ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2020 року
м. Київ
справа № 826/8783/17
адміністративне провадження № К/9901/4787/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н .А., Шевцової Н. В.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державного підприємства "Національні інформаційні системи" про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва, ухвалене 29 серпня 2018 року у складі головуючого судді Федорчука А.Б., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду, прийняту 16 січня 2019 року у складі колегії суддів: головуючого судді - Кузьмишиної О.М., суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.,
І. Суть спору
1. У липні 2017 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (надалі також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, Державного підприємства "Національні інформаційні системи", в якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 13 червня 2017 року №1880/5 про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
1.2. зобов`язати Державне підприємство "Національні інформаційні системи" розблокувати доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що оскаржуваний наказ, прийнятий за результатами проведення камеральної перевірки, прийнято з порушенням встановленого законодавством Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року №990, зокрема щодо підстав проведення перевірки. Також позивач стверджує, що застосована до позивача санкція не є співмірною з діями, які вчинені позивачем.
3. Представник Міністерства юстиції України проти позову заперечував, наполягав на тому що оскаржуваний наказ є правомірним та прийнятий з урахуванням всіх обставин справи, а відтак позивачем не доведено та не обґрунтовано незаконність рішень, прийнятих відповідачем.
4. Представник Державного підприємства "Національні інформаційні системи" у відзиві на позов зазначав, що позивачем жодним чином не доведено порушення його прав, свобод та законних інтересів. Державне підприємство "Національні інформаційні системи", реалізуючи повноваження технічного адміністратора державного реєстру прав, не уповноважене приймати владно-управлінські рішення, а лише безпосередньо їх виконує. У державного підприємства відсутнє право перевірки законності рішень Міністерства юстиції України та право відмови від їх виконання.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
5. Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 26 квітня 2017 року №1509/7 "Про проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 було включено до переліку державних реєстраторів, щодо яких у строк до 01 червня 2017 року проводився моніторинг реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
6. З наданих ОСОБА_1 матеріалів вбачається, що під час моніторингу здійснених ним реєстраційних дій були виявлені порушення порядку державної реєстрації прав, про що 16 травня 2017 року було складено акт.
7. Вказаний акт слугував підставою для проведення камеральної перевірки відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 24 травня 2017 року №1795/7.
8. За результатами проведеної камеральної перевірки приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 була складена довідка від 06 червня 2017 року, в ході якої встановлено, що позивачем порушено вимоги статей 10, 16, 18, 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктів 9, 10, 12, 13, 19, 20, 78 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25 грудня 2015 року, пунктів 11-13, 15, 21, 31, 56 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1141, Вимоги до оформлення заяв та рішень у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 21 листопада 2016 року №3276/5, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 21 листопада 2016 року за №1505/29635.
9. Вказаною довідкою про результати перевірки рекомендовано тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 рік.
10. На підставі зазначеної довідки Міністерством юстиції України видано наказ №1880/5 від 13 червня 2017 року, яким приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 тимчасово заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 рік.
11. Вважаючи вказаний наказ протиправним, позивач звернувся до суду.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
12. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 29 серпня 2018 року позов задовольнив повністю:
12.1. Визнав протиправним та скасував наказ Міністерства юстиції України від 13 червня 2017 року №1880/5 про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
12.2. Зобов`язав Державне підприємство "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України розблокувати доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
13. Cуд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги дійшов висновку про протиправність оскаржуваного наказу №1880/5 від 13 червня 2017 року та наявність підстав для скасування такого наказу в судовому порядку, відповідно наявні підстави розблокувати доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
14. Таку позицію Окружного адміністративного суду міста Києва підтримав і Шостий апеляційний адміністративний суд, який здійснив перегляд цієї справи та постановою від 16 січня 2019 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2018 року залишив без змін.
ІV. Провадження в суді касаційної інстанції
15. Представник відповідача - Міністерства юстиції України подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.
16. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржувані рішення судів першої й апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
17. Позивач заперечення на касаційну скаргу не подавав.
V. Нормативне регулювання та оцінка Верховного Суду
18. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
19. Водночас 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
20. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
21. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
22. Згідно з частинами першою-четвертою статті 341 КАС України в зазначеній редакції суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
23. Надаючи оцінку встановленим судами фактичним обставинам справи та покладеним в основу ухвалених у цій справі судових рішень мотивів крізь призму аргументів касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.
24. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Частиною другою статті 2 КАС України закріплено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
26. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, спрямовані на забезпечення визнання та захисту державою таких прав врегульовано Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року №1952-IV (далі також - Закон №1952-IV).
27. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності" від 06 жовтня 2016 року №1666-VIII, який набрав чинності 02 листопада 2016 року, Закон №1952-IV доповнено статтею 371 "здійснення контролю у сфері державної реєстрації прав", якою Міністерство юстиції України наділено повноваженнями контролю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав.
28. Згідно зі статтею 371 Закону №1952-IV, за результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав.
28.1. За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про, зокрема, анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав; направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
28.2. Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання.
29. Відповідно до частини четвертої статті 37№ Закону №1952-IV Кабінетом Міністрів України розроблено Порядок здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затверджений постановою від 21 грудня 2016 року № 990, який набрав чинності 30 грудня 2016 року (далі - Порядок № 990) та, зокрема, безпосередньо визначає процедуру здійснення Мін`юстом відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.