Постанова
Іменем України
17 червня 2020 року
м. Київ
справа № 645/3060/16-ц
провадження № 61-38933св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: Головне управління Державної міграційної служби у Харківській області, Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради, Харківська міська рада,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, подану його представником ОСОБА_3, на постанову Апеляційного суду Харківської області від 15 травня 2018 року в складі колегії суддів: Маміної О. В., Колтунової А. І., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2, треті особи: Головне управління Державної міграційної служби у Харківській області (далі - ГУ ДМС у Харківській області), Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради (далі - Управління ведення Реєстру територіальної громади), Харківська міська рада, про визнання наймачем житла, визнання постійного місця проживання, визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням зі зняттям з реєстраційного обліку.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що він постійно проживає за адресою: квартира АДРЕСА_1, на підставі рішення виконавчого комітету Орджонікідзевської районної ради народних депутатів міста Харкова від 17 листопада 1981 року № 420/1.
У 1993 році його знято з реєстрації постійного місця проживання за вказаною адресою, оскільки йому було надано дозвіл на виїзд на постійне місце проживання до Сполучених Штатів Америки (далі - США). Однак він залишився проживати в Україні у зазначеній квартирі.
Позивач втратив паспорт громадянина України для виїзду за кордон, у зв`язку з чим неодноразово звертався до уповноважених органів та до Центру надання адміністративних послуг в місті Харкові із заявою про отримання паспорта громадянина України та реєстрацію місця проживання. Проте йому відмовлено у задоволенні його звернень, оскільки за інформацією адресно-довідкового бюро позивач за місцем проживання: квартира АДРЕСА_1 не значиться, а для отримання паспорта громадянина України необхідно отримати довідку про повернення на Батьківщину, здати паспорт громадянина України для виїзду за кордон з відміткою "Знятий з консульського обліку" та надати заяву, в якій зазначається адреса майбутньої реєстрації місця проживання.
Вважав, що лише на підставі рішення суду про визнання права користування житлом та визначення постійного місця проживання, він зможе отримати паспорт громадянина України та зареєструвати своє місце постійного проживання.
З урахуванням уточнень позовних вимог ОСОБА_1 просив суд: визнати за ним право користування квартирою АДРЕСА_1 з правом на реєстрацію місця проживання за вказаною адресою; визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування зазначеною квартирою, та зняти ОСОБА_4 з реєстрації місця проживання за адресою: квартира АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Фрунзенського районного суду міста Харкова від 05 грудня 2017 року позовні вимоги в частині визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: квартира АДРЕСА_1 та зняття ОСОБА_4 з реєстрації місця проживання за вказаною адресою залишено без розгляду на підставі заяви позивача.
Рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 05 грудня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов висновку, що лише на підставі рішення суду про визнання права користування певним житлом та визначення постійного місця проживання ОСОБА_1 матиме змогу відновити втрачений паспорт громадянина України та зареєструвати своє місце постійного проживання.
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 15 травня 2018 року рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 05 грудня 2017 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд дійшов висновку, що підстав для задоволення позовних вимог немає, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що всі члени сім`ї наймача надали згоду на вселення позивача у спірну квартиру, та доказів факту його проживання в квартирі як члена сім`ї наймача.
Апеляційний суд також вказав, що за відсутності документа, який посвідчує особу, неможливо встановити особу позивача та зробити висновок про те, що позивач є сином померлої ОСОБА_4 . Матеріали справи не містять доказів родинного зв`язку позивача з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . При цьому позивач не звертався до уповноважених органів із заявою про встановлення належності до громадянства України, не отримував довідки про реєстрацію особи громадянином України, не оскаржував дій (бездіяльності) суб`єктів владних повноважень або визнання протиправної відмови у видачі паспорта замість втраченого.
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
У червні 2018 року представник ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач був знятий з реєстрації місця постійного проживання за адресою: квартира АДРЕСА_1, оскільки йому було надано дозвіл на виїзд на постійне місце проживання до США. Однак до США позивач не виїхав та продовжив постійно проживати в Україні у спірній квартирі. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон позивач втратив, з приводу чого звертався до органів внутрішніх справ у 2014 році.
Позивач також неодноразово звертався до уповноважених органів з метою отримання паспорта громадянина України та реєстрації місця проживання, але отримував відмови у вчиненні таких дій. Він вселився у спірну квартиру на законних підставах, та був зареєстрований у цій квартирі. ОСОБА_1 не є тимчасовим жильцем у спірній квартирі.
Уповноважені органи не відмовляли позивачу у видачі паспорта громадянина України на підставі того, що його особа не встановлена. В нього не було документа про місце проживання та свідоцтва про народження, яке він не має можливості отримати без паспорта громадянина України. Водночас особа ОСОБА_1 була встановлена працівниками поліції та судом як під час розгляду інших, так і під час розгляду цієї справи.
Спору щодо права користування житлом між позивачем та Харківською міською радою немає.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано справу із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.