Постанова
Іменем України
24 червня 2020 року
м. Київ
справа № 372/1441/16-ц
провадження № 61-43532св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
треті особи: Управління Держгеокадастру в Обухівському районі Київської області, Старобезрадичівська сільська рада Обухівського району Київської області, Державна реєстраційна служба Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області, Товариство з обмеженою відповідальність Науково-виробнича компанія "Горизонт",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Управління Держгеокадастру в Обухівському районі Київської області, Старобезрадичівська сільська рада Обухівського району Київської області, Державна реєстраційна служба Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області, Товариство з обмеженою відповідальність Науково-виробнича компанія "Горизонт", про визнання державного акта та договору дарування недійсним, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, треті особи: Старобезрадичівська сільська рада Обухівського району Київської області, Управління Держгеокадастру Обухівського району Київської області, про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки,
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 березня 2018 року у складі судді Болобана В. Г. та постанову Апеляційного суду Київської області від 26 липня 2018 року у складі колегії суддів: Мельника Я. С., Волохова Л. А., Матвієнко Ю. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом та просив: визнати недійсними: державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 666814 площею 0,1100 га, розташовану за адресою: Київська область, Обухівський район, село Старі Безрадичі, з кадастровим номером 3223187700:07:006:0048, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, який був зареєстрований в Книзі записів актів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі № 010833101059, виданий 17 листопада 2008 року на ім`я ОСОБА_2 з описом меж земельної ділянки від А до Б - 38,02 метра, від Б до В - 11,56 метрів, від В до Г - 16,50 метрів, від Г до Д - 38,08 метрів, від Д до А - 28,06 метрів; сусідніми землекористувачами від А до Б - землі загального користування, від Б до В - ОСОБА_4, від В до Г – ОСОБА_17, від Г до А – ОСОБА_8 ; договір дарування, укладений 21 жовтня 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_9 і зареєстрований в реєстрі за № 1636.
Обґрунтовуючи первісні позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що рішенням виконавчого комітету Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області (далі - Старобезрадичівська сільська рада) від 29 жовтня 1996 року йому передана у приватну власність земельна ділянка з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, ведення особистого підсобного господарства площею 0,10 га. 02 серпня 2001 року на підставі рішення виконавчого комітету Старобезрадичівської сільської ради він отримав державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-КВ № 073649, який був зареєстрований у книзі записів актів на право приватної власності на землю за № 2186. Згідно з державним актом земельна ділянка площею 0,11 га знаходиться на території Старобезрадичівської сільської ради з цільовим призначенням - для обслуговування будівель та господарських споруд; зовнішні межі земельної ділянки складають від А до Б - 18,99 метра, від Б до В - 58 метрів, від В до Г - 19 метрів, від Г до А - 58 метрів, сусідніми землекористувачами є від А до Б - землі сільради, від Б до В – ОСОБА_11, від В до Г- проїзд, від Г до А – ОСОБА_12
22 листопада 2007 року на підставі рішення Старобезрадичівської сільської ради від 17 січня 2005 року йому було видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯГ № 172658, зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010733100751. Згідно із зазначеним державним актом земельна ділянка площею 0,1067 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, АДРЕСА_1 товариство "Березове", з цільовим призначенням - для ведення садівництва, кадастровий номер земельної ділянки 3223187700:07:006:0048; зовнішні межі земельної ділянки складають від А до Б - 38,02 метра, від Б до В - 11,56 метрів, від В до Г - 16,50 метрів, від Г до Д - 38,08 метрів, від Д до А - 28,06 метра; сусідніми землекористувачами є від А до Б - землі загального користування, від Б до В - ОСОБА_4, від В до Г – ОСОБА_17, від Г до А – ОСОБА_8
18 грудня 2007 року між ним як продавцем та ОСОБА_2 як покупцем укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, за яким він відчужив, а ОСОБА_2 придбав земельну ділянку площею 0,11 га, яка знаходиться на території Старобезрадичівської сільської ради з цільовим призначенням - для обслуговування будівель та господарських споруд, та належала йому згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-КВ № 073649. Згідно з договором купівлі-продажу зовнішні межі земельної ділянки складають від А до Б - 18,99 метра, від Б до В - 58 метрів, від В до Г - 19 метрів, від Г до А - 58 метрів, сусідніми землекористувачами є від А до Б - землі сільради, від Б до В – ОСОБА_11, від В до Г - проїзд, від Г до А – ОСОБА_12
17 листопада 2008 року ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 18 грудня 2007 року отримав державний акт про право приватної власності на земельну ділянку серії ЯД № 666814, який був зареєстрований в книзі реєстрації актів за № 010833101059. Згідно з державним актом земельна ділянка площею 0,11 га розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, село Старі Безрадичі, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки 3223187700:07:006:0048; зовнішні межі земельної ділянки складають від А до Б - 38,02 метра, від Б до В - 11,56 метрів, від В до Г - 16,50 метрів, від Г до Д - 38,08 метрів, від Д до А - 28,06 метра; сусідніми землекористувачами є від А до Б - землі загального користування, від Б до В - ОСОБА_4, від В до Г – ОСОБА_17, від Г до А – ОСОБА_8
21 жовтня 2012 року ОСОБА_2 подарував ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,11 га, яка належала дарувальнику на підставі державного акта про право приватної власності на земельну ділянку серії ЯД № 666814, який був зареєстрований в книзі реєстрації актів за № 010833101059.
