Постанова
Іменем України
16 червня 2020 року
м. Київ
справа № 237/2958/16-ц
провадження № 61-36637св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.
суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),
Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 17 жовтня 2017 року у складі судді Ліпчанського С. М., постанову Апеляційного суду Донецької області від 05 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Тимченко О. О., Дундар І. О., Корчистої О. І. та додаткову постанову Апеляційного суду Донецької області від 12 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Тимченко О. О., Дундар І. О., Корчистої О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 про поділ спадкового майна.
На обгрунтування позовних вимог зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його матір - ОСОБА_3, після смерті якої відкрилася спадщина на: житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 61,2 кв. м, розташований на земельній ділянці для обслуговування житлового будинку площею 0,2500 га, кадастровий номер 1423382500:01:000:0259; земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,1486 га, кадастровий номер 1423382500:01:000:0260; земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,94 га, яка розташована на території Єлизаветівської сільської ради Мар`їнського району Донецької області.
Посилаючись на те, що крім нього спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_2, з якою вони не можуть дійти згоди щодо поділу зазначеного спадкового майна, просив поділити спадкове майно, що належало померлій ОСОБА_4, виділивши йому у власність: житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 61,2 кв. м; земельну ділянку для обслуговування житлового будинку площею 0,2500 га, розташовану за адресою:
АДРЕСА_1 ; земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,1486 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 виділити у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальної площею 2,94 га, яка розташована на території Єлизаветівського сільської ради Мар`їнського району Донецької області.
У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, договору про розподіл спадкового майна, та поділ спадкового майна.
Зустрічні позовні вимоги обгрунтувала тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 (батька сторін), вона, відповідач та їх мати ОСОБА_3 дійшли домовленості, що спадкове майно після смерті батька успадкує мати, а після смерті матері, вона та ОСОБА_1 успадкують все спадкове майно порівну. Усі правовстановлюючі документи на спадщину були у ОСОБА_1, який взяв на себе усі питання щодо оформлення спадщини. У травні 2013 року будинок ОСОБА_1 було зруйновано і він переїхав жити до матері, на час смерті якої взаємовідносини між нею та ОСОБА_1 були зіпсовані.
З витребуваних судом матеріалів спадкової справи їй стало відомо, що
12 жовтня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва на право власності на спадщину, що відкрилася після смерті батька ОСОБА_5, в рівних частках на нього та матір ОСОБА_3, повідомивши нотаріусу, що вони згідно з статтею 1261 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є єдиними спадкоємцями після смерті
ОСОБА_5 , які в подальшому уклали договір про розподіл спадкового майна між ними, відповідно до якого до ОСОБА_3 перейшов житловий будинок з земельною ділянкою, що розташований по
АДРЕСА_1 , а до ОСОБА_1 перейшла земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 умисно виключили її з кола спадкоємців та позбавили права на частку у спадщині, що відкрилася після смерті ОСОБА_5, не повідомивши нотаріуса про наявність її, як спадкоємця, просила визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом від 12 жовтня 2010 року № 1653, № 1654, № 1655, визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 28 жовтня 2010 року № 1763, визнати недійсним договір про розподіл спадкового майна від 12 жовтня
2010 року, виділити їй у власність 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 ; виділити їй у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,94 гектара, розташовану на території Єлизаветівської сільської ради, Мар`їнського району Донецької області та 1/2 частку майнового паю члена колективного сільськогосподарського підприємства "Жовтень" згідно майнового сертифікату серія ДНХІ № 079648, виданого Єлизаветівською сільською радою 03 жовтня 2001 року, реєстрований № 182; виділити ОСОБА_1 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 17 жовтня
2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстровий
№ 1651 у спадковій справі № 259, видане на ім`я ОСОБА_3 та
ОСОБА_1 , на земельну ділянку площею 2,94 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Єлизаветівської сільської ради Мар`їнського району Донецької області, пай
№ 758 , який складається з: 2,81 га, кадастровий номер 1423382500:04:000:4609; 0,05 га, кадастровий номер 1423382500:04:000:4610; 0,04 га, кадастровий номер 1423382500:04:000:4611; 0,04 га, кадастровий номер 1423382500:04:000:4612, яка належала померлому ОСОБА_5 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДН № 078209.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстровий
№ 1652 у спадковій справі № 259, видане на ім`я ОСОБА_3 та
ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,94 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Єлизаветівської сільської ради Мар`їнського району Донецької області, пай № 758, який складається з: 2,81 га, кадастровий номер 1423382500:04:000:4609; 0,05 га, кадастровий номер 1423382500:04:000:4610; 0,04 га, кадастровий номер 1423382500:04:000:4611; 0,04 га, кадастровий номер 1423382500:04:000:4612, що належала померлому ОСОБА_5 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДН № 078209.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстровий
№ 1653 у спадковій справі № 259, видане на ім`я ОСОБА_3 та
ОСОБА_1 на житловий будинок жилою площею - 39,1 кв. м, загальною площею - 61,2 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами: літня кухня-Б1, В1, гараж-Г1, сарай-Д1, К1, погріб-П1, сарай-С1, вбиральня-У1, вигріб, паркан № 1, ворота № 2, що належав померлому ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння, виданого Єлизаветівською сільською радою Мар`їнського району 14 жовтня 1994 року.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстровий
№ 1654 у спадковій справі № 259, видане на ім`я ОСОБА_3 та
ОСОБА_1 на житловий будинок жилою площею - 39,1 кв. м, загальною площею - 61,2 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами: літня кухня-Б1, В1, гараж-Г1, сарай-Д1, К1, погріб-П1, сарай-С1, вбиральня-У1, вигріб, паркан №1, ворота №2, що належав померлому ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння, виданого Єлизаветівською сільською радою Мар`їнського району 14 жовтня 1994 року.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстровий
№ 1655 у спадковій справі № 259, видане на ім`я ОСОБА_3 та
ОСОБА_1 , на земельну ділянку площею 0,3986 гектарів у межах згідно з планом (0,2500 га, кадастровий номер 1423382500:01:000:0259 та 0,1486 га, кадастровий номер 1423382500:01:000:0260), надану для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, яка належала померлому ОСОБА_5 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ДН № 002365.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстровий
№ 1763 у спадковій справі № 259-10, видане на ім`я ОСОБА_3 та
ОСОБА_1 , про право на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства "Жовтень" Мар`їнського району Донецької області, у розмірі 24 510,00 гривень, або 0,2073 відсотків, що належав померлому ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії НОМЕР_2 .
Визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом, право власності на 1/2 частку житлового будинку
АДРЕСА_1 , загальною площею
61,2 кв. м, жилою площею 39,1 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами: літня кухня-Б1, гараж-Г1, сарай-Д1, К1, погріб-П1, сарай-С1, вбиральня-У1, вигріб, паркан № 1, ворота № 2.
Визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом, право власності на 1/2 частку земельної ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,94 га, розташованої на території Єлизаветівської сільської ради, Мар`їнського району, Донецької області, що складається з:
-ріллі 2,8 га, кадастровий номер 1423382500:04:000:1855;
-садів 0,05 га, кадастровий номер 1423382500:04:000:1856;
-сіножаті 0,05 га, кадастровий номер 1423382500:04:000:1857;
-пасовища 0,04 га, кадастровий номер 1423382500:04:000:1858.
Визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом, право власності на 1/2 частку майнового паю члена колективного сільськогосподарського підприємства згідно майнового сертифікату серії ДНХІ № 079648, виданого Єлизаветівською сільською радою 03 жовтня 2001 року, реєстровий № 182.
Визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,3986 гектарів у межах згідно з планом (0,2500 га, кадастровий номер 1423382500:01:000:0259 та 0,1486 га, кадастровий номер 1423382500:01:000:0260), наданої для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства.
Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом, право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 61,2 кв. м, в жилою площею 39,1 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами: літня кухня-Б1, гараж-Г1, сарай-Д1, К1, погріб-П1, сарай-С1, вбиральня-У1, вигріб, паркан № 1, ворота № 2.
Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом, право власності на 1/2 частку земельної ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,94 га, розташованої на території Єлизаветівської сільської ради, Мар`їнського району, Донецької області, що складається з:
-ріллі 2,8 га, кадастровий номер 1423382500:04:000:1855;
-садів 0,05 га, кадастровий номер 1423382500:04:000:1856;
-сіножаті 0,05 га, кадастровий номер 1423382500:04:000:1857;
-пасовища 0,04 га, кадастровий номер 1423382500:04:000:1858.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом, право власності на 1/2 частку майнового паю члена колективного сільськогосподарського підприємства згідно майнового сертифікату серії ДНХІ № 079648, виданого Єлизаветівською сільською радою 03 жовтня 2001 року, реєстровий № 182.
Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом, право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,3986 га, в межах згідно з планом (0,2500 га, кадастровий номер 1423382500:01:000:0259 та 0,1486 га, кадастровий номер 1423382500:01:000:0260), наданої для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства.
