ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2020 року
м. Київ
справа № 640/19220/13
провадження № 61-16725 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна",
відповідачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", підписану адвокатом Бауманом Юрієм Тіберійовичем, який діє в інтересах товариства, на рішення Київського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2017 року у складі судді Сенаторова В. М., постанову апеляційного суду Харківської області від 28 березня 2018 року у складі колегії суддів Овсяннікової А. І., Коваленко І. П., Сащенко І. С.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2013 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та просило стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 6 213 053,05 грн, з яких: 124 222,16 доларів США заборгованості по тілу кредиту, що за офіційним курсом НБУ станом на 01 жовтня 2013 року (7,993 грн за 1 долар США) складає 992 907,72 грн; 50 730,28 доларів США заборгованості по нарахованих та не сплачених відсотках, що за офіційним курсом НБУ станом на 01 жовтня 2013 року складає 405 487,13 грн; 4 814 658,20 грн пені за несвоєчасне повернення суми кредиту.
В обґрунтування позову зазначає, що 03 квітня 2008 року ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк", уклало з ОСОБА_1 кредитний договір № ML702/818/2008, згідно умов якого банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 130 000 доларів США строком до 03 квітня 2023 року.
03 квітня 2008 року в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2 уклали договір поруки №SR-702/818/2008.
20 липня 2011 року ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" уклали договір купівлі-продажу кредитного портфелю, згідно якого до ТОВ "ОТП Факторинг Україна" перейшли всі права ПАТ "ОТП Банк" щодо права вимоги до боржника за кредитним договором від 03 квітня 2008 року № ML702/818/2008.
Відповідач свої зобов`язання за договором не виконує, зокрема не виконується графік платежів, порушується порядок та строки сплати відсотків, у зв`язку з чим станом на 01 жовтня 2013 року утворилася заборгованість, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 25 жовтня 2017 року позов ТОВ "ОТП Факторинг Україна" задоволено, стягнуто солідарно із відповідачів на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" суму заборгованості за кредитним договором від 03 квітня 2008 року № ML702/818/2008 в розмірі 6 213 053,05 грн.
Суд першої інстанції виходив із того, що в порушення умов кредитного договору та договору поруки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зобов`язання за вказаними договорами належним чином не виконали, в зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою апеляційного суду Харківської області від 28 березня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ "ОТП Факторинг Україна" залишено без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2017 року змінено, зменшено розмір пені, стягнутої солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" з 4 814 658,2 грн до 2 000 000 грн, та загальну суму стягнення з 6 213 053,05 грн до 3 398 394,85 грн. В іншій частині рішення залишено без змін.
Апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "ОТП Факторинг", виходив із того, що уточнені позовні заяви товариства до провадження судом не приймались, вимоги, викладені в них, не були предметом розгляду суду першої інстанції.
Апеляційний суд, частково задовольняючи апеляційну скаргу ОСОБА_1, виходив із того, що розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, тому підлягає зменшенню з 4 814 658,2 грн до 2 000 000 грн.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У квітні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1, зупинено виконання рішення Київського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2017 року та постанови апеляційного суду Харківської області від 28 березня 2018 року.
У червні 2018 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна", в інтересах якого діє адвокат Бауман Ю. Т., подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2018 року поновлено ТОВ "ОТП Факторинг Україна" строк на касаційне оскарження рішення Київського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2017 року та постанови апеляційного суду Харківської області від 28 березня 2018 року, відкрито касаційне провадження в даній справі за касаційною скаргою ТОВ "ОТП Факторинг Україна".
Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2020 року дану справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна".
Зазначає, що позивач пропустив позовну давність, оскільки відповідачі не виконують зобов`язання за кредитним договором з 10 липня 2010 року, з цього часу у позивача виникло право на дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, тому позовна давність починає свій перебіг не з моменту направлення досудових вимог, а з моменту виникнення порушеного права у позивача, тобто з 10 липня 2010 року.
Стверджує, що пропуск шестимісячного строку, встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України, є підставою для відмови у позові, як встановлено правовою позицією Верховного Суду України у постанові від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-1265цс16.
Вказує, що досудова вимога, направлена поручителю, не може бути підставою для дострокового повернення кредиту, оскільки відсутні докази отримання її поручителем.
У касаційній скарзі представник ПАТ "ОТП Факторинг Україна" просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, направити справу на новий розгляд у суд першої інстанції.
Зазначає, що судами не враховано зміни позовних вимог ПАТ "ОТП Факторинг Україна" про зменшення сум, які підлягають стягненню, з 6 213 053,05 грн до 6 205 563,97 грн, доповнення позову вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, виселення.
Стверджує, що суд першої інстанції при визначенні розміру заборгованості, яка підлягає стягненню, застосував офіційний курс НБУ гривні до долара США станом на 01 жовтня 2013 року, тоді як повинен був застосувати курс станом на день ухвалення рішення, посилається на пункт 14 постанови Пленуму ВСУ "Про судове рішення у цивільній справі" від 18 грудня 2009 року № 14.
Заперечення/відзив на касаційну скаргу
Відзив/заперечення на дану касаційну скаргу до Верховного Суду від інших учасників справи не надходили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 03 квітня 2008 року ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № МL702/0818/2008, відповідно до якого останній отримав кредит в розмірі 130 000 доларів США зі строком повернення до 03 квітня 2023 року та сплатою процентів у порядку та розмірах, встановлених у кредитному договорі.
Сторони визначили, що погашення заборгованості по тілу кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно у розмірі та строки, визначені у графіку повернення кредиту та сплати процентів.
З метою належного виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором 03 квітня 2008 року ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2 уклали договір поруки № SR - 702/818/2008, відповідно до якого остання зобов`язалась відповідати перед банком за належне виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором.
20 липня 2010 року ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" уклали договір купівлі-продажу кредитного портфелю, згідно якого ПАТ "ОТП Банк" відступило ТОВ "ОТП Факторинг Україна" право вимоги за вищевказаним кредитним договором.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 16 лютого 2017 року у справі № 640/3422/16 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ "ОТП Факторинг Україна", ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим, встановлено, що останній платіж ОСОБА_1 по кредитному договору був здійснений 10 червня 2010 року, досудова вимога боржнику та поручителю була направлена 15 травня 2013 року.
Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконував належним чином, у зв`язку з чим станом на 01 жовтня 2013 року утворилася заборгованість у розмірі 6 213 053,05 грн, з яких 124 222,16 доларів США заборгованості по тілу кредиту, що за офіційним курсом НБУ станом на 01 жовтня 2013 року (7,993 грн за 1 долар США) становить 992 907,72 грн; 50 730,28 доларів США заборгованості по нарахованим та не сплаченим відсоткам в сумі, що за офіційним курсом НБУ станом на 01 жовтня 2013 року становить 405 487,13 грн; 4 814 658,2 грн пені за несвоєчасне повернення суми кредиту.
Позов ТОВ "ОТП Факторинг Україна" пред`явлено 05 листопада 2013 року.
23 жовтня 2017 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" надало суду уточнену позовну заяву, у якій зазначила третього відповідача тадоповнила вимоги вимогоюпро звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно журналу судового засідання від 23 жовтня 2017 року судом у прийнятті уточненої позовної заяви відмовлено.
25 жовтня 2017 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" подало уточнену позовну заяву через канцелярію суду.
Згідно журналу судового засідання від 25 жовтня 2017 року питання про її прийняття судом не вирішувалось.