У березні 2016 року він звернувся до Старобезрадичівської сільської ради із заявою про видачу довідки про земельну ділянку, однак йому було повідомлено, що земельна ділянка в Садовому товаристві "Берегове" в нього відсутня, так як власником земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:07:006:0048 в державному акті було зазначено ОСОБА_2 . При отриманні копії державного акта було встановлено, що в його державний акт на право приватної власності на земельну ділянку замість даних про його земельну ділянку, відчужену на підставі договору купівлі-продажу від 18 грудня 2007 року із зовнішніми межами земельної ділянки від А до Б - 18,99 метра, від Б до В - 58 метрів, від В до Г - 19 метрів, від Г до А - 58 метрів, сусідніми землекористувачами від А до Б - землі сільради, від Б до В – ОСОБА_11, від В до Г - проїзд, від Г до А – ОСОБА_12 внесено дані про земельну ділянку, яку він ОСОБА_2 не відчужував, а саме земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:07:006:0048; зовнішні межі земельної ділянки від А до Б - 38,02 метра, від Б до В - 11,56 метрів, від В до Г - 16,50 метрів, від Г до Д -38,08 метрів, від Д до А - 28,06 метра; сусідніх землекористувачів від А до Б - землі загального користування, від Б до В - ОСОБА_4, від В до Г – ОСОБА_17, від Г до А – ОСОБА_15 . У зв`язку з цим він вважає, що внесення в державний акт на право приватної власності даних ОСОБА_2 порушує його право власності.
У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом та просив визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки від 18 грудня 2007 року, вчинений ОСОБА_2 під впливом обману ОСОБА_1, з правовими наслідками, передбаченими статтею 230 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, ОСОБА_2 посилався на те, що 18 грудня 2007 року він придбав у ОСОБА_1 земельну ділянку та здійснив її оформлення з врахуванням наявної інформації, отриманої від первісного позивача. На момент укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки йому не було відомо, що ОСОБА_1 має документи на право власності на ще одну земельну ділянку, яка має аналогічні ознаки: площу, місцезнаходження та конфігурацію. 17 листопада 2008 року він отримав державний акт серії ЯД № 666814 з кадастровим номером 3223187700:07:006:0048 на право власності на земельну ділянку площею 0,11 га за договором від 18 грудня 2007 року № 2641. 21 жовтня 2012 року він подарував земельну ділянку, придбану за договором купівлі-продажу від 18 грудня 2007 року ОСОБА_3 . Вважає, що ОСОБА_1 фактично намагається позбавити його прав на земельну ділянку, яка була реальним предметом договору купівлі-продажу. У зв`язку з цим просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Обухівський районний суд Київської області рішенням від 05 березня 2018 року, з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки від 04 травня 2018 року, первісний позов задовольнив. Визнав недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 666814 площею 0,1100 га, виданий 17 листопада 2008 року на ім`я ОСОБА_2 . Визнав недійсним договір дарування, укладений 21 жовтня 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 1636. Вирішив питання про розподіл судових витрат. У задоволенні зустрічного позову відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_2, є недійсним внаслідок помилки, яка має істотне значення. У зв`язку із цим договір дарування цієї земельної ділянки від 21 жовтня 2012 року згідно зі статтею 203 ЦК України також є недійсним. Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд виходив з того, що ОСОБА_2 не було надано належних і допустимих доказів на підтвердження своїх вимог.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Апеляційний суд Київської області постановою від 26 липня 2018 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 березня 2018 року залишив без змін.
Мотивував судове рішення апеляційний суд тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У серпні 2018 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 26 липня 2018 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції з метою належного дослідження зібраних у справі доказів.
Касаційну скаргу ОСОБА_2 мотивовано тим, що суди не врахували, що в матеріалах справи є численні докази про фактичну відсутність земельної ділянки за державним актом від 02 серпня 2001 року серії ІІІ-КВ №073649, та про задум ОСОБА_16 ввести його в оману під час укладання договору. Обставини приховування ОСОБА_16 важливої інформації перед підписанням договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18 грудня 2007 року № 2641 щодо його предмету, невідповідність встановлених між сторонами у договорі умов фактичним є введенням в оману його як покупця та порушує його права. Суди першої та апеляційної інстанції у своїх судових рішеннях не встановили всіх обставин справи та не надали їм належну правову оцінку, не вирішили питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Зокрема, суди не надали належної оцінки наступним доказам: висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 19 вересня 2017 року № 1/05/2017; інформації з Державного земельного кадастру від 22 листопада 2017 року щодо зареєстрованих прав на земельну ділянку; листу Головного управління Держегеокадастру Київської області від 26 грудня 2017 року № 9-0.0.332-19935/2-17 разом із додатками; листу архівного сектору Обухівської районної державної адміністрації від 27 вересня 2016 року № 05-04/222; листу архівного сектору Обухівської районної державної адміністрації від 23 листопада 2016 року № 05-04/269; листу управління Держегеокадастру в Обухівському районі Київської області від 04 січня 2017 року № 1. Суд апеляційної інстанції без обґрунтування правових підстав фактично визнав належними та допустимими доказами державний акт на право власності на земельну ділянку від 02 серпня 2001 року серії ІІІ -КВ №073649, не підкріплений законним рішенням органу місцевого самоврядування про його видачу та технічною документацією на його виготовлення, а також акт про встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки від 01 липня 2004 року.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
17 січня 2019 року справа № 372/1441/16-ц надійшла до Верховного Суду.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 13 квітня 2020 року № 1002/0/226-20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та визначено колегію суддів.
Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням виконавчого комітету Старобезрадичівської сільської ради від 29 жовтня 1996 року ОСОБА_1 була передана у приватну власність земельна ділянка з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, ведення особистого підсобного господарства площею 0,10 га.
На підставі вказаного вище рішення виконавчого комітету Старобезрадичівської сільської ради Кравченко М. А. 02 серпня 2001 року отримав державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-КВ № 073649, який був зареєстрований у книзі записів актів на право приватної власності на землю за № 2186.
Із зазначеного вище державного акта встановлено, що земельна ділянка площею 0,11 га знаходиться на території Старобезрадичівської сільської ради з цільовим призначенням - для обслуговування будівель та господарських споруд; зовнішні межі земельної ділянки складають від А до Б - 18,99 метра, від Б до В - 58 метрів, від В до Г - 19 метрів, від Г до А - 58 метрів, сусідніми землекористувачами є від А до Б - землі сільради, від Б до В – ОСОБА_11, від В до Г - проїзд, від Г до А – ОСОБА_12 .
Із акта про встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки від 01 липня 2004 року встановлено, що сусідніми землекористувачами є Шестакова, Шпак, Морозова .
Рішенням Старобезрадичівської сільської ради від 17 січня 2005 року ОСОБА_1 була передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,1067 га з цільовим призначенням - для ведення садівництва в селі Березове Старобезрадичівської сільської ради.
22 листопада 2007 року на підставі рішення Старобезрадичівської сільської ради від 17 січня 2005 року ОСОБА_1 було видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯГ № 172658, зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010733100751, у селі Старі Безрадичі Обухівського району Київської області Садове товариство "Березове".
Із зазначеного вище державного акта встановлено, що земельна ділянка площею 0,1067 га знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, АДРЕСА_1 товариство "Березове", з цільовим призначенням - для ведення садівництва, кадастровий номер земельної ділянки - 3223187700:07:006:0048; зовнішні межі земельної ділянки складають від А до Б - 38,02 метра, від Б до В - 11,56 метрів, від В до Г - 16,50 метрів, від Г до Д - 38,08 метрів, від Д до А - 28,06 метра; сусідніми землекористувачами є від А до Б - землі загального користування, від Б до В - ОСОБА_4, від В до Г – ОСОБА_17, від Г до А – ОСОБА_8
18 грудня 2007 року ОСОБА_1 відчужив, а ОСОБА_2 придбав земельну ділянку площею 0,1100 га, яка знаходиться на території Старобезрадичівської сільської ради з цільовим призначенням - для обслуговування будівель та господарських споруд, що підтверджується нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу земельної ділянки.
17 листопада 2008 року ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 18 грудня 2007 року отримав державний акт про право приватної власності на земельну ділянку серії ЯД № 666814, який був зареєстрований в книзі реєстрації актів за № 010833101059.
21 жовтня 2012 року ОСОБА_2 подарував ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,11 га, яка належала ОСОБА_2 згідно з державним актом про право приватної власності на земельну ділянку серії ЯД № 606814, який був зареєстрований в книзі реєстрації актів за № 010833101059, що підтверджується відміткою в державному акті.
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Старобезрадичівської сільської ради із заявою про видачу довідки про земельну ділянку, однак йому було повідомлено, що земельна ділянка в Садовому товаристві "Берегове" в нього відсутня, так як власником земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:07:006:0048 у державному акті було зазначено ОСОБА_2 .
Згідно із висновком судового експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 19 вересня 2017 року № 1/05/2017 встановити, чи відповідає фактичне місцезнаходження земельної ділянки площею 0,1100 га, яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, село Старі Безрадичі, що належить ОСОБА_2, відомостям документів із землеустрою неможливо, у зв`язку з відсутністю координат поворотних точок меж земельної ділянки з відповідної документації із землеустрою (які потрібно порівняти з фактичними межами), на підставі якої виготовлявся державний акт на право приватної власності на землю від 17 листопада 2008 року серії ЯД № 666814, виданий на вищевказану земельну ділянку.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Згідно зі статтями 263-265 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. В мотивувальній частині рішення зазначаються фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду.