Постанова
Іменем України
30 червня 2020 року
місто Київ
справа № 501/3038/16-ц
провадження № 61-264св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Гулька Б. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройтехснаб", Публічне акціонерне товариство "Фінансова компанія "СТС-Інвест",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Одеської області від 23 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Погорєлової С. О., Заїкіна А. П., Таварткіладзе О. М.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройтехснаб" (далі - ТОВ "Стройтехснаб"), Публічного акціонерного товариства "Фінансова компанія "СТС-Інвест"
(далі - ПАТ "ФК "СТС-Інвест"), в якому просив на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" стягнути
ПАТ "ФК "СТС-Інвест" неустойку (штраф) у розмірі 42 700, 50 грн за прострочення та неналежне надання фінансової послуги з управління майном, стягнути з ТОВ "Стройтехснаб" неустойку (пеню) у розмірі 15 585 682, 93 грн за несвоєчасне виконання зобов`язань з будівництва об`єкта та передачі у власність об`єкта інвестування.
Позивач обґрунтовував позов тим, що 19 червня 2014 року він уклав з ПАТ "ФК "СТС-Інвест" угоду № 12/11 про участь у фонді фінансування будівництва. Відповідно до умов угоди об`єктом будівництва є будинок за адресою: АДРЕСА_1 (будівельна адреса), об`єктом інвестування є 2-кімнатна квартира № 20 , загальною площею 72, 31 кв. м, розташована на 4 поверсі цього будинку. Позивач посилався на те, що свої зобов`язання щодо оплати вартості об`єкта інвестування він виконав належним чином та повністю, передавши ПАТ "ФК "СТС-Інвест" на рахунок фонду фінансування будівництва грошові кошти, що підтверджується записом у свідоцтві про участь у фонді фінансування будівництва виду А від 19 червня 2014 року.
ОСОБА_1 зазначив, що у підпункті 2.2.1 угоди № 12/11 визначений орієнтовний (запланований) термін здачі об`єкта будівництва - І квартал 2015 року, однак ці умови не виконані, у зв`язку із чим порушені права та інтереси позивача як добросовісного довірителя та споживача фінансових послуг. Крім того, ОСОБА_1 посилався на те, що відповідачі допустили недобросовісну поведінку стосовно нього як довірителя фонду, що угода № 12/11 не містить відповідальності управителя ПАТ "ФК "СТС-Інвест" та забудовника ТОВ "Стройтехснаб" за неповноту та несвоєчасність виконання своїх зобов`язань перед ним (позивачем); посилаючись на положення частини другої статті 627 ЦК України та частину першу статті 8 ЦК України, просив застосувати до спірних правовідносин законодавство про захист прав споживачів, зокрема у питанні визначення способу та розміру відповідальності.
Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідачі позов не визнали, вважали його необґрунтованим.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 15 червня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції керувався тим, що, посилаючись на вину забудовника ТОВ "Стройтехснаб" та протиправну бездіяльність управителя фонду ПАТ "ФК "СТС-Інвест", позивач не надав суду належних доказів того, що звертався до управителя фондом ПАТ "ФК "СТС-Інвест" із заявами про розірвання угоди № 12/11, вихід з учасників фонду фінансування будівництва та повернення грошових коштів, внесених до фонду фінансування будівництва.
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 23 жовтня 2018 року скасовано рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 15 червня 2017 року, ухвалено нове судове рішення. Позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Стройтехснаб" та ПАТ "ФК "СТС-Інвест" на користь ОСОБА_1 по 8 267, 20 грн.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, керувався тим, що у зв`язку із порушенням відповідачами умов угоди № 04 про фінансування об`єкта будівництва та № 12/11 про участь у фонді фінансування будівництва, загальна вартість замовлення за якою складається із суми 275 573, 41 грн, сплачених позивачем за об`єкт інвестування, відповідачі відповідно до положень частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" повинні сплатити позивачу неустойку за період з 22 грудня 2015 рік до 22 грудня 2016 року по 8 267, 20 грн (275 573, 41 грн загальної вартості замовлення * 3 %) з кожного відповідача.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв`язку у грудні 2018 року, ОСОБА_1 просив змінити постанову суду апеляційної інстанції та задовольнити позов повністю.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується тим, що апеляційним судом до спірних правовідносин не застосовано приписи статті 553 ЦК України, оскільки в угоді від 19 червня 2014 року № 12/11 визначена загальна вартість об`єкта інвестування у сумі 275 573, 41 грн, що еквівалентно 53 509, 40 дол. США, тому і пеня має обраховуватися відповідно до курсу гривні до долара США, який на день звернення до суду з позовом становив 26, 60 грн за 1 дол. США. Тому визначений судом розмір платежів, який підлягає стягненню з відповідачів, є неправильним.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX
(далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у грудні 2018 року, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.
За змістом правила частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені у статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи в межах доводів касаційної скарги, за результатами чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 22 квітня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія
"СТС-Інвест", правонаступником якого є ПАТ "ФК "СТС-Інвест", та ТОВ "Стройтехснаб" укладена угода № 04 про фінансування будівництва із залученням грошових коштів, наданих в управління Фонду фінансування будівництва (далі - ФФБ).
Відповідно до пунктів 2.2, 2.3 зазначеної угоди управитель ПАТ "ФК "СТС-Інвест" замовляє забудовнику ТОВ "Стройтехснаб" збудувати об`єкт будівництва - 19-23-поверховий житловий комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1 із вбудованими приміщеннями соціально-побутового призначення згідно з затвердженою проектно-кошторисною і технічною документацією, ввести його в експлуатацію та передати об`єкт будівництва установникам на умовах і в термін, визначені цією угодою та правилами Фонду.
Згідно з пунктом 4.6 угоди № 04 управитель наділений правами здійснювати контроль цільового використання забудовником коштів, спрямованих на фінансування будівництва, контролювати дотримання забудовником виконання умов та зобов`язань за угодою з метою своєчасного запобігання виникненню ризикових ситуацій у процесі будівництва внаслідок дій забудовника, що можуть призвести до зростання вартості будівництва більш ніж на 5 відсотків, збільшення строків будівництва більш ніж на 30 календарних днів, припинити фінансування будівництва, розірвати угоду, вимагати повернення всіх коштів спрямованих на це будівництво.
Пунктом 7.3 угоди № 04 встановлена відповідальність забудовника у разі порушення термінів будівництва, введення об`єкта в експлуатацію, передачі об`єкта інвестування у власність довірителям, а також за порушення термінів оформлення права власності на житло і передачі оформлених документів довірителям перед управителем у вигляді штрафу у розмірі 0, 01 % від загальної суми фінансування будівництва за кожні 10 днів порушення термінів.
19 червня 2014 року між ОСОБА_1, як довірителем, та ПАТ "ФК "СТС-Інвест", як управителем, укладено угоду № 12/11 про участь у фонді фінансування будівництва об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до пунктів 1.1, 1.3 угоди № 12/11 довіритель, на підставі повного визнання ним Правил Фонду фінансування будівництва виду А, дає згоду на участь у Фонді, бере на себе зобов`язання виконувати Правила Фонду, передає кошти управителю у довірче управління з метою отримання у власність об`єкта інвестування та встановлює обмеження щодо окремих дій управителя з управління цими коштами, а управитель приймає кошти на рахунок Фонду у довірче управління з подальшим використанням коштів Фонду у порядку, визначеному Правилами Фонду. При укладанні цієї Угоди управитель закріплює за довірителем обраний ним об`єкт інвестування, характеристики якого визначені у Свідоцтві про участь у Фонді, яке є невід`ємною частиною цієї угоди.
Пунктом 2.2 угоди № 12/11 визначений об`єкт інвестування: 2-кімнатна квартира № 20 на 4 поверсі, загальна площа квартири 72, 31 кв. м, житлова площа 40, 1 кв. м.
Пунктом 2. 4 угоди № 12/11 визначена загальна вартість об`єкта інвестування, яка становить 275 573, 41 гривень, що еквівалентно 53 509, 40 дол. США за комерційним курсом.
Позивачем вартість об`єкта інвестування внесена у повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи, квитанціями та свідоцтвом про участь у фонді фінансування будівництва виду А від 19 червня 2014 року, згідно з яким кількість закріплених за довірителем вимірних одиниць об`єкта інвестування складає 73, 31 кв. м.