Постанова
Іменем України
16 червня 2020 року
м. Київ
справа № 159/2731/16-ц
провадження № 61-17001св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),
Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Ковельська міська рада Волинської області,
представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04 грудня 2017 року у складі судді Лесика В. О. та постанову Апеляційного суду Волинської області від 25 січня 2018 року у складі колегії суддів: Киці С. І., Грушицького А. І., Шевчук Л. Я.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2 , Ковельської міської ради Волинської області про визнання недійсними рішень міської ради, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та встановлення порядку користування земельною ділянкою.
На обгрунтування позовних вимог зазначала, що її батькам - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на праві власності належав житловий будинок АДРЕСА_1 .
29 квітня 1992 року ОСОБА_4 подарував 53/100 частки вказаного житлового будинку, а саме - коридор 1-4 площею10,0 кв. м, кімната 1-5 площею18,1 кв. м, кімната 1-6 площею 20,8 кв. м, кімната 1-7 площею 16,2 кв. м, коридор 1-2 площею 9,1 кв. м, комора 1-3 площею 4,2 кв. м, господарські приміщення хлів Б-1 та 1/2 хліва Б, своєму сину (її брату) ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, належні йому на дату смерті 47/100 частки будинку АДРЕСА_1, успадкувала дружина ОСОБА_5
07 квітня 1997 року ОСОБА_5 подарувала їй 47/100 часток вказаного житлового будинку, а саме - кухня 1-1 площею 6,2 кв. м, коридор 1-2 площею
5,1 кв. м, котельня 1-3 площею 5,6 кв. м, кімната 1-4 площею 19,7 кв. м, кімната
1-5 площею 15,8 кв. м, літня кухня В-1, 1/2 частина хліва Б, вбиральня Д, огорожа та водозабірна колонка залишились у спільному користуванні.
У користування співвласників для будівництва та обслуговування зазначеного житлового будинку, господарських будівель і споруд також перейшла земельна ділянка площею 1 311,0 кв. м.
Рішенням Ковельської міської ради Волинської області від 27 червня 2013 року № 39/33 "Про припинення права користування земельною ділянкою та надання громадянам в оренду земельних ділянок" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання ОСОБА_2 в оренду:
- земельної ділянки площею 189 кв. м, кадастровий номер 0710400000:10:035:0053, по АДРЕСА_1, терміном на 5 років, для городництва без права зміни цільового призначення земельної ділянки;
- земельних ділянок площею 401 кв м, кадастровий номер 0710400000:10:035:0052, та площею 46 кв. м, кадастровий номер 0710400000:10:035:0051, по АДРЕСА_1, терміном на 49 років, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
На підставі зазначеного рішення органу місцевого самоврядування, 15 липня 2013 року між ОСОБА_2 та Ковельською міською радою Волинської області укладені:
- договір оренди землі № 1/89, за умовами якого орендар набув у строкове платне користування земельну ділянку площею 189 кв. м, кадастровий номер 0710400000:10:035:0053, по АДРЕСА_1, терміном на 5 років, для городництва;
- договір оренди землі № 1/87, за умовами якого орендар набув у строкове платне користування земельну ділянку площею 401 кв м, кадастровий номер 0710400000:10:035:0052, по АДРЕСА_1, терміном на 49 років, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд;
- договір оренди землі № 1/88 за умовами якого орендар набув у строкове платне користування земельну ділянку площею 46 кв. м, кадастровий номер 0710400000:10:035:0051, по АДРЕСА_1, терміном на 49 років, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
З метою отримання в оренду земельної ділянки площею 46 кв. м для обслуговування гаража, ОСОБА_2 надав Ковельській міській раді Волинської області неправдиву інформацію, а саме: план розміщення гаража та розпорядженням Ковельської міської ради Волинської області від 22 листопада 2011 року № 807 про надання йому дозволу на будівництво гаража по АДРЕСА_2, розміром 4,0 м х 8,0 м, тоді як зазначений гараж ще за життя у 1991 році побудував їх батько ОСОБА_4, який був прийнятий в експлуатацію і належав йому на момент смерті, а тому повинен був увійти до складу спадщини.
