Постанова
Іменем України
30 червня 2020 року
м. Київ
справа № 426/8022/17
провадження № 61-17131св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі:ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Схід-Агро",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Сватівського районного суду Луганської області від 08 грудня 2017 рокув складі судді Скрипника С.М. та постанову Апеляційного суду Луганської області від 28 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Єрмакова Ю. В., Авалян Н. М., Назарової М. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
В квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 з якого просив стягнути на свою користь суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів за користування коштами в розмірі 1 387 752,45 грн. та 6 000 доларів США, що у гривневому еквіваленті за офіційним курсом на 21 квітня 2017 року складає 160 540,40 грн.
Крім цього, позивач просив у разі недостатності у відповідача іншого майна для задоволення вимог позивача, виділити частину майна ТОВ "Сільскогосподарське підприємство "Схід-Агро", пропорційну частці його учасника ОСОБА_2, що становить 100 % статутного капіталу ТОВ "Сільскогосподарське підприємство "Схід-Агро", та звернути стягнення на частину майна ТОВ "Сільскогосподарське підприємство "Схід-Агро", що становить 100 %, вартістю згідно балансу станом на 21 квітня 2017 року, за непогашеними борговими зобов`язаннями ОСОБА_2 перед позивачем.
На обґрунтування наведених позовних вимог позивач послався на наступне: 02 квітня 2014 року між ним та ОСОБА_2 був укладений договір безпроцентної позики грошових коштів, відповідно до умов якого, він того ж дня передав позику в сумі 555 310,00 грн. готівкою, що підтверджується розпискою від 02 квітня 2014 року, власноруч написаною відповідачем, а останній зобов`язався повернути отриману суму у строк до 02 травня 2014 року.
14 квітня 2014 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір безпроцентної позики грошових коштів, відповідно до якого, він передав відповідачу позику в сумі 75 360,00 грн. готівкою, що підтверджується розпискою від 14 квітня 2014 року, власноруч написаною відповідачем, а останній зобов`язався повернути отриману суму у строк до 14 квітня 2015 року.
22 квітня 2014 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір безпроцентної позики грошових коштів, відповідно до якого, він передав відповідачу позику в сумі 44 920,00 грн. готівкою, що підтверджується розпискою від 14 квітня 2014 року, власноруч написаною відповідачем, а останній зобов`язався повернути отриману суму у строк до 22 квітня 2014 року.
30 квітня 2014 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір безпроцентної позики грошових коштів, відповідно до якого, він передав відповідачу позику в сумі 28 500,00 грн. готівкою, що підтверджується розпискою від 30 квітня 2014 року, власноруч написаною відповідачем, а останній зобов`язався повернути отриману суму у строк до 30 квітня 2015 року.
05 травня 2014 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір безпроцентної позики грошових коштів, відповідно до якого, він передав відповідачу позику в сумі 2 500,00 доларів США готівкою, що підтверджується розпискою від 05 травня 2014 року, власноруч написаною відповідачем, а останній зобов`язався повернути отриману суму у строк до 05 травня 2015 року.
07 травня 2014 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір безпроцентної позики грошових коштів, відповідно до якого, він передав відповідачу позику в сумі 3 500,00 доларів США готівкою, що на день укладення позики було еквівалентно 40 145,00 грн., що підтверджується розпискою від 07 травня 2014 року, власноруч написаною відповідачем, а останній зобов`язався повернути отриману суму у строк до 07 травня 2015 року.
Відповідач свої зобов`язання за вищезазначеними договорами позики по теперішній час в добровільному порядку не виконав, на неодноразові вимоги повернути борг, ОСОБА_2 не реагує, у звʼязку з цим позивач просив суд захистити його порушене право.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 08 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Луганської області від 28 лютого 2018 року, позовні вимоги були задоволені частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами позики від 02 квітня 2014 року, 14 квітня 2014 року, 22 квітня 2014 року, 30 квітня 2014 року, 05 травня 2014 року, 07 травня 2014 року, що укладені між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у сумі 1 387 752,45 грн. та 6 000,00 доларів США, що у гривневому еквіваленті за офіційним курсом української гривні до долара США на 21 квітня 2017 року складає 160 540,40 грн., що складається із:
-заборгованість за Договором позики від 02 квітня 2014 року у сумі 1 140 104,68 грн., яка складається з: неповернутої суми позики у сумі 555 310,00 грн., трьох процентів річних від простроченої суми позики у сумі 49 475,84 грн., інфляційних втрат у сумі 535 318,84 грн.;
-заборгованість за Договором позики від 14 квітня 2014 року у сумі 109 466,08 грн., яка складається з: неповернутої суми позики у сумі 75 360,00 грн., трьох процентів річних від простроченої суми позики у сумі 4 564,96 грн., інфляційних втрат у сумі 29 541,12 грн.;
-заборгованість за договором позики від 22 квітня 2014 року у сумі 92 261,99 грн., яка складається з: неповернутої суми позики у сумі 44 920,00 грн., трьох процентів річних від простроченої суми позики у сумі 4 039,11 грн., інфляційних втрат у сумі 43 302,88 грн.;
-заборгованість за договором позики від 30 квітня 2014 року у сумі 36 487,42 грн., яка складається з: неповернутої суми позики у сумі 28 500,00 грн., трьох процентів річних від простроченої суми позики у сумі 1 688,92 грн., інфляційних втрат у сумі 6 298,50 грн.;
-заборгованість за Договором позики від 05 травня 2014 року у сумі 2 500,00 доларів США - неповернута сума позики, що підлягає стягненню у доларах США з вказівкою на конвертацію цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу та 3 936,45 грн. - три проценти річних від простроченої суми позики;
-заборгованість за договором позики від 07 травня 2014 року у сумі 3 500,00 доларів США - неповернута сума позики, що підлягає стягненню у доларах США з вказівкою на конвертацію цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу та 5 495,83 грн. - три проценти річних від простроченої суми позики.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 000 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині вимог про виділення майна ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Схід-Агро" та звернення стягнення на його частину, суд першої інстанції послався на те, що договори безпроцентної позики були укладені з відповідачем ОСОБА_2, розписки про отримання коштів писав саме ОСОБА_2 без будь-яких зазначень про отримання коштів для ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Схід-Агро", договори про заставу майна не укладались, а тому дійшов висновку про необґрунтованість позову в цій частині.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення боргу, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виникли правовідносини з договорів позики, умови яких відповідачем не були виконані, а тому дійшов висновку про задоволення позову з урахуванням трьох процентів річних та інфляційних втрат від простроченої суми за вказаними договорами позики.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Сватівського районного суду Луганської області від 08 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Луганської області від 28 лютого 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
05 червня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу з Сватівського районного суду Луганської області від 08 грудня 2017 року
20 червня 2018 року до Верховного Суду надійшла витребовувана цивільна справа.
Згідно розпорядження від 15 квітня 2020 року про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи на підставі подання судді Стрільчука В. А. зобов`язано призначити повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В., судді, які входять до складу колегії: Сімоненко В. М., Мартєв С. Ю.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції не розібрався в природі правовідносин, які склалися між сторонами, оскільки фактично між сторонами було укладено правочин з купівлі-продажу частки господарського товариства, що може бути підтверджено належними письмовими документальними доказами та показаннями свідків, у звʼязку з чим це був удаваний правочин, який оформлювався договорами позики.
Зазначає, що був позбавлений можливості заявити клопотання про призначення почеркознавчої експертизи стосовно підтвердження справжності договорів безвідсоткової позики грошових коштів та розписок, які були долучені до матеріалів справи позивачем.
Також, скаржник не згоден з висновком суду про те, що він отримував в розписках від 05 та 07 травня 2014 року 2500 та 3500 долара США відповідно, оскільки поверх надрукованого слова "гривень" зазначений графічний знак "$" та написано "США", що, на думку скаржника, не підтверджує запозичення у іноземній валюті, оскільки гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.
Крім того, скаржник посилається на порушення судом норм процесуального права, а саме на 08 грудня 2017 року було призначено чергове судове засідання та він, як інвалід 2 групи, людина похилого віку, за станом здоровʼя не міг прийняти участь у судовому засіданні, у звʼязку з чим просив перенести засідання на січень 2018 року, про що повідомив телефонограмою до суду. Проте суд визначив неявку за станом здоровʼя неповажною причиною та ухвалив рішення, позбавивши його можливості звернутися до позивача із зустрічним позовом, враховуючи удаваність правочину, укладеного між ними, а також надання заперечень щодо розрахунку позову в частині визначення валюти грошового зобовʼязання правочину.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
02 квітня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір безпроцентної позики грошових коштів, відповідно до умов якого він, того ж дня передав позику в сумі 555 310,00 грн. готівкою, що підтверджується розпискою від 02 квітня 2014 року, власноруч написаною відповідачем, а останній зобов`язався повернути отриману суму у строк до 02 травня 2014 року (а.с. 12, 13).
14 квітня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір безпроцентної позики грошових коштів, відповідно до якого він передав відповідачу позику в сумі 75 360,00 грн. готівкою, що підтверджується розпискою від 14 квітня 2014 року, власноруч написаною відповідачем, а останній зобов`язався повернути отриману суму у строк до 14 квітня 2015 року (а.с. 14, 15).
22 квітня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір безпроцентної позики грошових коштів, відповідно до якого він передав відповідачу позику в сумі 44 920,00 грн. готівкою, що підтверджується розпискою від 14 квітня 2014 року, власноруч написаною відповідачем, а останній зобов`язався повернути отриману суму у строк до 22 квітня 2014 року(а.с. 16, 17).
30 квітня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір безпроцентної позики грошових коштів, відповідно до якого він передав відповідачу позику в сумі 28 500,00 грн. готівкою, що підтверджується розпискою від 30 квітня 2014 року, власноруч написаною відповідачем, а останній зобов`язався повернути отриману суму у строк до 30 квітня 2015 року(а.с. 18, 19).
05 травня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір безпроцентної позики грошових коштів, відповідно до якого він передав відповідачу позику в сумі 2 500,00 доларів США готівкою, що підтверджується розпискою від 05 травня 2014 року, власноруч написаною відповідачем, а останній зобов`язався повернути отриману суму у строк до 05 травня 2015 року (а.с. 20, 21).
07 травня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір безпроцентної позики грошових коштів, відповідно до якого він передав відповідачу позику в сумі 3 500,00 доларів США готівкою, що на день укладення позики було еквівалентно 40 145,00 грн., що підтверджується розпискою від 07 травня 2014 року, власноруч написаною відповідачем, а останній зобов`язався повернути отриману суму у строк до 07 травня 2015 року(а.с. 22, 23).
Зазначені обставини підтверджуються відповідними розписками, та, крім цього, на виконання фінансових зобов`язань за розписками, між сторонами були укладені також договори безвідсоткової позики, дати та суми в яких відповідають борговим розпискам.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК Українипровадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому в тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.