Постанова
Іменем України
22 червня 2020 року
м. Київ
справа № 705/1804/13-ц
провадження № 61-14444св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - державний виконавець Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області Мельник Василь Володимирович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Черкаської області від 19 червня 2019 року у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Пономаренка В. В., Сіренка Ю. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця під час винесення постанови про накладення штрафу.
Скарга мотивована тим, що 19 лютого 2019 року під час ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження № 54314103 в Уманському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (далі - Уманський МВ ДВС ГТУЮ в Черкаській області) ним було виявлено, що підставою для відкриття зазначеного виконавчого провадження є постанова про накладення штрафу від 19 червня 2017 року ВП № 50921723.
Про існування цього виконавчого документа йому було невідомо.
У постанові зазначено, що штраф накладено в порядку, визначеному статтями 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження". Однак, при винесенні постанови про накладення штрафу, виконавець не звернув увагу, що він накладається лише за невиконання рішень немайнового характеру та за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії та рішення про поновлення на роботі.
За порушення, визначене в мотивувальній частині оскарженої постанови, можна притягнути лише в порядку, визначеному статтею 76 Закону України "Про виконавче провадження".
В свою чергу, за такого роду правопорушення закон передбачає лише адміністративну відповідальність, визначену статтею 188-13 КУпАП. Притягнути до відповідальності за адміністративне правопорушення може лише начальник органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядковані державні виконавці. Отже, в старшого державного виконавця Мельника В. В. не було жодних правових підстав виносити постанову від 19 вересня 2017 року ВП № 50921723 про накладення штрафу. Крім того, в постанові не визначено порядок і строк її оскарження, що є неприпустимим з огляду на статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заявник просив суд визнати дії старшого державного виконавця Уманського МВ ДВС ГТУЮ в Черкаській області Мельника В. В. неправомірними та скасувати постанову про накладення штрафу від 19 червня 2017 року ВП № 50921723.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 березня 2019 року скаргу задоволено.
Визнано дії старшого державного виконавця Уманського МВ ДВС ГТУЮ в Черкаській області Мельника В. В. неправомірними.
Скасовано постанову про накладення штрафу ВП № 50921723, винесену 19 червня 2017 року старшим державним виконавцем Уманського МВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Мельником В. В.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що державний виконавець виніс постанову про накладення штрафу всупереч законодавству України, оскільки за невиконання законних вимог виконавця передбачена адміністративна відповідальність, встановлена статтею 188-13 КУпАП.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 19 червня 2019 року ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 березня 2019 року у цій справі скасовано, провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця під час винесення постанови про накладення штрафу, закрито.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що скарга не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинна розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі поданій у липні 2019 року, ОСОБА_1 просить, посилаючись на порушення норм процесуального права, скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.
У листопаді 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційне провадження відкрито за скаргою особи, яка не була учасником справи, а судовий збір сплачений не за подану апеляційною скаргою; штраф був накладений під час виконання рішення суду у цивільній справі, а тому справа підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства; закриття провадження у справі порушує статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та обмежує доступ заявника до правосуддя.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що 19 червня 2017 року старшим державний виконавець Уманського МВ ДСВ ГТУЮ у Черкаській області Мельник В. В. на підставі статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" виніс постанову ВП № 50921723 про накладення штрафу за невиконання законних вимог виконавця на боржника ОСОБА_1 на користь держави в сумі 3 400,00 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II "Перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.