ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2020 року
м. Київ
справа № 818/184/17
адміністративне провадження № К/9901/29390/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Данилевич Н.А.,
суддів: Смоковича М.І., Шевцової Н.В.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Ковпаківського районного у місті Суми відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, третя особа - ОСОБА_2, про скасування актового запису про шлюб, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Старосуд М.І., судді - Яковенко М.М., Лях О.П.).
І. Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_3 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Ковпаківського районного у місті Суми відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, третя особа - ОСОБА_2, в якому просила скасувати актовий запис про шлюб №309 від 08.05.2015, вчинений Ковпаківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, внесений до Державного реєстру актів цивільного стану громадян за номером 00126276483.
В обґрунтування позову позивач зазначала, що ОСОБА_4 не був особисто присутній під час реєстрації шлюбу, а підписи у заяві про реєстрацію шлюбу і в актовому записі про шлюб вчинені іншою особою.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції, у зв`язку зі смертю позивача - ОСОБА_3, її було замінено правонаступником - ОСОБА_1 на підставі заповіту № 704 від 15.04.2017, посвідченого приватним нотаріусом Бурбикою Т.А.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Ковпаківського районного у місті Суми відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, третя особа - ОСОБА_2 про скасування актового запису про шлюб задоволено.
Скасовано актовий запис про шлюб №309 від 08.05.2015, вчинений Ковпаківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, внесений до Державного реєстру актів цивільного стану громадян за номером 00126276483.
Задовольняючи позовні вимоги, суд зазначив, що відповідно до висновку експерта №19/119/6-6/24е від 19.05.2017 Сумського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України експертом підписи від імені ОСОБА_4 у графі 11. "Підписи осіб, які зареєстрували шлюб" та у графі 13. "Для відміток" у актовому записі про шлюб № 309 від 08.05.2016 виконані однією особою; підписи від імені ОСОБА_4 у графі 11. "Підписи осіб, які зареєстрували шлюб", у графі 13. "Для відміток" у актовому записі про шлюб № 309 від 08.05.2016 та підпис від імені ОСОБА_4 у графі "Підписи наречених: Він ____ " у заяві про державну реєстрацію шлюбу від 19.03.2015 виконані двома різними особами". Суд визнав цю обставину такою, що свідчить про порушення законодавства стосовно особистої участі наречених в поданні заяви про укладення шлюбу та присутність нареченої та нареченого в момент реєстрації їхнього шлюбу, на підставі чого дійшов висновку, що державна реєстрація шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 відбулася з порушенням встановленого порядку, що є підставою для скасування державної реєстрації шлюбу та відповідного актового запису про шлюб №309 від 08.05.2015
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року по справі №818/184/17 скасовано.
Прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Ковпаківського районного у місті Суми відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, третя особа - ОСОБА_2, про скасування актового запису про шлюб відмовлено.
Скасовуючи судове рішення суду першої інстанції, апеляційний суд вказав, що шлюб, зареєстрований у відсутності нареченої і (або) нареченого, не є підставою для скасування актового запису про шлюб. Суд, посилаючись на положення статті 48 Сімейного кодексу України, зазначив, що шлюб, зареєстрований у відсутності нареченої і (або) нареченого, вважається неукладеним, а запис про такий шлюб у органі державної реєстрації актів цивільного стану анулюється за рішенням суду за заявою заінтересованої особи. Отже, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, в даному випадку зазначені позивачем обставини не є підставами для задоволення позову про скасування актового запису про шлюб, оскільки статтею 48 Сімейного кодексу України передбачено визнання шлюбу неукладеним за обставин, зазначених позивачем. Таким чином, у разі задоволення позову про визнання шлюбу неукладеним, на підставі такого рішення суду за заявою заінтересованої особи запис про такий шлюб у органі державної реєстрації актів цивільного стану анулюється, а не скасовується такий актовий запис про шлюб.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
15 листопада 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 (далі - скаржник) на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року, в якій позивач просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує на те, що апеляційний суд фактично погодився з тим, що існують підстави для задоволення позову, однак не у спосіб, обраний позивачем. Вважає, що вимога про скасування актового запису про шлюб є ідентичною вимозі про анулювання такого шлюбу.
Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2020 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій установлено, що 08.05.2015 між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб Ковпаківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції, правонаступником якого є відповідач, про що складено актовий запис про шлюб № 309 від 08.05.2015.
30.10.2015 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть.
В ході судового розгляду справи, за клопотанням позивача, судом першої інстанції була призначена судова почеркознавча експертиза.
Згідно висновку експерта №19/119/6-6/24е від 19.05.2017 підписи від імені ОСОБА_4 у графі 11. "Підписи осіб, які зареєстрували шлюб" та у графі 13. "Для відміток" у актовому записі про шлюб №309 від 08.05.2016 виконані однією особою.
Підписи від імені ОСОБА_4 у графі 11. "Підписи осіб, які зареєстрували шлюб", у графі 13. "Для відміток" у актовому записі про шлюб №309 від 08.05.2016 та підпис від імені ОСОБА_4 у графі "Підписи наречених: Він" у заяві про державну реєстрацію шлюбу від 19.03.2015 виконані двома різними особами".
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Завданням адміністративного судочинства, згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
За правилами п. 9 ч. 1 ст. 3 КАС України, відповідачем у справі адміністративної юрисдикції є суб`єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Частиною 2 ст. 4 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно до ч. 2 ст. 157 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.