ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2020 року
м. Київ
справа №814/2110/15
адміністративне провадження №К/9901/4005/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2017 (суддя В.О. Скрипченко) у справі № 814/2110/15 за позовом Публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню "Миколаївгаз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання неправомірними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
В лютому 2014 року Публічне акціонерне товариство по газифікації та газопостачанню "Миколаївгаз" звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання неправомірними дії та скасування податкового повідомлення рішення від 10.02.2014 № № 0000015104.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.10. 2015 року адміністративний позов задоволено.
При цьому, зазначена постанова ухвалена судом першої інстанції у письмовому провадженні, постанову отримано представником СДПІ нарочно в канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду 18.11. 2015, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції СДПІ від 18.11. 2015 за №170/9 та копією повідомлення про вручення копії постанови, що міститься в матеріалах справи.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 26.11. 2015 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2015 апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з її невідповідністю вимогам частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали; далі - КАС України), оскільки до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Ухвалою від 29.01.2016 Одеський апеляційний адміністративний суд повернув апеляційну скаргу особі, що її подала, на підставі пункту 1 частини 3 статті 108 КАС України у зв`язку із неусуненням у встановлений судом строк її недоліку.
30.05.2017 Офіс великих платників податків ДФС як правонаступник Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - Офіс) подав повторну апеляційну скаргу на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.10.2015 року, порушивши також й питання поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження, в обґрунтування чого зазначив, що повторно звертається з апеляційною скаргою у зв`язку зі сплатою 25.04.2017судового збору.
Втім Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09.06. 2017 на підставі абзацу 3 частини 4 статті 189 КАС України відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою з огляду на її подання поза межами річного строку після проголошення рішення суду першої інстанції.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції від 09.06.2017, Офіс звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права й залишення поза увагою тієї обставини, що апеляційна скарга податковим органом подається вдруге, просив вказане рішення суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.
Позивач письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу суду не надав.
Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з таких підстав.
За змістом частини 2 статті 186 КАС України (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Частиною 4 статті 189 КАС України було визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.