1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Перейти до правової позиції


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



30 червня 2020 року

м. Київ



Справа № 917/2053/17



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.



розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (далі - КП "Полтававодоканал")

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2020

(головуючий суддя Гетьман Р.А., судді Дучал Н.М. і Склярук О.І.)

за скаргою КП "Полтававодоканал" на дії відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми; далі - Відділ ПВР) при виконанні рішення суду

у справі № 917/2053/17

за позовом публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго"

(далі - ПАТ "Полтаваобленерго") в особі Полтавської філії міських електромереж

ПАТ "Полтаваобленерго" (далі - Філія)

до КП "Полтававодоканал"

про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії від 11.11.2014 №94,



ВСТАНОВИВ:



Позов було подано про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії від 11.11.2004 №94 (далі - Договір).



Рішенням господарського суду Полтавської області від 16.02.2018: позов задоволено частково; стягнуто з КП "Полтававодоканал" на користь ПАТ "Полтаваобленерго" в особі Філії: 17 779 511,45 грн. заборгованості за використану активну електричну енергію; 1 900 196, 74 грн. пені за несвоєчасну оплату активної електричної енергії; 16 531 889,68 грн. "інфляційних за активну електроенергію"; 79 781,15 грн. "інфляційних за перетоки реактивної електричної енергії"; 4 005 473,26 грн. - 3% річних за активну електричну енергію; 18 312,36 грн. - 3% річних за перетоки реактивної електричної енергії; 219 782,86 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено; повернуто ПАТ "Полтаваобленерго" в особі Філії з державного бюджету України судовий збір у сумі 20 217,14 грн.



На виконання цього рішення було видано відповідний наказ.



Постановою Відділу ПВР від 20.01.2020 відкрито виконавче провадження №61003023 щодо виконання наказу господарського суду зі справі №917/2053/17 про стягнення суми боргу у розмірі 40 534 947,50 грн.



05.02.2020 головним державним виконавцем Відділу ПВР винесено постанови про арешт всього рухомого та нерухомого майна та про арешт коштів боржника за виконавчим провадженням № 61003023.



12.02.2020 до названого господарського суду надійшла скарга КП "Полтававодоканал" на дії органів державної виконавчої служби, в якій КП "Полтававодоканал" просило [з урахуванням заяви скаржника від 21.02.2020, поданої в порядку статті 42 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України), яку прийнято судом]:



- визнати неправомірними дій Відділу ПВР щодо винесення постанови від 05.02.2020 про арешт всього рухомого та нерухомого майна боржника за виконавчим провадженням №61003023;



- визнати незаконною та скасувати постанову від 05.02.2020 про арешт всього рухомого та нерухомого майна боржника за виконавчим провадженням №61003023;



- зобов`язати Відділ ПВР зняти арешт з усього рухомого та нерухомого майна, що належить боржнику, за виконавчим провадженням №61003023;



- визнати неправомірними дії Відділу ПВР щодо винесення постанови від 05.02.2020 про арешт коштів боржника за виконавчим провадженням №61003023;



- визнати незаконною та скасувати постанову від 05.02.2020 про арешт коштів боржника за виконавчим провадженням №61003023;



- зобов`язати Відділ ПВР зняти арешт з коштів, що належать боржнику, за виконавчим провадженням №61003023;



- зобов`язати Відділ ПВР зупинити вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням №61003023.



Ухвалою господарського суду Полтавської області від 27.02.2020 (суддя Тимощенко О.М.) скаргу задоволено повністю.



Відповідна ухвала оскаржена позивачем в апеляційному порядку.



Постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2020: апеляційну скаргу ПАТ "Полтаваобленерго" в особі Філії задоволено; зазначену ухвалу місцевого господарського суду скасовано; ухвалено нове рішення, яким у задоволенні скарги КП "Полтававодоканал" на дії органів державної виконавчої служби відмовлено.



У касаційній скарзі до Верховного Суду КП "Полтававодоканал" просить: скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2020 з даної справи та залишити в силі ухвалу господарського суду Полтавської області від 27.02.2020; вирішити питання щодо розподілу судових витрат.



Касаційну скаргу мотивовано тим, що:

- оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 917/1353/16, від 28.02.2018 у справі № 917/1086/16, від 16.04.2018 у справі № 917/2044/15;

- судом апеляційної інстанції порушено приписи пункту 10 частини першої статті 34, частини четвертої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження";

- положеннями статей 34, 35 Закону України "Про виконавче провадження" не встановлено обмеження періоду (станом на 1 липня 2016 року) заборгованості за електричну енергію, відносно якої може бути зупинено вчинення виконавчих дій;

- судом апеляційної інстанції безпідставно відмовлено боржнику у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.



