ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2020 року
м. Київ
справа № 810/1314/18
адміністративне провадження № К/9901/2265/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, за участю третіх осіб - Міністерства доходів і зборів України, Генічеської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області, про стягнення заборгованості із заробітної плати, та середнього заробітку за час затримки розрахунку, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2018 року, ухваленого у складі головуючого судді Касьянової О. В., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Шурка О. І., суддів: Василенка Я. М., Кузьменка В. В.
І. Суть спору
1. У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), за участю третіх осіб - Міністерства доходів і зборів України, Генічеської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
1.1. стягнути з ДФС України на користь ОСОБА_1 заборгованість з невиплаченої заробітної плати за період з 17 березня 2014 року по 28 жовтня 2014 року;
1.2. стягнути з ДФС України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати належних коштів з 28 квітня 2017 року по день фактичного розрахунку в сумі 210585,49 гривень.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що він, починаючи з 24 травня 2013 року, обіймав посаду начальника Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим.
2.1. В подальшому, 28 жовтня 2014 року позивача призначено в порядку переведення на посаду заступника начальника Головного управління ДФС у Київській області.
2.2. Однак, як стверджує позивач, йому за період з 17 березня 2014 року по 28 жовтня 2014 року не нараховувалась та не виплачувалась заробітна плата.
2.3. Наголошує, що фактичний роботодавець Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим є органом, який фактично припинив свою діяльність, розміщений на окупованій території та не здатний був виконувати свої безпосередні функції роботодавця та бюджетного розпорядника.
2.4. Вважаючи дії відповідача щодо утворення заборгованості по заробітній платі протиправними, ОСОБА_1 звернувсь до суду з вимогою про стягнення коштів.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. Відповідно до наказу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим від 24 травня 2013 року № 822-о ОСОБА_1 призначено у порядку переведення на посаду начальника Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим.
4. Наказом ДФС України від 28 жовтня 2014 року № 1075-о ОСОБА_1 звільнено із займаної посади у зв`язку з переведенням до Головного управління ДФС у Київській області та призначено в порядку переведення на посаду заступника начальника Головного управління ДФС у Київській області.
5. На час виникнення спірних правовідносин (березень 2014 року) Російською Федерацією вчинялись дії щодо окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також інші дії, що виходили за рамки чинного українського законодавства. Початком тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, згідно з українським законодавством, вважається дата набрання чинності Резолюцією № 68/262 Сесії Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 27 березня 2014 року про підтримку територіальної цілісності України. Наведені обставини визнаються судом загальновідомими, а відтак не потребують доказування.
6. У зв`язку з анексією Автономної Республіки Крим та окупацією Автономної Республіки Крим Російською Федерацією ОСОБА_1 у березні 2014 року переїхав на материкову частину України.
7. Останню заробітну плату на території Автономної Республіки Крим позивач отримав на його особовий рахунок, відкритий у ПАТ "ВБР". Згідно із отриманої виписки слідує, що остання виплата грошових коштів з призначенням платежу "зарахування заробітної плати та інших видів оплати праці" на користь позивача відбулась 19 лютого 2014 року у розмірі 2090,00 гривень.
8. На підставі розпорядження Міністерства доходів та зборів України від 24 березня 2014 року № 55-р створено робочу групу з координації роботи органів ГУ Міндоходів в АР Крим та м. Севастополі з числа працівників цих органів Міндоходів згідно зі списком; керівником даної робочої групи призначено начальника ГУ Міндоходів в АР Крим Кондрашова О. М. Зобов`язано директора Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних органів Міндоходів забезпечити надання робочій групі кабінетів для виконання покладених на неї завдань, здійснити заходи щодо облаштування робочих місць членів робочої групи засобами зв`язку та необхідною оргтехнікою. Зобов`язано Департамент інфраструктури забезпечити керівника робочої групи Кондрашова О. М. кабінетом в адміністративному приміщенні Міндоходів за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8, тощо.
9. До списку робочої групи із сорока осіб включено також і позивача.
10. Пунктом 6 розпорядження Міністерства доходів і зборів України від 24 березня 2014 року № 55-р "Про створення робочої групи" керівника робочої групи Кондрашова О. М. зобов`язано забезпечити відрядження членів робочої групи.
11. Так, відповідно до наказу ГУ Міндоходів в АР Крим від 24 березня 2014 року № 121-о ОСОБА_1 відряджено до Міністерства доходів і зборів України на період функціонування такої робочої групи.
12. В подальшому Міністерством доходів і зборів України видано розпорядження від 17 квітня 2014 року № 76-р "У зв`язку з втратою актуальності", яким зобов`язано вважати таким, що втратило чинність, зокрема, розпорядження Міністерства доходів і зборів України від 24 березня 2014 року № 55-р.
13. Згідно з листом Міндоходів України від 28 травня 2014 року № 1081/5/99-99-04-01-01-16 погоджено питання участі у роботі міжвідомчої робочої групи при Міністерстві юстиції України працівників територіальних органів АР Крим, зокрема, й позивача.
14. Таким чином відповідно до наказу ГУ Міндоходів в АР Крим від 28 травня 2014 року № 126-о ОСОБА_1 відряджено до Міністерства юстиції України на період функціонування міжвідомчої робочої групи.
15. Згідно з наказом ГУ Міндоходів в АР Крим "Про покладення обов`язків" від 24 березня 2014 року № 122-о покладено обов`язки по веденню табелю обліку робочого часу на заступника начальника ГУ Міндоходів в АР Крим Сібірцева М. В . Крім того вказаним наказом погоджено, що до створення належних умов для праці або припинення окупації АР Крим, табель обліку робочого часу ведеться відповідальною особою в електронному вигляді за типовою формою, затвердженою наказом Держкомстату України від 05 грудня 2008 року № 489 "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці".
16. За період з 17 березня 2014 року по 28 жовтня 2014 року включно позивачу не нараховувалась та не виплачувалась заробітна плата, що не заперечується відповідачем та третьою особою по справі.
17. Відповідно до наданого до суду розрахунку заробітної плати (за аналогічною посадою) начальника державної податкової інспекції за період з 17 березня 2014 року по 28 жовтня 2014 року нараховано 31542,11 грн. заробітної плати, виходячи із посадового окладу начальника ДПІ у м. Сімферополі ГУ Міндоходів АР Крим, доплати державного службовця 9 рангу, надбавки за вислугу державного службовця - 20 % до посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця (спеціальне звання), надбавки за високі досягнення - 50% до посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця (спеціальне звання) та надбавки (винагороди) за вислугу років, а також з урахуванням середнього розміру премії по Генічеській ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області за березень 2014 року - жовтень 2014 року за аналогічною посадою.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
18. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року, позовні вимоги задоволено.
18.1. Стягнуто з ДФС України на користь ОСОБА_1 суму заборгованості із заробітної плати за період роботи у Державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим з 17 березня 2014 року по 28 жовтня 2014 року у розмірі 31542,11 грн. без урахування обов`язкових податків та зборів.
18.2. Стягнуто з ДФС України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 212930,54 гривень.
19. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не надано належних і достатніх доказів, які б свідчили про відсутність підстав для стягнення на користь позивача заборгованості із заробітної плати.
20. Зазначена позиція підтримана Шостим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
21. У касаційній скарзі представник відповідача, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким відмовити в позові.
22. В обґрунтування касаційної скарги вказує на помилкове врахування судами першої та апеляційної інстанцій довідки ГУ ДФС у Київській області від 18 липня 2018 року № 10-36-05-20/267, у якій зазначено два останні місяці роботи, що передують звільненню позивача, а саме березень та квітень 2017 року у іншій юридичній особі, з якою він перебував у трудових відносинах та не мав заборгованості по виплаті заробітної плати.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
23. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
24. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
25. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
26. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
27. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
28. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
29. В силу статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.
30. Визначення заробітної плати міститься у статті 1 Закону України "Про оплату праці" та означає винагороду, обчислену, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
31. Статтею 115 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.