Постанова
Іменем України
24 червня 2020 року
м. Київ
справа № 459/3382/16-ц
провадження № 61-14598св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Гусак Роман Тадейович, приватний нотаріус Червоноградського нотаріального округу Павлик Петро Олегович, Червоноградська міська рада,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 07 серпня 2017 року в складі судді Кріля М. Д. та постанову Апеляційного суду Львівської області від 21 грудня 2017 року в складі колегії суддів: Приколоти Т. І., Мікуш Ю. Р., Павлишина О. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), ОСОБА_2, ОСОБА_3 та просив визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення площею 57,2 кв. м за АДРЕСА_1, що був укладений між ПАТ КБ "ПриватБанк" як продавцем та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Гусаком Р. Т. та зареєстрований в реєстрі за № 1513, із скасуванням державної реєстрації права власності на це нерухоме майно за ОСОБА_2 .
Свої вимоги обґрунтовував тим, що перебуваючи в шлюбі з ОСОБА_4 у 2005 року він придбав у спільну сумісну власність подружжя квартиру АДРЕСА_1, яку згодом перевів у нежитлове приміщення.
У 2007 році вказане нежитлове приміщення він передав в іпотеку ПАТ КБ "ПриватБанк" для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 03 грудня 2007 року № CGZ0B0/1. Того ж дня була зареєстрована іпотека, а згодом це приміщення він передав в оренду.
19 жовтня 2016 року ПАТ КБ "ПриватБанк" на підставі договору купівлі-продажу відчужив нежитлове приміщення ОСОБА_2 . Вважає цей правочин недійним, оскільки банк ніколи власником майна не був, довіреностей на його реалізацію не отримував, за 30 днів до укладення спірного договору не повідомив його про намір продажу приміщення і до того ж його дружина згоди на відчуження майна не давала.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 07 серпня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Львівської області від 21 грудня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що оспорюваний договір купівлі-продажу не суперечить нормам цивільного законодавства, відповідає вільному волевиявленню та внутрішній волі учасників правочину, спрямований на реальне настання правових наслідків, а тому немає підстав для визнання його недійсним.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 07 серпня 2017 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 21 грудня 2017 року і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції не обґрунтував такого висновку, не спростував наведених ним доводів щодо укладення спірного договору-купівлі продажу з порушенням вимог цивільного законодавства, що були підставою для визнання його недійсним.
При цьому вказує, що всупереч статтей 203, 215 ЦК України, якими він обґрунтовував свій позов, суд першої інстанції необґрунтовано заперечив можливість визнання недійсним спірного правочину в зв`язку з порушенням вимог закону щодо неповідомлення банком в тридцятиденний термін іпотекодавця про свій намір укласти такий договір.
Також вважає, що місцевий суд не визначив який спосіб захисту кредитора здійснювався шляхом укладення спірного договору купівлі-продажу (судовий чи позасудовий), не допитав заявлених ним свідків.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції на наведене уваги не звернув і безпідставно відхилив його апеляційну скаргу.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції та зупинено виконання рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 07 серпня 2017 року до закінчення касаційного провадження.
10 квітня 2018 року справа № 459/3382/16-ц надійшла до Верховного Суду.
Представник ПАТ КБ "ПриватБанк" Жарський І. Р. надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За вказаних обставин тут і надалі положення ЦПК України застосовуються у редакції, яка діяла до 08 лютого 2020 року.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Суди встановили, що згідно з кредитним договором № CGZ0B0/1 від 03 грудня 2007 року ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 60 000 доларів США зі сплатою 16, 10 % річних з кінцевим терміном повернення 03 грудня 2012 року.
Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 03 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та банком укладено договір іпотеки, відповідно до якого передано в іпотеку банку нежитлове приміщення АДРЕСА_1 .
Заочним рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 24 жовтня 2013 року звернуто стягнення за договором іпотеки № CGZ0B0/1 від 03 грудня 2007 року, укладеним між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1, посвідченим приватним нотаріусом Червоноградського міського нотаріального округу Павликом П. О., зареєстрованим у реєстрі за № 2519, на нежитлове приміщення АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_1, для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № CGZ0B0/1 від 03 грудня 2007 року в розмірі 229 490, 66 доларів США та 250 грн, укладеним між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1, шляхом продажу вказаного приміщення ПАТ КБ "ПриватБанк" з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно з можливістю здійснення ПАТ КБ "Приватбанк" усіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки. Встановлено початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на момент реалізації предмета іпотеки.
19 жовтня 2016 року між ПАТ КБ "Приватбанк", що є іпотекодержателем за вищевказаним договором іпотеки, та ОСОБА_2 відповідно до статті 38 Закону України "Про іпотеку", пункту 28 іпотечного договору, та рішення суду від 24 жовтня 2013 року укладено договір купівлі-продажу зазначеного приміщення. Договір посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гусаком Р. Т., зареєстрований в реєстрі за № 1513.
З інформаційної довідки № 71187131 від 24 жовтня 2016 року виявлено, що нежитлове приміщення АДРЕСА_1 зареєстровано на праві приватної власності за ОСОБА_2 .
Частиною першої статті 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.