Постанова
Іменем України
16 червня 2020 року
м. Київ
справа № 683/560/16-ц
провадження № 61-35708св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),
Яремка В. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідач - Акціонерне товариство "Українська залізниця",
третя особа - Старокостянтинівська міська рада, Відділ по управлінню та приватизації комунального майна виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 10 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Янчук Т. О., Купельського А. В., Спірідонової Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Державного територіально-галузевого об`єднання "Південно-Західна залізниця" (далі - ДТГО "Південно-Західна залізниця") в особі відокремленого підрозділу Старокостянтинівська дистанція колії, правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця"), треті особи: Старокостянтинівська міська рада, Відділ по управлінню та приватизації комунального майна виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради, про зобов`язання вчинити дії щодо надання дозволу на приватизацію житлового приміщення.
На обгрунтування позовних вимог зазначали, що вони проживають у будинку
АДРЕСА_1 , зокрема АДРЕСА_2 -
ОСОБА_3 з членами сім`ї: донькою ОСОБА_4 та онукою ОСОБА_5 ; у квартирі АДРЕСА_1 - ОСОБА_6 з членами сімʼї: дружиною ОСОБА_7, донькою ОСОБА_8, онуком ОСОБА_9 ; у квартирі АДРЕСА_3 - ОСОБА_1 з чоловіком ОСОБА_10 .
Право на зайняття зазначених жилих приміщень вони набули у 1991 році на підставі спільного рішення профкому та адміністрації 20 дистанції колії
від 19 грудня 1990 року (оформленим протоколом № 23), затвердженим рішенням виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради народних депутатів Хмельницької обласної ради від 27 березня 1991 року № 50, на підставі якого виконавчими комітетом Старокостянтинівської міської ради народних депутатів Хмельницької обласної ради їм видано ордери на зазначені жилі приміщення, з того часу вони постійно проживають та зареєстровані за зазначеною адресою.
У жовтні 2015 року вони звернулися до Відділу по управлінню та приватизації комунального майна виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради з приводу приватизації займаних ними квартир, однак отримали відмову з посиланням на відсутність дозволу відокремленого підрозділу Старокостянтинівської дистанція колії ДТГО "Південно-Західна залізниця", на балансі якого знаходиться зазначене житло.
Відокремлений підрозділ Старокостянтинівської дистанція колії ДТГО "Південно-Західна залізниця" повідомленням від 20 листопада 2015 року № 1399, відмовив у наданні їм дозволу на приватизацію квартир за адресою: АДРЕСА_1, з посиланням на те, що вони розміщені у адміністративно-побутовому корпусі і не належать до житлового фонду та, що відповідно до Статуту ДТГО "Південно-Західна залізниця" виробничі приміщення приватизації не підлягають.
Посилаючись на те, що займані ними квартири не входять до об`єктів нерухомого майна, які не підлягають приватизації, а відмова відповідача у наданні дозволу на приватизацію займаних ними жилих приміщень порушує їх право на приватизацію житла, позивачі просили зобов`язати АТ "Укрзалізниця" надати дозвіл на приватизацію займаного житла у будинку АДРЕСА_1, а саме: ОСОБА_3 - квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 - квартири АДРЕСА_3 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанцій
Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області
від 29 листопада 2017 року позов ОСОБА_3 ОСОБА_2, ОСОБА_1, задоволено.
Зобов`язано АТ "Укрзалізниця" надати ОСОБА_3 дозвіл на приватизацію займаного нею житла у будинку АДРЕСА_4 .
Зобов`язано АТ "Укрзалізниця" надати ОСОБА_2 дозвіл на приватизацію займаного нею житла у будинку АДРЕСА_5 .
Зобов`язано АТ "Укрзалізниця" надати ОСОБА_1 дозвіл на приватизацію займаного нею житла у будинку АДРЕСА_6 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що квартири АДРЕСА_7, належать до об`єктів приватизації відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду". Відмова АТ "Українська залізниця" у наданні дозволу на приватизацію житлових приміщень є невмотивованою та порушує права позивачів на приватизацію житла, оскільки вони протягом тридцяти років на законних підставах постійно користуються та володіють зазначеними квартирами, щодо яких наявна технічна документація, які підключені до газопостачання, водопостачання, електропостачання, відповідач не оспорює їх право на користування та володіння зазначеними приміщеннями, не ставить питання про їх виселення, а тому права позивачів підлягають захисту у обраний ними спосіб, шляхом зобов`язання відповідача надати дозвіл на приватизацію займаного ними житла.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 10 квітня 2018 року апеляційну скаргу АТ "Укрзалізниця" задоволено, рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 29 листопада 2017 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 ОСОБА_2, ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції неправильно застосував положення статей 1, 2, 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та дійшов помилкового висновку, що приміщення, які бажають приватизувати позивачі, можуть бути об`єктами приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", оскільки такі приміщення не відносяться до житлового фонду Старокостянтинівської міської ради, розміщені у нежитловому будинку, а саме виробничо-побутовому корпусі, який знаходиться у господарському віданні ДТГО "Південно-Західна залізниця" та є власністю держави в особі Міністерства транспорту та зв`язку України. Площа житлових приміщень, зазначена у ордерах на право зайняття жилих приміщень, виданих ОСОБА_11, ОСОБА_1 та ОСОБА_12 значно відрізняється від площі тих приміщень, дозвіл на приватизацію яких позивачі просять зобов`язати надати відповідача. Доказів на підтвердження правомірності підстав збільшення площ спірних приміщень, матеріали справи не містять.
Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи
У червні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_3 ОСОБА_2, ОСОБА_1 , у якій вони просили скасувати постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 10 квітня 2018 року та залишити в силі рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 29 листопада 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні їх позову з тих підстав, що приміщення, які вони мають намір приватизувати розташовані у адміністративно-побутовому корпусі і не належать до житлового фонду, а тому не підлягають приватизації, не врахував, що відповідно до спільного рішення профкому та адміністрації 20 дистанції колії від 19 грудня 1990 року, затвердженого рішенням виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради народних депутатів Хмельницької обласної ради від 27 березня 1991 року № 50, та відповідно до виданих ним ордерів на право зайняття жилих приміщень, вони займають саме жилі приміщення (квартири), які надані їм в установленому законом порядку. За змістом статті 58 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК Української РСР) ордер є єдиною підставою для вселення у надане жиле приміщення, а тому посилання суду апеляційної інстанції на відсутність укладених договорів найму щодо житлових приміщень, які перебувають у володінні та користуванні позивачів є безпідставним, і не спростовують правомірність зайняття ними зазначених приміщень.
Апеляційний суд надав неправильну оцінку невідповідності розмірів житлової площі квартир, зазначеної у наданих позивачам ордерах, їх дійсній житловій площі на момент звернення до органу приватизації, оскільки при вселені заявниками за згодою адміністрації 20 дистанції коліїбули переобладнані нежитлові (допоміжні) приміщення квартир у житлові, що призвело до збільшення розміру житлової площі.
У січні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від
АТ "Укрзалізниця", у якому відповідач просив у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_3 ОСОБА_2, ОСОБА_1 відмовити та залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що приміщення, про надання згоди на приватизацію яких заявлено позовні вимоги, не можуть бути об`єктом приватизації, оскільки розміщені у нежитловій будівлі, а саме у виробничо-побутовому корпусі по АДРЕСА_1 на земельній ділянці, наданій у постійне користування для залізничного транспорту. Крім того, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, матеріали інвентарної справи містять виправлення у площах спірних квартир позивачів, які не відповідають даним зазначеним у примірнику відповідача, доказів на підтвердження правомірності збільшення площ спірних приміщень, порівняно із площами, що були зазначені у наданих позивачам ордерах, матеріали справи не містять.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами попередніх інстанцій установлено, що рішенням виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради народних депутатів Хмельницької області від 27 березня 1991 року № 50 "Про розподіл квартир та виписку ордерів" затверджено витяги з протоколу від 19 грудня 1990 року № 23 спільного засідання профспілкового комітету та адміністрації 20 дистанції колії, та вирішено видати ордери на жилі приміщення:
- ОСОБА_11 з сім`єю у складі трьох осіб: ОСОБА_3 - дружина, ОСОБА_13 - донька, на двохкімнатну квартиру АДРЕСА_8 (ордер на жиле приміщення від 30 квітня 1991 року №001309 серія ХМО);
- ОСОБА_12 з сім`єю у складі чотирьох осіб: ОСОБА_2 - дружина,
ОСОБА_14 - дочка, ОСОБА_14 - син, на однокімнатну квартиру АДРЕСА_9 (ордер на жиле приміщення від 27 квітня 1991 року
№ 001310 серія ХМО)
- ОСОБА_1 з сім`єю у складі трьох осіб: ОСОБА_10 - чоловік, ОСОБА_15 - син, на однокімнатну квартиру АДРЕСА_10 (ордер на жиле приміщення від 06 травня 1991 року № 001099 серія ХМО).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_12 .
Відповідно до довідок Комунального підприємства "Старокостянтинівський комбінат комунальних підприємств" від 17 вересня 2015 року № 7779,
від 16 грудня 2015 року № 15970, від 17 грудня 2015 року № 16001, за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровані, відповідно:
- у квартирі АДРЕСА_2 - ОСОБА_3, її донька ОСОБА_4, онучка
ОСОБА_5 ;
- у квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_2, її донька ОСОБА_8, онук ОСОБА_16 ;
- у квартирі АДРЕСА_3 - ОСОБА_17 та її чоловік ОСОБА_10 .
Згідно з технічними паспортами, виготовленими Комунальним підприємством "Старокостянтинівське бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації", станом на 23 листопада 2015 року за зверненням ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 :
- квартира АДРЕСА_2 складається з трьох кімнат, житловою площею 49,0 кв. м
: 1-а кімната - 8,0 кв. м; 2-а кімната – 24,5 кв. м; 3-а кімната - 16,5 кв. м; кухня - 9,6 кв . м ; вбиральня - 1,5 кв. м; ванна кімната - 2,6 кв. м; коридор - 7,4 кв. м. Загальна площа приміщень квартири - 70,1 кв. м;
- квартира АДРЕСА_1 складається з трьох кімнат, житловою площею 44,2 кв. м: