Постанова
Іменем України
30 червня 2020 року
м. Київ
справа № 343/945/19
провадження № 61-2057св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач -ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Витвицької сільської ради об`єднаної територіальної громади Долинського району Івано-Франківської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року в складі колегії суддів: Фединяка В. Д., Ясеновенко Л. В., Девляшевського В. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Витвицької сільської ради об`єднаної територіальної громади Долинського району Івано-Франківської області, про збільшення розміру аліментів та позбавлення батьківських прав.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 із ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 08 грудня 2014 року.
За час шлюбу у них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розлучення залишився проживати із матір`ю та перебуває на її утриманні.
Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 06 березня 2014 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 700 грн щомісячно, розмір яких збільшено рішенням цього ж суду від 15 березня 2018 року та постановлено стягувати аліменти на утримання неповнолітнього сина у розмірі 1 300 грн щомісячно.
Вказувала, що суми аліментів у вказаному розмірі недостатньо для того, щоб забезпечити нормальні умови життя, розвитку та харчування неповнолітнього сина, який до того ж постійно хворіє.
Зазначала, що знаходиться у скрутному матеріальному становищі, а батько дитини ОСОБА_2 є матеріально забезпеченим, оскільки тривалий час працює у Чеській Республіці, де має власну будівельну фірму з найманими працівниками, а також отримує стабільні та високі доходи.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила:
- збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на її користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, із 1 300 грн до 2 500 грн щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення сином повноліття;
- позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, так як відповідач ухиляється від участі у вихованні неповнолітнього сина.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 30 серпня 2019 року позов задоволено частково.
Збільшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання їх неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 15 березня 2018 року, з 1 300 грн до 2 500 грн щомісячно, із дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування витрат за надання правової допомоги адвокатом Кажуком В. Б. згідно його квитанції № 11 від 17 березня 2019 року.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У задоволенні позовних вимог про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо його неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що визначаючи розмір аліментів, суд враховував те, що відповідач ОСОБА_2 є працездатною особою та на його утриманні немає інших осіб, про що ствердила ОСОБА_1 та не заперечив ОСОБА_2 . Підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно його неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, немає, оскільки у судовому засіданні не доведено, що він умисно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо його виховання.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 30 серпня 2019 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 500 грн аліментів щомісячно на утримання їх неповнолітнього сина ОСОБА_3, 768,40 грн сплаченого судового збору та 2 500 грн витрат на професійну правничу допомогу скасовано та відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні цих позовних вимог.
У решті рішення суду залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що у судовому засіданні ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів того, що у сторін відбулись зміни, які обумовлюють можливість збільшення розміру аліментів, що стягуються на утримання неповнолітнього сина з ОСОБА_2 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не повно та не об`єктивно досліджено всі обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, апеляційний суд не врахував, що установлені судом обставини справи свідчать про можливість ОСОБА_2 сплачувати аліменти у розмірі 2 500 грн. Батько дитини є працездатною особою та на його утриманні немає інших осіб (неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків).
Вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку в частині збільшення розміру аліментів.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 20 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Згідно зі статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У березні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.