду від 28 лютого 2018 року рішення апеляційного суду Вінницької області від 30 листопада 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до апеляційного суду.
Суд касаційної інстанції визнав обґрунтованим висновок апеляційного суду про те, що спірна земельна ділянка набута у період перебування сторін спору у шлюбі, презумпція спільності права власності подружжя на майно відповідачем не спростована, а тому спірна земельна ділянка є спільною сумісною власністю подружжя і може бути поділена між подружжям. Проте вказав, що апеляційний суд не надав оцінки заяві відповідача про застосування строків позовної давності, не встановив початок перебігу позовної давності та чи такий строк пропущений позивачем при зверненні до суду, а якщо пропущений, то з яких причин. Крім того, зазначив, що висновок апеляційного суду щодо неподільності спірної земельної ділянки є передчасним, оскільки проведеною у справі судовою комплексною земельно-технічною та оціночно-земельною експертизою визначено лише вартість спірної земельної ділянки, питання щодо можливості поділу даної земельної ділянки на розгляд експертам не ставилось, а тому, факт неподільності майна документально не підтверджений.
Постановою апеляційного суду Вінницької області від 04 травня 2018 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 жовтня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову з інших підстав.
Суд апеляційної інстанції мотивував рішення тим, що відповідач не спростував презумпцію спільності права власності подружжя на спірне майно. Вказав, що позивач не пропустила позовну давність.
Разом із тим оскільки позивач не довела, що спірна ділянка поділена між подружжям та частки кожного із них виділені, у зв`язку з чим підстав для компенсації вартості частини майна відповідно до частини другої статті 364 ЦК України немає.
Короткий зміст касаційної скарги
У червні 2018 року до суду касаційної інстанції від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій вона, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду Вінницької області від 04 травня 2018 року та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі з підстав, передбачених підпунктом "а" пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2020 року справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження у складі колегії із п`яти суддів.
Аргументи учасників справи
Доводи касаційної скарги
ОСОБА_1 зазначає, що при апеляційному перегляді справи суд апеляційної інстанції не врахував, що земельна ділянка, яка є предметом спору, придбана за спільні кошти подружжя, і на ній розташований будинок, який належить відповідачу, а тому виділення їй Ѕ частини земельної ділянки в натурі, а не шляхом стягнення компенсації, є недоцільним.
Короткий зміст відзиву
Від ОСОБА_2 надійшов відзив, у якому він просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.
Обставини справи
Суди встановили, що з 26 грудня 1992 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Замостянського районного суду міста Вінниці від 05 червня 2012 року.
16 липня 2010 року ОСОБА_2 придбав земельну ділянку площею 0,0069 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки.
29 жовтня 2010 року Вінницькою міською радою та Управлінням Держкомзему у місті Вінниці на ім`я ОСОБА_2 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯП №272931.
У провадженні Вінницького міського суду перебувала цивільна справа № 206/2882/2012 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільної сумісної власності, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту фактичного припинення шлюбних відносин, визнання права особистої приватної власності на майно та за позовом третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визнання права власності на майно.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 19 червня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено, зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано будинок, розташований на АДРЕСА_3, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по 1/2 частці вказаного житлового будинку відповідно до першого варіанту висновку № 1301 судової будівельно-технічної експертизи, складеної 30 січня 2013 року Подільським центром судових експертиз. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за відхилення від ідеальної частки 39 805 грн. Поділено спільно набуте майно подружжя, а також стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування вартості спільно набутого майна 7 852 грн 50 коп. У задоволенні позову третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_2 і ОСОБА_1 про визнання права власності відмовлено.