Постанова
Іменем України
24 червня 2020 року
м. Київ
справа № 759/10380/16-ц
провадження № 61-46205св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.,
Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Київська міська рада,
треті особи: публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_3,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду м. Києва від 18 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Лапчевської О. Ф., Музичко С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Київської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4
14 листопада 2016 року ухвалою Святошинського районного суду м. Києва залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_2
26 червня 2018 року ухвалою Святошинського районного суду м. Києва позовні вимоги ОСОБА_3 (брат померлого) залишено без розгляду та залучено ОСОБА_3 до участі у справі в якості третьої особи.
06 липня 2018 року ОСОБА_3 (батько померлого) звернувся до суду із заявою про зміну підстав позову, посилаючись на те, що він є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті свого сина ОСОБА_4 .
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що законодавством не встановлений вичерпний перелік поважних причин для продовження строку на подання заяви для прийняття спадщини, але відповідно до норм цивільного законодавства поважними слід вважати такі обставини, які перешкоджають своєчасному зверненню, роблячи його неможливим, або тяжким.
Вказував, що погіршення стану здоров`я, відсутність місця проживання та тяжкі обставини, а саме: моральні страждання через втрату молодшого сина, не дали йому змоги вчасно звернутися до нотаріуса із заявою та оформити свої права як спадкоємця.
Після втрати сина, в тяжкому моральному та фізичному стані родичі забрали його доглядати до Республіки Білорусь, а потім у с. Гаї Сумської області. Він не міг звернутися до нотаріуса, тому що його моральний та фізичний стан погіршилися. До того ж, він не знав, у якого нотаріуса відкрита спадкова справа.
Крім того, як на поважні причини пропущення строку вказував на те, що він є людиною похилого віку і попри те, що мав намір скористатися своїм правом щодо звернення для прийняття спадщини, не міг цього зробити, оскільки юридично необізнаний і проживав в сільській місцевості.
Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що пропущений строк для звернення із заявою про прийняття спадщини є незначним, лише два місяці, просив позов задовольнити та визначити додатковий строк для звернення із заявою про прийняття спадщини терміном у три місяці з моменту набрання судовим рішенням законної сили.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 06 липня 2018 року позов задоволено.
Надано ОСОБА_1 додатковий строк для звернення до Дванадцятої київської державної нотаріальної контори терміном у три місці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що пропущений позивачем строк звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини є незначним та таким, що не може вплинути на право позивача ОСОБА_1 на спадкування майна, яке залишилося після смерті його сина ОСОБА_4 .
Враховуючи похилий вік позивача, його проживання в іншому регіоні, факт поховання сина, що негативно вплинуло на стан здоров`я останнього, його моральне та душевне страждання, а також оцінюючи людський фактор, суд вважав наявними правові підстави для задоволення позовної заяви.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 18 вересня 2018 року, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 06 липня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Київської міської ради, треті особи: ПАТ КБ "ПриватБанк", Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_3, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із відсутності доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 мав об`єктивні, непереборні, істотні труднощі для звернення до відповідних органів для вирішення питання про прийняття спадщини.
Наведені позивачем причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, а саме: похилий вік, віддаленість місця проживання, юридична необізнаність щодо місця відкриття спадщини та вчинення дій для прийняття спадщин, у відповідності до вимог закону, не є такими, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Суд апеляційної інстанції вважав, що черговість спадкування та пропущення незначного строку також не можуть вважатися причинами, що свідчать про непереборні, істотні труднощі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
18 жовтня 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_5, у якій просить суд скасувати постанову Апеляційного суду м. Києва від 18 вересня 2018 року та залишити в силі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 06 липня 2018 року.
Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
У грудні 2018 року матеріали справи № 759/10380 /16-ц надійшли до Верховного Суду.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 квітня 2020 року вказану справу призначено судді-доповідачеві Сімоненко В. М.
Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно не дослідив обставини, що мають значення для справи, та дійшов помилкового висновку про відсутність поважних причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини позивачем.
Апеляційний суд не звернув належної уваги на те, що законодавством не встановлений вичерпний перелік поважних причин пропуску строку, але відповідно до норм цивільного законодавства поважними слід вважати такі причини, що перешкоджають своєчасному зверненню до нотаріуса, роблячи його неможливим або важким.
Крім того, суд, задовольняючи апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка вважає себе дружиною померлого спадкодавця, не звернув уваги на те, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 06 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Дванадцята Київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_1, відмовлено в задоволенні позову про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом.
Таким чином, належним і єдиним спадкоємцем першої черги є ОСОБА_1, який пропустив незначний строк на звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини через поважні причини, зокрема, похилий вік, що підтверджується медичною довідкою із зазначенням "вікові зміни", які свідчать про те, що особа за станом здоров`я не мала можливості цілком усвідомлювати свої дії та вчасно реагувати, тобто є непереборними обставинами та труднощами, що впливають на людину відповідного віку. Крім того, втрата сина стала стресовою і трагічною подією для позивача, який перебував тяжкому моральному стані та потребував сторонньої допомоги, у зв`язку з чим переїхав до родичів у іншу місцевість.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, після смерті якого залишилося спадкове майно, а саме: квартира АДРЕСА_1, яка була придбана померлим на підставі договору купівлі-продажу квартири від 27 серпня 2002 року.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 є батьком померлого ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження.
Похованням ОСОБА_4, замовником та отримувачем товарів і послуг для організації поховання займався ОСОБА_3 (третя особа), який є братом померлого, що підтверджується платіжними дорученнями від 20 липня 2015 року, листом від 23 березня 2016 року.
30 листопада 2015 року Дванадцятою Київською державною нотаріальною конторою здійснено реєстрацію спадкової справи, спадкодавцем якого є ОСОБА_4 .
Згідно з матеріалами спадкової справи № 1667/15 до майна померлого ОСОБА_4 із заявами про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_2 (заяви від 30 листопада 2015 року, 23 лютого 2016 року), ОСОБА_3 (заява від 17 березня 2016 року), ОСОБА_1 (заява від 29 березня 2016 року).
23 лютого 2016 року державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори винесено постанову про відмову ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 у зв`язку з відсутністю підтвердження факту проживання однією сім`єю.
17 березня 2016 року державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори винесено постанову про відмову ОСОБА_3 (брату померлого) у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 у зв`язку з пропуском передбаченим законодавством шестимісячного терміну для прийняття спадщини.
29 березня 2016 року державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори винесено постанову про відмову ОСОБА_1 (батьку померлого) у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру в АДРЕСА_2 через пропуск шестимісячного терміну для прийняття спадщини.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 06 липня 2016 року у справі № 759/18241/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Дванадцята Київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_1, відмовлено в задоволенні позову про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10 листопада 2016 року зупинено провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 06 липня 2016 року до набрання законної сили судовим рішенням за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Мотивувальна частина.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, вивчивши аргументи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення апеляційного суду не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно із статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Наслідки пропуску строку для прийняття спадщини визначені статтею
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.