ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2020 року
м. Київ
справа №621/497/17
адміністративне провадження №К/9901/24594/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Данилевич Н.А.,
суддів: Смоковича М.І., Шевцової Н.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Зміївського районного військового комісаріату Харківської області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Зміївського районного військового комісаріату Харківської області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2017 року (головуючий суддя - Бенедик А.П., судді Донець Л.О., Мельнікова Л.В.).
І. Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Зміївського районного військового комісаріату, в якому, з урахуванням уточнень, просив скасувати постанову №29 від 02.03.2017 року по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову посилався на те, що 08.11.2016 він звернувся до Зміївського районного військового комісаріату для постановки на військовий облік. Після ознайомлення з його військовим квитком, співробітник Зміївського районного військового комісаріату відмовила в постановці на облік, запропонувавши сплатити адміністративний штраф за пропуск семиденного строку постановки на військовий облік та пройти медичну комісію. Він отримав направлення на медкомісію і пройшовши її, надав документи та висновки. Навіть після отримання документів медичного обстеження, співробітники Зміївського районного військового комісаріату поставити його на облік відмовилися. 02.03.2017 року робітник відділу кадрів, за місцем праці, повідомила його про необхідність з`явитись до Зміївського районного військового комісаріату. По прибуттю до Зміївського районного військового комісаріату йому було вручено постанову про адміністративне правопорушення. Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Зміївського районного суду Харківської області від 12 квітня 2017 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 перебував на військовому обліку у Хмельницькому ОМВК Хмельницької області до 21.04.2010 року та після прибуття 30.06.2010 року до нового місця проживання в будинок АДРЕСА_1 (а. с. 4-5, 18-19) в семиденний строк не став на військовий облік, чим порушив правила військового обліку. Суд також вказав, що посилання позивача про винесення відповідачем постанови про адміністративне правопорушення після спливу встановленого законом строку є безпідставним, оскільки на час прийняття оскаржуваної постанови ОСОБА_1 не став на військовий облік, а вказане порушення є триваючим. Крім того, факт проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії 11.11.2016 року не дає підстав вважати, що з цього часу слід рахувати строк накладення адміністративного стягнення, оскільки проходження вказаної комісії не свідчить про виконання ОСОБА_1 вимог щодо звернення до РВК для постановки на військовий облік. Таким чином, суд дійшов висновку, що у діях позивача присутній склад адміністративного правопорушення, а спірна постанова у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1ст. 210 КУпАП є законною та обґрунтованою.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2017 року постанову Зміївського районного суду Харківської області від 12.04.2017 по справі №621/497/17 було скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Зміївського районного військового комісаріату про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення було задоволено.
Скасовано постанову Зміївського районного військового комісаріату №29 від 02.03.2017 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 119 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що строки накладення адміністративного стягнення в силу ст. 38 КУпАП підлягають обчисленню з дати його безпосереднього виявлення. Враховуючи фактичну дату виявлення адміністративного правопорушення, колегія суддів дійшла висновку, що адміністративне стягнення повинно бути застосовано, з урахуванням святкових та вихідних днів у 2017 році, не пізніше як 10.01.2017 року. На підставі викладеного, колегія суддів зазначила, що відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови не було дотримано вимоги КУпАП, оскільки оскаржувана постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення винесена з порушенням двомісячного строку застосування адміністративного стягнення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
06 червня 2017 року відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2017 року, в якій просив її скасувати та залишити в силі постанову Зміївського районного військового комісаріату №29 від 02.03.2017.
В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що позивач з 21.04.2010 року був знятий з військового обліку Хмельницького ОМВК Хмельницької області та не став на військовий облік в жодному військовому комісаріаті України у встановлені законодавством терміни, про що свідчить відсутність відмітки про взяття на військовий облік у військовому квитку ОСОБА_1 . Скаржник вказав, що оскільки ОСОБА_1 до 02.03.2017 року у Зміївський РВК не з`являвся та не надавав документи про результати проходження ВЛК Зміївського РВК, він не був поставлений на військовий облік. Скаржник зазначив, що висновки суду щодо порушення військовим комісаром Зміївського РВК вимог статті 38 КУпАП є необґрунтованими, оскільки станом на 02.03.2017 року позивач все ще не перебував на військовому обліку, чим порушував вимоги статей 37, 38 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Тому 02.03.2017 на нього було складено адміністративний протокол та притягнуто до адміністративної відповідальності. Крім того, в своїх поясненнях до протоколу ОСОБА_1 не заперечував факту несвоєчасної поставки на військовий облік.
Позивачем по справі до Суду не було надано відзиву (заперечень) на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2020 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Позивач 08.11.2016 року звернувся до Зміївського районного військового комісаріату для постановки на військовий облік. Факт звернення позивача до військового комісаріату 08.11.2016 року підтверджується наявними в матеріалах справи копіями письмових пояснень посадових осіб Зміївського районного військового комісаріату (а.с. 35-35).
Після чого, ОСОБА_1 був направлений для проходження медичної комісії з метою визначення ступеня придатності до військової служби.
Постановою військового комісара Зміївського районного військового комісаріату Пашали С.В. від 02.03.2017 року №29 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 119 грн за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке виявилося в тому, що 28.02.2017 року о 09 годині 00 хвилин на підставі пояснення військовозобов`язаного ОСОБА_1, який не з`являвся до військового комісаріату з 2010 року по теперішній час, було встановлено, що він знявшись з військового обліку у Хмельницькому ОМВК у 2010 році прибув до Зміївського району для подальшого працевлаштування, але не з`явився до Зміївського РВК для постановки на військовий облік і надання віськовооблікових даних, чим порушив п. 10 ст. 38 Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу", а також п. 25 постанови Кабінету Міністрів України №921. (а. с. 9, 23, 31).
З копії протоколу про адміністративне правопорушення №25 від 28.02.2017 року вбачається, що 28.02.2017 року о 09 годині 00 хвилин на підставі пояснення військовозобов`язаного ОСОБА_1, який не з`являвся до військового комісаріату з 2010 року по теперішній час, було встановлено, що він знявшись з військового обліку у Хмельницькому ОМВК у 2010 році прибув до Зміївського району, для подальшого працевлаштування, але не з`явився до Зміївського РВК для постановки на військовий облік і надання віськовооблікових даних, чим порушив п. 10 ст. 38 Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу", а також п. 25 постанови Кабінету Міністрів України №921. (а. с. 32).
Згідно копії військового квитка серія НОМЕР_1, виданого Дзержинським районним військовим комісаріатом м. Харкова 14.11.1988 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував на військовому обліку у Хмельницькому ОМВК Хмельницької області в період з 25.02.2000 року по 21.04.2010 року. (а. с. 7, 21).
Згідно довідки військово-лікарської комісії від 11.11.2016 року вбачається, що солдат ОСОБА_1 непридатен до військової служби в мирний час, обмежено придатний у військовий час. (а. с. 8, 22).
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
В силу ст. ст. 245, 280 КУпАП посадова особа, уповноважена розглядати адміністративну справу при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи з метою всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.