30 жовтня 1996 року землевпорядником Ковельського міського відділу земельних ресурсів Логвіновим В. Г. складений акт розподілу земельної ділянки між співвласниками житлового будинку по АДРЕСА_1, у якому зазначено, що такий розподіл проведений між
ОСОБА_2 та його батьком ОСОБА_4 . У подальшому ОСОБА_2 використовуючи вказаний акт звернувся до виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області про надання йому дозволу на будівництво гаража. Розпорядженням міського голови Ковельської міської ради Волинської області від 22 листопада 2011 року № 807 ОСОБА_2 було надано дозвіл на будівництво гаража по АДРЕСА_7, розміром 4,0 м х 8,0 м.
Передача ОСОБА_2 . Ковельською міською радою Волинської області в оренду для городництва земельної ділянки площею 189 кв. м, розташованої по АДРЕСА_1, призначеної для житлової і громадської забудови здійснена з порушенням вимог статей 20, 118, 123, 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та статті 16 Закону України "Про оренду землі".
У 2015 році вона звернулася до узгоджувальної комісії щодо вирішення земельних спорів виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області із заявою про скасування договорів оренди землі, укладених між ОСОБА_2 та. Ковельською міською радою Волинської області, та розподілу земельної ділянки відповідно до часток співвласників у праві власності на житловий будинок.
Протоколом виїзного засідання узгоджувальної комісії щодо вирішення земельних спорів від 08 грудня 2015 року № 56, який затверджено виконавчим комітетом Ковельської міської ради Волинської області від 14 січня 2016 року
№ 17, рекомендовано: співвласникам житлового будинку дійти згоди щодо поділу земельної ділянки та розміщення господарських будівель і гаражів на земельній ділянці; варіант розподілу земельної ділянки по АДРЕСА_1, погоджений співвласниками будинку АДРЕСА_1 подати на розгляд Ковельської міської ради Волинської області; дотримуватися правил добросусідства, передбачених статтею 103 ЗК України.
Посилаючись на те, що право оренди на підставі договорів оренди землі, укладених між відповідачами, не зареєстровано у порядку встановленому Законом України "Про оренду землі", і вона не надавала згоди на укладення таких договорів як суміжний землекористувач та, що затвердження порядку розподілу земельної ділянки, а також надання в оренду ОСОБА_2 земельних ділянок площею 189 кв. м, 401 кв. м та 46 кв. м порушує її законні права та інтереси, оскільки вздовж більшої частини її будинковолодіння буде існувати земельна ділянка для спільного користування двома співвласниками, незважаючи на те, що вздовж будинковолодіння ОСОБА_2 земельної ділянки спільного користування не існує, позивач просила: визнати недійсним та скасувати рішення Ковельської міської ради Волинської області від 27 червня 2013 року № 39/33 "Про припинення права користування земельною ділянкою та надання громадянам в оренду земельних ділянок"; визнати недійсними договори оренди землі № 1/87, № 1/88, № 1/89 від 15 липня 2013 року, укладені між Ковельською міською радою Волинської області та ОСОБА_2 ; установити порядок користування земельною ділянкою між співвласниками житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, з урахуванням розміру їх часток у праві власності на нерухоме майно.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04 грудня
2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради від 14 березня 2013 року № 108 затверджено протокол № 6 виїзного засідання узгоджувальної комісії щодо вирішення спорів від 27 лютого 2013 року, яким вирішено земельний спір між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1, і такий порядок відповідає тому, що був встановлений попередніми власниками житлового будинку та землекористувачами. Позивач не обгрунтувала доцільність зміни існуючого порядку користування спірною земельною ділянкою, що склався з 1996 року. Зважаючи на те, що при вирішенні питання про надання у оренду ОСОБА_2 земельних ділянок, Ковельською міською радою Волинської області враховано встановлені межі суміжних земельних ділянок, які склалися відповідно до акту розподілу від 30 жовтня 1996 року, посилання позивача на порушення її прав та законних інтересів унаслідок укладення оспорюваних договорів оренди землі 1/87, № 1/88, № 1/89 від 15 липня 2013 року є безпідставними. Обставини, встановлені висновком № 48 судової земельно-технічної експертизи
від 25 вересня 2017 року, також не дають підстав вважати порушеними права позивача, оскільки відповідно до зазначеного експертного дослідження у фактичному користуванні ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка площею 662,85 кв. м, що є більшою від площі земельної ділянки визначеної актом розподілу земельної ділянки від 30 жовтня 1996 року (535,0 кв. м).
