Постанова
Іменем України
18 червня 2020 року
м. Київ
справа № 565/1565/15-ц
провадження № 61-15863св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 21 грудня 2016 року у складі судді Незнамової І. М. та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 07 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Боймиструк С. В., Гордійчук С. О., Ковальчук Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") та просила: визнати дії відповідача порушенням права приватної власності, визнати порушення права споживача; внести зміни до депозитних договорів №№ 016- 17520-241213, 015-17520-241213, 014-17520-241213, 002-17520-241213, 005-17518-030913, 001-17518-030913, 002-17518-030913, 003-17518-030913, 005-17518-110713, 007-17518-030913, 004-17507-260713, 003-17507-260713, 006-17519-291013, 005-17519-291013, а саме до пункту 1.4, виклавши його у наступній редакції: "процентна ставка з 17 липня 2014 року на суму вкладу становить облікову ставку НБУ відповідно до частини першої статті 1061 ЦК України"; пункт 1.3 доповнити реченням "строк залучення вкладу подовжується до повного повернення коштів банком вкладнику"; стягнути з відповідача проценти за користування чужими коштами, 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України в сумі 16,75 доларів США та 1 277,67 євро; стягнути пеню за невиконання платежів у розмірі 23,27 доларів США та 1835,99 євро.; стягнути витрати, понесені нею для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) в сумі 12 638, 84 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що відповідно до умов зазначених вище договорів строкових банківських вкладів в іноземній валюті вона розмістила, а банк прийняв грошові суми вкладів на визначених у договорах умовах. Після закінчення строку дії депозитних договорів ПАТ "Дельта Банк" у порушення їх умов не повернув кошти, розміщені на депозитних рахунках, та нараховані відсотки, не надав відповідь про причину неповернення коштів. Порушення банком умов договорів шляхом невиконання зобов`язань ОСОБА_1 вважає істотними та такими, що дають підставу для їх зміни. Посилаючись на пункт 2 статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" позивач здійснила розрахунок пені за прострочення платежу за платіжними дорученнями № 1 та № 2, на загальну суму 46 228,44 грн.
Оскільки вона проживає у місті Кузнецовськ Рівненської області і змушена була неодноразово відвідувати відділення ПАТ "Дельта Банк" у місті Рівне для часткового отримання своїх коштів, зазнала реальних витрат на проїзд та відрядні витрати на загальну суму 12 638,84 грн.
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 21 грудня 2016 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Рівненської області від 07 лютого 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що обраний позивачем спосіб захисту не відновлює порушене право, не припиняє правопорушення та не запобігає правопорушенню. Судами не встановлено наявність обставин, які б дали суду підстави для внесення змін в спірні договори. Оскільки щодо ПАТ "Дельта Банк" розпочато процедуру ліквідації, це унеможливлює стягнення з нього коштів у будь-який інший спосіб, ніж це передбачено Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 21 грудня 2016 року та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 07 лютого 2018 року і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги зазначала, що у відповідача виникли грошові зобов`язання до введення тимчасової адміністрації, тому суд безпідставно відмовив у задоволенні вимог про стягнення з ПАТ "Дельта Банк" на її користь процентів за користування чужими коштами, 3% річних та пені.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з Кузнецовського міського суду Рівненської області.
19 лютого 2019 року справа № 565/1565/15-ц надійшла до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IXустановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк" було укладено ряд договорів банківського вкладу (депозиту): № 005-17519-291013 від 29 жовтня 2013 року строком до 03 листопада 2014 року, за умовами якого сума вкладу складає 200 євро, процентна ставка 9,5% річних; № 003-17507-260713 від 26 липня 2013 року строком до 22 квітня 2014 року, сума вкладу 200 доларів США, процентна ставка 10% річних; № 006-17519-291013 від 29 жовтня 2013 року строком до 03 листопада 2014 року, сума вкладу 200 доларів США, процентна ставка 10,5% річних; № 004-17507-260713 від 26 липня 2013 року строком до 31 липня 2014 року, сума вкладу 200 доларів США, процентна ставка 10,5% річних; № 005-17518-110713 від 11 липня 2013 року строком до 07 квітня 2014 року, сума вкладу 200 євро, процентна ставка 8,75% річних.
Відповідно до пункту 1.10 договорів вклад виплачується по закінченню строку розміщення вкладу шляхом зарахування на поточний рахунок вкладника з використанням платіжної картки, відкритий в установі банку.
Після закінчення строку дії договорів банківського вкладу ПАТ "Дельта Банк" не повернуло ОСОБА_1 вклади та нараховані відсотки у зв`язку із запровадженням у банку тимчасової адміністрації.
Згідно із положеннями статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.