Постанова
Іменем України
24 червня 2020 року
м. Київ
справа № 522/591/17
провадження № 61-8583св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - Одеська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Одеської міської ради на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 травня 2017 року в складі судді Домусчі Л. В. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 14 грудня 2017 року в складі колегії суддів: Вадовської Л. М., Ващенко Л. Г., Колеснікова Г. Я.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Одеської міської ради, в якому просили:
визнати частково незаконним та скасувати рішення Одеської міської ради від 21 вересня 2016 року № 1114-VII в частині пункту № 86 Додатку № 2 до вказаного рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки загальною площею 0,0781 га із цільовим призначенням "для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" за адресою: АДРЕСА_1 ;
визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право на безоплатну передачу у власність земельної ділянки площею 0,0781 га із цільовим призначенням "для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" за адресою: АДРЕСА_1 ;
зазначити, що рішення є підставою для розробки проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у власність земельної ділянки площею 0,0781 га із цільовим призначенням "для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" за адресою: АДРЕСА_1 ; що рішення є підставою для отримання кадастрового номеру та здійснення державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку за позивачами.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивачі зазначили, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 02 березня 2005 року в справі № 2-2527/2005 за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, визнано право власності в рівних частках на домоволодіння, розташоване на АДРЕСА_1 . На підставі договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Першої одеської державної нотаріальної контори Чорною С. Г. 20 лютого 2015 року за реєстровим номером 4-332, ОСОБА_3 подарував ОСОБА_1 Ѕ частки домоволодіння, розташованого на АДРЕСА_1 .
28 січня 2016 року вони, як співвласники житлового будинку звернулися до Одеської міської ради з заявою щодо безоплатної передачі у їхню спільну власність земельної ділянки загальною площею 0,0781 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), проте рішенням Одеської міської ради від 21 вересня 2016 року № 1114-VII "Про надання дозволів громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", їм було відмовлено у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки з підстав невідповідності Генеральному плану (територія багатоквартирної житлової забудови за рахунок реконструкції території ж/р "Молдаванка-2"), недоцільності передачі земельної ділянки у власність, можливості розгляду питання надання її в оренду з цільовим призначенням "для експлуатації існуючого домоволодіння".
Посилаючись на порушення права на отримання у власність земельної ділянки для обслуговування належного їм житлового будинку, позивачі просили позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15 травня 2017 року позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення Одеської міської ради від 21 вересня 2016 року № 1114-VII в частині пункту № 86 Додатку № 2 до рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки загальною площею 0,0781 га із цільовим призначенням "для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" за адресою: АДРЕСА_1 . В іншій частині вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що право ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на отримання безоплатно у власність земельної ділянки цільового призначення "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" під існуюче домоволодіння передбачено статтею 40 ЗК України, для реалізації права позивачі як громадяни та співвласники житлової забудови звернулися в порядку статті 118 ЗК України до міської ради з відповідною заявою, однак оскаржуваним рішенням їм відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 цільового призначення "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" з підстав, що не знайшли свого підтвердження в подальшому.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 14 грудня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо земельної ділянки позивачів, яка багато років знаходиться у їх фактичному користуванні для обслуговування існуючої житлової забудови, порушує права позивачів на отримання земельної ділянки безоплатно у власність.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2018 року Одеська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У березні 2018 року на адресу Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі заявник вказує на те, що невідповідність місця розташування спірної земельної ділянки вимогам Генерального плану м. Одеси, що судом першої інстанції та позивачами не заперечувалося, є законною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у розумінні частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України, що вказує на законність та обґрунтованість рішення Одеської міської ради 21 вересня 2016 року № 1114-VII в частині відмови позивачам у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, тоді як суди безпідставно скасували таке рішення. При цьому, вказує на те, що прийняття Зонінгу не вказує на незаконність рішень Одеської міської ради, прийнятих нею до набрання чинності Зонінгу, а лише створює передумови для повторного звернення зацікавленими особами до органу місцевого самоврядування з відповідним клопотанням.
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 02 березня 2005 року в справі №2-2527/2005 визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності в рівних частках на домоволодіння, розташоване на АДРЕСА_1 . Державна реєстрація права приватної спільної часткової власності на домоволодіння на підставі вказаного судового рішення проведена 16 вересня 2005 року. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 березня 2005 року в указаній частині залишено без змін рішенням Апеляційного суду Одеської області від 13 березня 2012 року.
На підставі договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Першої одеської державної нотаріальної контори Чорною С. Г. 20 лютого 2015 року за реєстровим номером 4-332, ОСОБА_3 подарував ОСОБА_1 Ѕ частки домоволодіння, розташованого на АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подано Одеській міській раді спільну заяву від 28 січня 2016 року про передачу безоплатно у спільну власність земельної ділянки загальною площею 0,0781 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; цільового призначення "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)".
Рішенням Одеської міської ради від 21 вересня 2016 року № 1114-VII "Про надання дозволів громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", зокрема, відмовлено у наданні дозволу громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок згідно з переліком (додаток 2), а саме ОСОБА_1, ОСОБА_2 щодо земельної ділянки на АДРЕСА_1 цільового призначення "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" з підстав: не відповідає Генеральному плану (територія багатоквартирної житлової забудови за рахунок реконструкції території ж/р "Молдаванка-2"; листа Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 03 березня 2016 року № 01-11/406-77оп; листа Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 13 червня 2016 року на адресу комісії - передачу у власність земельної ділянки вважати недоцільним, можливий розгляд питання щодо надання в оренду з цільовим призначенням - для експлуатації існуючого домоволодіння.
Рішенням Одеської міської ради від 25 березня 2015 року № 6489-VI "Про затвердження Генерального плану м. Одеси" затверджено Генеральний план м. Одеси, розроблений державним підприємством "Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Дніпромісто" імені Ю. М. Білоконя".
Рішенням Одеської міської ради від 19 жовтня 2016 року № 1316-VII "Про затвердження плану зонування території (зонінгу) м. Одеси" затверджено план зонування території (зонінгу) м. Одеси, розроблений товариством з обмеженою відповідальністю "Інститут Харківпроект" (а. с.70).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.