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Волинської області від 25 січня 2018 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_7 залишено без задоволення, рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04 грудня 2017 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, рішення суду є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи
У квітні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 , у якій вона просила скасувати рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04 грудня 2017 року і постанову Апеляційного суду Волинської області від 25 січня 2018 року, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обгрунтована посиланнями на те, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що після смерті ОСОБА_4, побудований ним за життя гараж Г-1 успадкували вона та її мати ОСОБА_5, як такі, що проживали разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини та фактично вступили в управління спадковим майном. Приймаючи оспорюване рішення від 27 червня 2013 року № 39/3 щодо надання в оренду ОСОБА_4 земельної ділянки площею 46,0 кв. м, на якій АДРЕСА_4 фактично позбавила її можливості користуватися спадковим майном та вбиральнею Д, яка була подарована її матірʼю за договором
від 07 квітня 1997 року, та розміщена на зазначеній земельній ділянці. Оскільки на час розгляду спору судами спірний гараж Г-1 не існує, вона має право вимагати справедливого розподілу земельної ділянки, з урахуванням часток співвласників у праві власності на житловий будинок. Крім того, земельна ділянка площею 46 кв. м, яку передано в оренду ОСОБА_4 для обслуговування неіснуючого гаража, розташована на відстані лише 2 м від належної їй частини житлового будинку та господарської споруди - літньої кухні, що суперечить будівельним та протипожежним нормам.
Вказувала на те, що суди попередніх інстанцій безпідставно посилалися обставини, встановлені у рішенні Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 23 грудня 2011 року у справі № 2/0306/1801/2011, оскільки на момент його ухвалення їй не було відомо про існування акта приймання-передачі в експлуатацію гаража Г-1 від 28 лютого 1991 року № 96.
У відзиві на касаційну скаргу, що надійшов до Верховного Суду у липні 2018 року, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 вказувала на відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ОСОБА_1, оскільки факт побудови гаража Г-1 відповідачем ОСОБА_2, законність його побудови та володіння ОСОБА_2 зазначеним гаражем на законних підставах, підтверджено обставинами встановленими у рішенні Апеляційного суду Волинської області
від 14 лютого 2014 року у справі № 159/6162/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області про визнання рішення виконкому недійсним, встановлення порядку користування земельною ділянкою. Вважала, що позивач не навела обставин, які б могли бути підставою для зміни порядку користування співвласниками земельною ділянкою по АДРЕСА_1, що фактично склався між ними, та зафіксований відповідно до акта від 30 жовтня 1996 року.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є рідними братом та сестрою. Їх батькам -
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на праві власності належав житловий будинок АДРЕСА_1 .
29 квітня 1992 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладений договір дарування частини будівель, за умовами якого ОСОБА_2 набув у власність 53/100 частки вказаного житлового будинку, а саме - коридор 1-4 площею
10,0 кв. м, кімната 1-5 площею 18,1 кв. м, кімната 1-6 площею 20,8 кв. м, кімната 1-7 площею 16,2 кв. м, коридор 1-2 площею 9,1 кв. м, комора 1-3 площею
4,2 кв. м, господарські приміщення: хлів Б-1 та 1/2 хліва Б.