У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Полтаваобленерго" в особі Філії заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про те, що: суд апеляційної інстанції дійшов правильного і обґрунтованого правового висновку, що судом першої інстанції помилково не враховано тієї обставини, що заборгованість підприємства за Договором, яка є предметом стягнення у цій справі, виникла за спожиту електричну енергію за період з 01.11.2016 по 30.11.2017, тобто після 01.07.2016, а, отже, відсутні підстави для зупинення виконавчих дій на підставі пункту 10 частини першої та частини четвертої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження"; нормами законодавства не передбачено зупинення виконавчих дій щодо стягнення з боржника суми судового збору; просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2020 у справі №917/2053/17 залишити в силі.



Від Відділу ПВР відзив на касаційну скаргу не надходив.



Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.



Судом першої інстанції у постановленні згаданої ухвали від 27.02.2020 з`ясовано й зазначено, зокрема, таке.



20.01.2020 головним державним виконавцем Відділу ПВР винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №61003023 з примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області від 13.03.2018 №917/2053/17 про стягнення з КП "Полтававодоканал" на користь ПАТ "Полтаваобленерго" в особі Філії 40 534 947,5?0 грн.



08.06.2017 КП "Полтававодоканал" включене до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії (наказ Мінрегіону від 08.06.2017 № 142), що підтверджується листом від 20.08.2018 №8/10- 1055-18 Мінрегіону та повідомленням про включення до названого Реєстру.



КП "Полтававодоканал" листом від 28.01.2020 звернулося до Відділу ПВР із заявою про зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням №61003023 з посиланням на положення пункту 10 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" та положення Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", який (лист) залишився без відповіді та задоволення.



05.02.2020 головним державним виконавцем Відділу ПВР винесено постанови про арешт всього рухомого та нерухомого майна та про арешт коштів боржника за виконавчим провадженням № 61003023.



Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, дійшов висновку про те, що: враховуючи імперативні приписи частини другої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" і те, що у спірному виконавчому провадженні стягувачем є постачальник електричної енергії; боржником є підприємство, що надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення; боржник включений до Реєстру теплопостачальних, теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії; за рішенням суду стягується заборгованість за спожиту електричну енергію, яка (заборгованість) підпадає під дію норм Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", - державний виконавець зобов`язаний був зупинити виконавче провадження №61003023. Отже, винесені в подальшому постанови Відділу ПВР від 05.02.2020 про арешт всього рухомого та нерухомого майна та про арешт коштів боржника за виконавчим провадженням №61003023 не відповідають вимогам закону, а тому підлягають визнанню незаконними та підлягають скасуванню. Вимога скаржника про зобов`язання Відділу ПВР зупинити вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням №61003023 також підлягає задоволенню. Крім того, суд вказав, що, оскільки оскаржувані постанови від 05.02.2020 визнані судом незаконними та підлягають скасуванню, суд вважає за доцільне задовольнити вимоги в частині зобов`язання Відділу ПВР зняти арешт з усього рухомого та нерухомого майна, що належить боржнику, та зняти арешт з коштів, що належать боржнику, за виконавчим провадженням №61003023.



Суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції та, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, зазначив, що достатніми умовами для зупинення виконавцем вчинення виконавчих дій на підставі пунктом 10 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" законодавець визначає включення боржника до зазначеного Реєстру, стягнення з підприємства заборгованості за спожиті природний газ/електричну енергію, використані станом на 01.07.2016. Судом першої інстанції помилково не враховано тієї обставини, що заборгованість підприємства за Договором про постачання електричної енергії від 11.11.2004 №94, яка була предметом дослідження у даній справі, виникла за електричну енергію, спожиту за період з 01.11.2016 по 30.11.2017, тобто після 01.07.2016. Таким чином, виконавче провадження, відкрите на виконанню наказу у справі №917/2053/17, не підпадає під дію пункту 10 частини першої та частини четвертої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", отже, дії державного виконавця не можуть бути визнані неправомірними з викладених у скарзі підстав. Крім того, законодавчими нормами не передбачено зупинення виконавчих дій щодо стягнення з боржника суми судового збору.



Однак, Касаційний господарський суд не може погодитися з відповідним висновком апеляційного господарського суду з огляду на таке.


................
Перейти до повного тексту