ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2020 року
м. Київ
справа № 825/1038/16
адміністративне провадження № К/9901/9235/18
№К/9901/9238/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1 та Управління поліції охорони в Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року у складі суду Лобана Д.В. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року у складі колегії суду: Грибан І.О. (головуюча), Беспалова О.О., Губської О.А. у справі №825/1038/16 за позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Чернігівській області про зобов`язання вчинити дії,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління поліції охорони в Чернігівській області, в якому просив:
- зобов`язати Управління поліції охорони в Чернігівській області виплатити грошову компенсацію за 74 доби невикористаної відпустки у розмірі 15794,56 грн;
- зобов`язати Управління поліції охорони в Чернігівській області виплатити середню заробітну плату у зв`язку з несвоєчасною виплатою усіх сум, належних при звільненні у розмірі 5580,00 грн;
- зобов`язати Управління поліції охорони в Чернігівській області виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі 5 300, 00 грн;
- зобов`язати Управління поліції охорони в Чернігівській області виплатити понаднормово відпрацьовані години у розмірі 2 470, 18 грн.
2. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року позов задоволено частково.
2.1. Зобов`язано Управління поліції охорони в Чернігівській області виплатити грошову компенсацію за 74 доби невикористаної відпустки у розмірі 15 794,56 грн; зобов`язано Управління поліції охорони в Чернігівській області виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення за 2015 та 2016 роки у розмірі 5300,00 грн; зобов`язано Управління поліції охорони в Чернігівській області виплатити понаднормово відпрацьовані години у розмірі 2470, 18 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року скасовано постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про зобов`язання Управління поліції охорони в Чернігівській області виплатити грошову компенсацію за 74 доби невикористаної відпустки у розмірі 15794, 56 грн та зобов`язання Управління поліції охорони в Чернігівській області виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення за 2015 та 2016 роки у розмірі 5300, 00 грн. Ухвалено в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання Управління поліції охорони в Чернігівській області виплатити грошову компенсацію за 74 доби невикористаної відпустки у розмірі 15794, 56 грн - відмовлено.
3.1. Клопотання ОСОБА_1 про відкликання позовної заяви в частині позовних вимог про зобов`язання Управління поліції охорони в Чернігівській області виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення за 2015 та 2016 роки у розмірі 5300,00 грн задоволено та адміністративний позов в цій частині залишено без розгляду.
3.2. В іншій частині постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року залишено без змін.
4. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
4.1. Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ та згодом в органах національної поліції.
4.2. 30.04.2016 заступника командира роти поліції охорони УПО Чернігівської області майора поліції ОСОБА_1 було звільнено за власним бажанням з Національної поліції України відповідно до наказу УПО Чернігівської області від 27.04.2016 № 87 о/с згідно пункту 7 статті 77 розділу VII Закону України "Про національну поліцію" від 02.07. 2015 № 580-VIII.
4.3. На момент звільнення позивача кількість днів невикористаної чергової відпустки склала 89 діб, з яких 10 діб за 2014 рік, 45 діб за 2015 рік та 15 діб. Відповідачем була зроблена виплата компенсації за невикористані в році звільнення дні відпустки.
4.4. До того ж, судами попередніх інстанцій встановлено та не заперечувалось представником відповідача, що ОСОБА_1 не була виплачена матеріальна допомога на оздоровлення за 2015-2016 роки.
4.5. Крім того, за час служби в період з лютого по квітень 2016 року позивачем було відпрацьовано понад норму робочого часу 145 годин, що підтверджується графіком роботи та рапортами на керівника відповідача, які були оплачені в сумі 1479 грн, виходячи із розрахунку 10, 20 грн за годину.
5. Вважаючи протиправним дії відповідача щодо невиплати йому при звільненні всіх належних сум: компенсації за невикористану відпуску, матеріальну допомогу, понаднормово відпрацьовані години та середню заробітну плату за час затримки розрахунку, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав.
6. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на виплати компенсації за невикористані дні відпустки у 2014 та 2015 роки, оскільки до цих правовідносин може застосовуватись загальне законодавство, зокрема, Закон України "Про відпустки", яким виплата компенсацій не обмежується. Крім того дійшов висновку, що позивач набув права на отримання матеріальної допомоги на оздоровлення за 2015 та 2016 роки у розмірі 5300,00 грн, тоді як відповідачем не надано до суду доказів відсутності фінансової можливості у відповідача для надання такої. Також судом були зроблено висновки про правомірність вимог позивача щодо зобов`язання Управління поліції охорони в Чернігівській області виплатити йому понаднормово відпрацьовані години у розмірі 2470,18 грн, з огляду на те, що згідно наказу МВС України № 499 від 31.12.2007 "Про впорядкування структури та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" погодинна ставка обраховується шляхом поділу місячного посадового окладу та окладу за спеціальним званням на кількість годин робочого часу в поточному місяці.
6.1. Відмовляючи в частині позовних вимог щодо стягнення середньої заробітної плати, у зв`язку з несвоєчасною виплатою усіх сум, належних при звільненні позивачу, суд першої інстанції зазначив, що спеціальним законодавством врегульовані спірні правовідносини таким чином, що виплата компенсації за затримку виплати при звільненні осіб, які проходили службу в органах внутрішніх справ, не передбачена, а дія норм Кодексу законів про працю України на них не поширюється.
7. Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача виплатити грошову компенсацію за 74 доби невикористаної відпустки та зобов`язання виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення за 2015 та 2016 роки та приймаючи в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову та про залишення позову без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що виплата грошової компенсації за невикористану відпустку в іншому році, ніж у році звільнення, діючим законодавством України, що регулює спірні правовідносини, не передбачена, а також позивачем було відкликано позовні вимоги в частині виплатити матеріальної допомоги на оздоровлення за 2015 та 2016 роки.
7.1. В іншій частині суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
8. Позивач звернувся із касаційними скаргами, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій в частині відмовлених позовних вимог та направити справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
9. Аргументи касаційної скарги зводяться до того, що судом апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваного судового рішення неправильно застосовано норми матеріального права і порушено норми процесуального права.
9.1. Скаржник наголошує, що судами попередніх інстанції дана невірна оцінка обставинам справи, оскільки на думку скаржника, відповідачами були порушенні норми Закону України "Про відпустки", та відповідно до норм статті 116 та статті 117 Кодексу закону про працю України він має право на виплату компенсації за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
10. Відповідач також звернувся із касаційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову в цій частині.
11. Аргументи касаційної скарги зводяться до того, що судом першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень неправильно застосовано норми матеріального права і порушено норми процесуального права.
12. Відповідачем подано заперечення на касаційну скаргу позивача, в яких він просить залишити її без задоволення.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
13. Спірні відносини регулюються Законом України "Про Національну поліцію", Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 (далі - Положення № 114) та Наказом МВС України від 31.12.2007 №499 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ".
14. Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Управління поліції охорони в Чернігівській області виплатити грошову компенсацію за 74 доби невикористаної відпустки судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент звільнення позивача кількість днів невикористаної чергової відпустки склала 89 доби, з яких: 10 діб за 2014 рік, 45 діб за 2015 рік, а також 19 діб - час, який позивач перебував на лікарняному під час відпусток, 15 діб за 2016 рік.
15. За невикористану в 2016 році відпустку тривалістю 15 діб позивачу виплачена грошова компенсація в розмірі 3 201,64 грн. Спір щодо розміру компенсації за невикористану відпустку за 2016 рік між сторонами відсутній.
16. Відповідно до статті 92 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом. Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.