В іншій частині зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що після смерті ОСОБА_5, спадкоємцями його майна за законом першої черги стали його дружина ОСОБА_3 та діти ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . Аналізуючи зміст пунктів 212, 214 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня
2010 року № 20/5, положення статей 63, 68 Закону України "Про нотаріат", суд дійшов висновку, що державний нотаріус Дейнека Л. А. після отримання заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 повинна була перевірити коло спадкоємців та повідомити їх про відкриття спадщини. Оскільки в матеріалах спадкової справи ОСОБА_5 відсутня заява спадкоємця першої черги за законом ОСОБА_2 про відмову від прийняття спадщини, суд вважав, що нотаріус неправомірно видала свідоцтва про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на все належне померлому на час смерті майно, що призвело до порушення права ОСОБА_2 на спадкове майно. Зважаючи на наведене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом від 12 жовтня 2010 року, реєстрові номери № 1651, 1652, 1653, 1654, 1655, та свідоцтва про право на спадщину за законом від 28 жовтня 2010 року, реєстровий номер
№ 1763. Суд відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним договору про розподіл спадкового майна від 12 жовтня 2010 року з посиланням на його нікчемність, що відповідно до частини другої статті 215 ЦК України не потребує визнання судом такого правочину недійсним. Посилаючись на зазначене та ураховуючи, що відповідно до статті 1278 ЦК України, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними, суд вважав необхідним здійснити поділ спадкового майна, що належало на праві власності померлим ОСОБА_5 та ОСОБА_3, між їх спадкоємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках (по Ѕ частці кожному).
Додатковим рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області
від 11 січня 2018 року вирішено питання розподілу судових витрат.
Ухвалою Мар`їнського районного суду Донецької області від 21 листопада
2017 року виправлено описку, допущену в рішенні Мар`їнського районного суду Донецької області від 17 жовтня 2017 року, викладено абзаци 10 та 14 резолютивної частини рішення в новій редакції.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,94 га, розташовану на території Єлизаветівської сільської ради, Мар`їнського району, Донецької області, що складається з:
-ріллі 2,8 га, кадастровий номер 1423382500:04:000:1855;
-садів 0,05 га, кадастровий номер 1423382500:04:000:1856;
-сіножаті 0,05 га, кадастровий номер 1423382500:04:000:1857;
-пасовища 0,04 га, кадастровий номер 1423382500:04: :000:1858,
згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ДН №078210, в порядку спадкування за законом.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,94 га, розташовану на території Єлизаветівської сільської ради, Мар`їнського району, Донецької області, що складається з:
-ріллі 2,81 га, кадастровий номер 1423382500:04:000:4609;
-садів 0,05 га, кадастровий номер 1423382500:04:000:4610;
-сіножаті 0,04 га, кадастровий номері423382500:04:000:4611;
-пасовища 0,04 га, кадастровий номер 1423382500:04:000:4612,
згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ДН №078210, в порядку спадкування за законом.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Донецької області від 05 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 17 жовтня 2017 року скасовано та ухвалено у справі нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_2 .
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що право на спадщину мають особи, які її прийняли, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, у порядку, встановленому законом. Встановивши, що після смерті ОСОБА_3, із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не зверталися, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не відкривалась,
ОСОБА_1 з липня 2013 року проживав разом з спадкодавцем ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, без реєстрації, що визнано ОСОБА_2, апеляційний суд дійшов висновку, що звернення ОСОБА_1 до суду є передчасним, оскільки ним не доведено належними та допустимими доказами порушення його прав на поділ спадкового майна після смерті ОСОБА_3, а тому відсутні підстави для задоволення його позову. Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині вирішення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_2 з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 не зверталась, тобто вона не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5, а тому її права на спадщину також не порушені.
Додатковою постановою Апеляційного суду Донецької області від 12 квітня
2018 року вирішено питання розподілу судових витрат, зокрема стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 12 480,00 грн.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У червні 2018 року до касаційного суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_2 , у якій вона просила скасувати рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 17 жовтня 2017 року, постанову Апеляційного суду Донецької області від 05 квітня 2018 року та додаткову постанову Апеляційного суду Донецької області від 12 квітня 2018 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що апеляційний суд в оскаржуваній постанові не навів обгрунтування в частині розподілу судових витрат, та дійшов помилкового висновку про стягнення з неї судових витрат у розмірі 12 480,00 грн, оскільки ціна зустрічного позову складає 64 036,55 грн. Нею було заявлено позовну вимогу майнового характеру та вимоги немайнового характеру, які є похідними, а тому відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору складає (64 036,55 грн * 1%) + 640,00 = 640,37 + 640,00 =
1 280,37 грн, з яких 640,00 грн стягнуто з неї додатковим рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 11 січня 2018 року. Крім того, апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні її вимог про визнання незаконним свідоцтва про право на спадщину за законом, та не надав належної правової оцінки її доводам про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 умисно виключили її з кола спадкоємців та позбавили права на частку у спадщині, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 , а також не навів мотивів скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення її зустрічного позову.