Постанова
Іменем України
17 червня 2020 року
м. Київ
справа № 376/2660/17
провадження № 61-42786св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Кривошиїнська сільська рада Сквирського району Київської області,
треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Сквирського районного суду Київської області від 05 лютого 2018 року у складі судді Клочко В. М. та постанову апеляційного суду Київської області від 21 червня 2018 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Лівінського С. В., Сержанюка А. С.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про встановлення юридичних фактів та визнання права власності в порядку спадкування.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 його дід ОСОБА_6 та його баба ОСОБА_7 вступили в шлюб. У подальшому до актового запису про шлюб внесено зміни по-батькові щодо ОСОБА_7, а саме " ОСОБА_7 " змінено на " ОСОБА_7 ".
Від шлюбу у ОСОБА_7 та ОСОБА_6 народилися спільні діти: ОСОБА_11, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_12, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, а також ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 .
За час шлюбу ними було набуте у спільну сумісну власність житловий будинок АДРЕСА_1 . Право власності на вказаний житловий будинок з будівлями та спорудами було зареєстровано за дідом ОСОБА_6, на підставі свідоцтва про право власності від 10 березня 1988 року, виданого виконавчим комітетом Кривошиїнської сільської ради.
Отже, ОСОБА_7 належала 1/2 частина спірного житлового будинку, оскільки майно було набуте в період шлюбу.
ІНФОРМАЦІЯ_4 баба позивача померла, після її смерті відкрилася спадщина на майно, яке належало їй на праві спільної сумісної власності.
Батько позивача ОСОБА_11, як спадкоємець першої черги за законом та в силу вимог статей 548, 549 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року, прийняв спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, оскільки на день смерті його матері був зареєстрований та постійно проживав в спірному будинку, а також продовжував вести за вказаною адресою господарство, користуватися, володіти та управляти спадковим майном і після смерті матері. В той час як інші можливі спадкоємці ніяких дій щодо прийняття спадщини упродовж 6 місяців після смерті ОСОБА_7 не вчинили. За таких умов ОСОБА_11 фактично успадкував після смерті матері 1/2 частину спірного будинку, однак за своє життя право на спадщину належним чином не оформив.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_11 помер. До складу спадщини після його смерті увійшли усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент смерті, зокрема вищезгадане право на 1/2 частину спірного будинку.
Позивач після смерті свого батька ОСОБА_11 є спадкоємцем за законом першої черги, він прийняв спадщину шляхом подачі заяви до державного нотаріуса Сквирської державної нотаріальної контори. Мати позивача ОСОБА_5 подала до державного нотаріуса Сквирської державної нотаріальної контори заяву про відмову від спадщини на його користь.
Позивач звернувся до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно після смерті ОСОБА_11, однак йому було відмовлено в цьому з тих підстав, що в нього відсутні необхідні для видачі свідоцтва про право на спадщину документи та роз`яснено процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
З у рахуванням уточнених позовних вимог просив:
встановити факт, що особа, зазначена у актовому записі виконавчого комітету Кривошиїнської сільської ради Сквирського району Київської області про шлюб № 12 від 30 травня 1948 року, а саме ОСОБА_7, та особа, що зазначена в актовому записі виконавчого комітету Кривошиїнської сільської ради Сквирського району Київської області про народження ОСОБА_11 № 26 від 30 червня 1967 року як мати новонародженого, а саме ОСОБА_7, та особа, що померла і зазначена в актовому записі виконавчого комітету Кривошиїнської сільської ради Сквирського району Київської області про смерть №28 від 12 грудня 1991 року, а саме ОСОБА_7, є одна і та ж особа;
встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , є матір`ю ОСОБА_11, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, та дружиною ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
встановити факт, прийняття ОСОБА_11, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, спадщини після смерті матері, ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4, шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном;
визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_11, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1, житловою площею 47,3 кв.м., загальною площею 86,9 кв.м з господарськими будівлями та спорудами, зазначеними в плані літерами "а-1" - прибудова, "а1" - ганок.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 05 лютого 2018 року позов ОСОБА_1 до Кривошиїнської сільської ради Сквирського району Київської області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення юридичних фактів та визнання права власності в порядку спадкування, задоволено частково.
Встановлено факт, що особа, зазначена у актовому записі про шлюб № 12 від 30 травня 1948 року, складеного виконавчим комітетом Кривошиїнської сільської ради Сквирського району Київської області, саме ОСОБА_7 та особа, що зазначена в актовому записі про народження ОСОБА_11 № 26 від 30 червня 1967 року, складеного виконавчим комітетом Кривошиїнської сільської ради Сквирського району Київської області, як мати, а саме ОСОБА_7 та особа, що померла і зазначена в актовому записі про смерть № 28 від 12 грудня 1991 року складеного виконавчим комітетом Кривошиїнської сільської ради Сквирського району Київської області, а саме ОСОБА_7 є одна і та ж особа.
Встановлено факт, що ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 є матір`ю ОСОБА_11, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 та дружиною ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Встановлено факт, що ОСОБА_11, померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4, шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном.
В решті позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що право позивача не порушено, оскільки відсутня відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про права на спадщину. Позов фактично спрямований на визнання права власності на спадкове майно без додержання встановленої законом процедури тощо, а тому названий позивачем інтерес не пов`язаний з його суб`єктивними правами і тому не підлягає правовому захисту і не може вважатись законним інтересом.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Київської області від 21 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Сквирського районного суду Київської області від 05 лютого 2018 року в частині мотивів його прийняття змінено.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду першої інстанції в частині встановлення юридичних фактів є законним та обґрунтованим. В частині встановлення розміру часток у спірному домоволодінні (23/40), на спадкування яких має право позивач, суд першої інстанції вийшов за межі заявлених позовних вимог, оскільки ні при подачі позову, ні в ході розгляду справи, позивачем позовні вимоги з цього приводу не заявлялися.
Короткий зміст вимог та доводів наведених у касаційній скарзі
У серпні 2018 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Касаційна скарга мотивована тим, що матеріали справи не містять належних доказів вступу позивача в спадщину за законом на підтвердження подання ним заяви про прийняття спадщини. В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач постійно проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_11 . Суди не звернули увагу на вимоги статті 1272 ЦК України. Позовні вимоги були розглянуті судом без сплати позивачем судового збору в повному розмірі. Цивільним процесуальним кодексом України не передбачено правові підстави для об`єднання в одному позові вимог позовного та окремого провадження. Судами не досліджено обставин, що мають істотне значення, а саме, що будівництво спірного домоволодіння здійснювалось за кошти ОСОБА_2 та її чоловіка.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про те, що судові рішення оскаржуються в частині задоволених позовних вимог, тому в іншій частині судом касаційної інстанції не переглядаються.
Позиція інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу учасниками справи не подано.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2018 року поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження та залишено дану касаційну скаргу без руху для усунення недоліків, а саме для доплати судового збору.
Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі, витребувано цивільну справу № 376/2660/17 з суду першої інстанції.
У жовтні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.