Постанова
Іменем України
24 червня 2020 року
м. Київ
справа № 199/9938/15-ц
провадження № 61-25326св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ваговимірювальні системи", Державна служба інтелектуальної власності України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ваговимірювальні системи", Державної служби інтелектуальної власності України про визнання патенту України на корисну модель недійсним,
за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 -адвоката Доненко Олени Володимирівни на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 20 квітня 2017 року у складі судді Богун О. О. та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2018 року у складі колегії суддів: Посунся Н. Є., Баранніка О. П., Пономарь З. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, який уточнив в процесі розгляду справи, та просив: визнати недійсним повністю патент України від 25 травня 2011 року № НОМЕР_1 на корисну модель "Пристрій вимірювання для конвеєрних ваг" (допущену ним в резолютивній частині уточненої позовної заяви помилку виправив шляхом подання суду клопотання про таке виправлення), що зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ваговимірювальні системи" (далі - ТОВ "Компанія "Ваговимірювальні системи"); зобов`язати Державну службу інтелектуальної власності України внести зміни до державного реєстру патентів України на винаходи та корисні моделі - про визнання недійсним повністю патенту України від 25 травня 2011 року № НОМЕР_1 на корисну модель; вирішити питання про розподіл судових витрат.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що 25 травня 2011 року Державним департаментом інтелектуальної власності України ОСОБА_2 було видано патент № НОМЕР_1 на корисну модель "Пристрій вимірювання для конвеєрних ваг". Вважає, що у порушення вимог статті 7 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", вищезазначена корисна модель не відповідає умовам патентоздатності, оскільки не є новою через те, що сукупність ознак цієї корисної моделі була загальнодоступною у світі до дати подання заявки на її реєстрацію. Наявність в патенті № НОМЕР_1 єдиної, нібито відмінної ознаки, яка, насправді, є широко відомою та взагалі на цей час рутинною, не тільки не доводить новизну патенту № НОМЕР_1, а навпаки переконливо доводить відсутність в ньому будь якої новизни. Таким чином, патент № НОМЕР_1 як в цілому, так і в окремих деталях, не має ознак новизни по відношенню до належного йому патенту № НОМЕР_2 "Пристрій вимірювання для конвеєрних ваг" від 25 лютого 2009 року.
ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову через пропуск позивачем позовної давності.
ТОВ "Компанія "Ваговимірювальні системи" та Державна служба інтелектуальної власності України також позовні вимоги не визнали. При цьому Державна служба інтелектуальної власності України зазначила, що з її боку не було порушень при видачі спірного патенту. Позивач не звертався до експертної установи з клопотанням про проведення експертизи запатентованої корисної моделі ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Амур-Нижньодніпровський районний суду міста Дніпропетровська рішенням від 20 квітня 2017 року, з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки від 06 листопада 2017 року, позов задовольнив. Визнав недійсним повністю патент України від 25 травня 2011 року № НОМЕР_1 на корисну модель "Пристрій вимірювання для конвеєрних ваг", що зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 . Зобов`язав Державну службу інтелектуальної власності України внести зміни до державного реєстру патентів України на винаходи та корисні моделі: про визнання недійсним повністю патенту України від 25 травня 2011 року № НОМЕР_1 на корисну модель. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Мотивував рішення суд першої інстанції тим, що корисна модель за спірним патентом не відповідає умовам надання правової охорони, оскільки не є новою, а тому патент України № НОМЕР_1 на корисну модель "Пристрій вимірювання для конвеєрних ваг" підлягає визнанню недійсним. При цьому суд виходив з того, що позовна давність на вимоги ОСОБА_1 про визнання патенту України на корисну модель недійсним та зобов`язання вчинити певні дії не поширюється, оскільки вищезазначений позов поданий позивачем на захист його особистих немайнових прав інтелектуальної власності.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Апеляційний суд Дніпропетровської області постановою від 01 березня 2018 року рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 20 квітня 2017 року залишив без змін.
Мотивував судове рішення апеляційний суд тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд Дніпропетровської області постановою від 01 березня 2018 року ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 06 листопада 2017 року про виправлення описки залишив без змін.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У квітні 2018 року представник ОСОБА_2 - адвокат Доненко О. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 20 квітня 2017 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2018 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами того, що на вимоги позивача поширюється позовна давність. Позивачем пропущено позовну давність, про застосування наслідків пропуску якої заявлено відповідачем у суді першої інстанції. Однак суди попередніх інстанцій помилково застосували до спірних правовідносин статтю 268 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), оскільки предметом цього позову був не захист порушених особистих майнових прав позивача, а визнання недійсним патенту на корисну модель, і на такі вимоги поширюється загальна позовна давність. Також скарга містить доводи про те, що місцевим судом розглянуто вимоги про визнання патенту, який не існує взагалі, а в подальшому, порушивши процесуальні норми, суд безпідставно виправив описку в резолютивній частині рішення. Апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 про перенесення розгляду справи на іншу дату.
У вересні 2018 року ОСОБА_1 подав заперечення та відзив на касаційну скаргу, в яких просив відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін, посилаючись на те, що це рішення є законним і обґрунтованим, судом правильно застосовано норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дано належну правову оцінку доказам, наданим сторонами. Зокрема зазначив, що судами у цій справі правильно застосовано норми матеріального права, які регулюють питання позовної давності.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
20 вересня 2018 року справа № 199/9938/15-ц надійшла до Верховного Суду.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 16 квітня 2020 року № 1111/0/226-20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та визначено колегію суддів.
Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25 листопада 2010 року ОСОБА_2 подав заявку № u200811782 на отримання патенту на корисну модель "Пристрій вимірювання для конвеєрних ваг".
Інформацію про деклараційний патент було внесено до Державного реєстру патентів України на корисні моделі та 25 травня 2011 року здійснено публікацію відомостей про видачу патенту України № НОМЕР_1 (Бюлетень № 10). Зазначені обставини підтверджуються випискою з Державного реєстру патентів України на корисні моделі.
Власником патенту України № НОМЕР_1 на корисну модель "Пристрій вимірювання для конвеєрних ваг" є ТОВ "Компанія Ваговимірювальні системи".
У висновку експерта від 16 січня 2017 року № 224/16, складеного за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, зазначено, що матеріали справи містять відомості, а саме, копію патенту України на корисну модель № НОМЕР_2 "Пристрій вимірювання для конвеєрних ваг", який був зареєстрований в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 25 лютого 2009 року з описом, які свідчать про те, що сукупність суттєвих ознак корисної моделі за патентом України № НОМЕР_1 "Пристрій вимірювання для конвеєрних ваг" від 25 травня 2011 року стала загальнодоступною в світі до дати подання заявки № u201014078 на видачу патенту України на корисну модель, а саме до 25 листопада 2010 року, тобто корисна модель за патентом України № НОМЕР_1 не відповідає умові патентоздатності "новизна" відповідно до матеріалів справи.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
За змістом статті 213 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції (далі - ЦПК України 2004 року), та статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 214 ЦПК України 2004 року та частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не в повній мірі відповідають з огляду на таке.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" деклараційний патент на корисну модель - різновид патенту, що видається за результатами формальної експертизи заявки на корисну модель. Формальна експертиза (експертиза за формальними ознаками) - експертиза, у ході якої встановлюється належність зазначеного у заявці об`єкта до переліку об`єктів, які можуть бути визнані винаходами (корисними моделями), і відповідність заявки та її оформлення встановленим вимогам.