Постанова
Іменем України
17 червня 2020 року
м. Київ
справа № 740/3930/15-ц
провадження № 61-10751св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16 січня 2019 року в складі судді Пантелієнко В. Г. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Губар В. С., Вінгаль В. М., Кузюри Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 зазначала, що із 31 серпня 2013 року до 07 квітня 2016 року вона та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого ними придбано спільне майно, яке підлягає поділу в судовому порядку, оскільки добровільно поділити майно ОСОБА_2 відмовився.
З огляду на викладене позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила суд визнати об`єктами спільної сумісної власності подружжя: автомобіль MITSUBISHI PAJERO WAGON сірого кольору, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 ; садовий (дачний) будинок № АДРЕСА_5; земельну ділянку площею 0,0416 га, призначену для індивідуального садівництва, кадастровий номер 7423388900:01:001:0678, яка знаходиться у садовому товаристві "Вишенька-2" на території Талалаївської сільської ради Ніжинського району.
Розділити спільне майно подружжя по 1/2 частки кожному.
Стягнути з ОСОБА_2 на її користь компенсацію вартості: 1/2 частки вказаного автомобіля в розмірі 129 386,74 грн; 1/2 частки зазначеної земельної ділянки в розмірі 10 891,00 грн; 1/2 частки садового (дачного) будинку в розмірі 60 830,50 грн; 1/2 частки будівельних матеріалів та ремонтно-будівельних робіт, проведених у будинку АДРЕСА_1 та у господарських будівлях в розмірі 19 806,98 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16 січня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано об`єктами спільної сумісної власності подружжя: автомобіль MITSUBISHI PAJERO WAGON сірого кольору, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 ; земельну ділянку площею 0,0416 га для індивідуального садівництва, кадастровий номер 7423388900:01:001:0678, Талалаївської сільської ради Ніжинського району садового товариства "Вишенька-2".
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість: 1/2 частки автомобіля MITSUBISHI PAJERO WAGON сірого кольору, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, що становить 129 386,74 грн; 1/2 частки будівельних матеріалів та ремонтно-будівельних робіт проведених у будинку АДРЕСА_1 та у господарських будівлях в розмірі 12 799,72 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті судом відповідно до ухвали Ніжинського міськрайонного суду від 10 вересня 2015 року шляхом скасування арешту накладеного на земельну ділянку № 56 Талалаївської сільської ради Ніжинського району садового товариства "Вишенька-2".
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині, в якій вони задоволені, є обґрунтованими. В іншій частині суд першої інстанції вважав позовні вимоги безпідставними.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16 січня 2019 року в частині визнання спільною сумісною власністю спірного автомобіля та в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 . 1/2 частки його вартості у сумі 129 386,74 грн скасовано, у задоволенні цих позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині визнання спільною сумісною власністю автомобіля та стягнення з відповідача 1/2 частки його вартості, дійшов висновку, що такий автомобіль придбаний сторонами у період шлюбу, а при ухваленні оскарженого рішення суду першої інстанції як такий був відсутній у натурі, не належав сторонам та не був спільною сумісною власністю подружжя, отже не міг бути предметом поділу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просить скасуватирішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у визнанні садового (дачного) будинку об`єктом спільної сумісної власності подружжя та визнанні за позивачем права власності на 1/2 частки вказаного будинку, ухвалити нове рішення про задоволення позову в цій частині. Крім того, просила скасувати постанову апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення на користь позивача 1/2 частки вартості спірного автомобіляв сумі 129 386,74 грн, а рішення суду першої інстанції в цій частині залишити в силі.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення грошової компенсації у розмірі 10 891,00 грн, оскільки спірна земельна ділянка призначена для індивідуального садівництва, на ній розташовано садовий (дачний) будинок, тому її поділ в натурі без втрати її цільового призначення неможливий. Враховуючи, що заявник перебуває з відповідачем у неприязних стосунках, спільне користування земельною ділянкою та садовим (дачним) будинком неможливе, а річ є неподільною, тому поділ вказаної земельної ділянки можливий лише шляхом сплати відповідачем грошової компенсації у розмірі 10 891,00 грн.
При вирішенні вимог щодо поділу садового будинку суди не врахували, що сторонами за час перебування у шлюбі придбано земельну ділянку, на якій вже був розташований об`єкт незавершеного будівництва. Під час перебування у шлюбі сторонами влітку 2015 року закінчено будівництво, побудовано господарські будівлі, однак реєстрація права власності навмисно проведена відповідачем після розірвання шлюбу. Тому, на думку позивача, вона має право на частку спільно набутого майна - об`єкта незавершеного будівництва, що придбаний за час перебування у шлюбі, але не прийнятого до експлуатації садового будинку.
Обґрунтовуючи наявність підстав для визнання за позивачем права на 1/2 спірного автомобіля, позивач зазначає, що автомобіль придбаний сторонами у період шлюбу, а тому підлягає поділу шляхом присудження їй грошової компенсації половини його вартості, оскільки автомобіль був реалізований відповідачем третій особі без її згоди.
Доводи і вимоги касаційної скарги стосуються оскарження рішень судів попередніх інстанцій в частині відмови у стягненні грошової компенсації половини вартості спірного автомобіля, садового (дачного) будинку, земельної ділянки, а тому рішення судів переглядаються лише в цій частині.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2019 року на адресу суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 . У відзиві відповідач зазначає, що касаційна скарга є необгрунтованою та безпідставною, а рішення судів попередніх інстанцій в оскаржуваних частинах такими, що не підлягають скасуванню.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано справу із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з таких мотивів.
Суди встановили, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 31 серпня 2013 року.
Заочним рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07 квітня 2016 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано.
Спірний автомобіль MITSUBISHI PAJERO WAGON сірого кольору, 2005 року випуску, кузов № НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_3 на підставі довідки-рахунку від 28 серпня 2013 року та свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 був зареєстрований за ОСОБА_4
30 грудня 2014 року вказаний автомобіль був зареєстрований за ОСОБА_3 на підставі довідки-рахунку ВІА 936307 від 30 грудня 2014 року.
04 липня 2015 року за довідкою-рахунком НОМЕР_6 вказаний автомобіль зареєстровано за ОСОБА_2 .
До розірвання шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 за заявою власника спірний автомобіль знято з обліку для реалізації та цього ж дня зареєстрований за ОСОБА_5 на підставі довідки-рахунку ААЕ 229654 від 25 серпня 2015 року, тобто автомобіль відчужений ОСОБА_2 на користь третьої особи.
Відповідно до звіту про оцінку від 25 серпня 2015 року ринкова вартість спірного автомобіля становить 258 773,47 грн.
20 квітня 2015 року ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу придбав земельну ділянку НОМЕР_9 площею 0,0416 га, кадастровий номер 7423388900:01:001:0678, у садовому товаристві "Вишенька-2", розташовану на території Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області. Право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_2
13 жовтня 2016 року (після розірвання шлюбу між сторонами) ОСОБА_2 отримав будівельний паспорт будівництва садового будинку та господарських будівель в садовому товаристві " Вишенька-2 ", ділянка НОМЕР_9 Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, в якому забудовником вказаний ОСОБА_2 .
Також апеляційний суд із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20 березня 2017 року встановив, що декларацію про готовність спірного садового будинку до експлуатації НОМЕР_8 видано 12 січня 2017 року управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державним реєстратором виконавчого комітету Ніжинської міської ради на спірний садовий будинок прийнято 20 березня 2017 року, а власником зазначено ОСОБА_2 .
Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Згідно з статтею 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.