ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2020 року
м. Київ
справа № 300/938/19
адміністративне провадження № К/9901/32576/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Жука А.В., Мартинюк Н.М.,
розглянувши у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом Управління капітального будівництва виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління капітального будівництва виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2019 (колегія суддів у складі: Шавеля Р. М., Кузьмича С. М., Запотічного І. І.),
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У квітні 2019 року Управління капітального будівництва виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі опублікований 18.04.2019 за унікальним номером та датою оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу № UA-2019-03-05-000548-b від 05.03.2019 предмет закупівлі: Роботи з капітального ремонту вул. Надрічна (старої частини) в м. Івано-Франківську.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідачем здійснено моніторинг процедури закупівлі робіт з капітального ремонту вул. Надрічна (старої частини) в м. Івано-Франківську (ДК 021:2015:45233000-9 - Будівництво, влаштовування фундаменту та покриття шосе, доріг), за результатами якої складено відповідний висновок про встановлені порушення. Позивач не погоджується з результатами та висновками моніторингу, оскільки вважає, що зазначені у висновку порушення відсутні.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 19.07.2019 позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі опублікованого 18.04.2019 за унікальним номером та датою оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу № UA2019-03-05-000548-b від 05.03.2019, предмет закупівлі: Роботи з капітального ремонту вул. Надрічна (старої частини) в м. Івано-Франківську, в частині порушених норм частини третьої статті 17 та пункту 2 частини другої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі". В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Приймаючи рішення по справі та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з частиною третьою статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Мінекономрозвитку як Уповноважений орган відповідно до абзацу 4 частини третьої статті 17 вказаного Закону щороку по 20 січня та додатково в разі потреби оприлюднює інформацію про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним, на веб-порталі Уповноваженого органу. Згідно інформації, викладеної в листах Мінекономрозвитку № 3304-04/1983-06 від 17.01.2019 та № 3304-04/6186-06 від 12.02.2019 доступ до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення та Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, є вільним, а відтак вказана інформація не повинна вимагатися в тендерній документації. Таким чином, наведений Закон чітко встановлює обов`язок Замовника не вимагати підтвердження інформації наявної у відкритих реєстрах. Відтак, суд дійшов висновку, що тендерна документація Замовника не містила вимоги щодо надання учасниками інформації в довільній формі про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції, що зазначені в пунктах 3, 8 частини першої статті 17 Закону, оскільки дана інформація наявна у відкритих державних реєстрах та перебуває у вільному доступі. Також суд зазначив, що відсутність вимоги в тендерній документації надавати довідки у довільній формі, з інформацією, яка міститься в офіційних реєстрах, жодним чином не впливає на законність проведеної закупівлі та дотримання принципів здійснення закупівель, а саме: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням. Щодо вимог, встановлених у пункті 9 частини першої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", судом зазначено, що дана інформація була зазначена у Тендерній документації Замовника у Додатку 2. На виконання вимог Замовника, визначених у тендерній документації, Учасник-Переможець ТОВ "ПБС" надав довідку за підписом керівника про те, що така інформація міститься у Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Водночас, норми Закону України "Про публічні закупівлі" не наділяють замовника правом вносити зміни до тендерної документації після завершення закупівлі, що не матиме жодних юридичних наслідків. Договір що про закупівлю було оприлюднено у встановлені строки. До вказаного договору додаються два додатки: Додаток 1 "Договірна ціна на виконання Робіт", Додаток 2 "Календарний графік виконання Робіт". Проте, вказаний Закон не вимагає опублікування додатків до договору. Враховуючи викладене, а також те, що 24.04.2019 відповідач опублікував інформацію про те, що відповідачем встановлено факт усунення замовником порушення законодавства в частині неоприлюднення, несвоєчасного оприлюднення інформації на веб-порталі Уповноваженого органу, суд першої інстанції дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 29.10.2019 рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.07.2019 скасував та прийняв нове, яким в задоволенні позову відмовив.
Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що замовник вимагає від учасника інформацію про відсутність підстав відмови в участі у процедурі закупівлі у довільній формі, а документальне підтвердження відповідних підстав, окрім інформації з відкритих державних реєстрів, замовник вимагає лише від переможця торгів, що зумовлює потребу надання учасниками у складі своїх тендерних пропозицій інформації у довільній формі про відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10 частини першої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі". Приписи Закону України "Про публічні закупівлі" передбачають посткваліфікацію учасників, що полягає у декларуванні ними на етапі подання пропозицій відсутності підстав для відхилення їх пропозицій через наявність підстав, передбачених статтею 17 вказаного Закону, а підтверджуючі документи надає лише переможець торгів. Документальне підтвердження не вимагається щодо інформації, яка міститься у єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, тобто законодавець встановив вимогу стосовно ненадання інформації, яка є у вільному доступі саме при документальному підтвердженні відсутності підстав для відмови в участі у закупівлі, а не при поданні такої інформації у довільній формі. Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач у своїй Тендерній документації зобов`язаний був зазначити вимогу про подання учасниками у складі тендерних пропозицій інформації, що передбачена пунктами 3, 8 та 9 частини першої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі". Також суд апеляційної інстанції зазначив, що інформація, яку вимагав позивач стосовно кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи - резидента України, що є учасником процедури закупівлі, має надаватися на виконання пункту 9 частини першої статті 17 названого Закону, а не як інші документи. Такі твердження, на думку суду, повністю узгоджується з положеннями статті 22 вказаного Закону, оскільки пункт 2 частини другої 2 цієї статті передбачає, що тендерна документація повинна містити вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Частина третя статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" визначає, що тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за потрібне до неї включити. Отже, суд дійшов висновку, що позивач при складанні Тендерної документації встановив вимоги щодо пункту 9 частини першої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" відповідно до положень частини третьої статті 22 вказаного Закону, що є порушенням положень пункту 2 частини другої статті 22 наведеного Закону. Також суд зазначив, що додатки до договору, в яких наведені проектно-кошторисна документація та календарний графік виконання робіт, є невід`ємною частиною договору про закупівлю. Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції, під час моніторингу закупівлі UA-2019-03-05-000548-b відповідач виявив, що договір № 8-19 від 16.04.2019 оприлюднений позивачем без додатків 1 та 2, які є невід`ємною його частиною. Отже, суд дійшов висновку, що позивачем як Замовником закупівлі UA-2019-03-05-000548-b не дотримані вимоги статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки останній мав оприлюднити на офіційному веб-сайті Уповноваженого договір № 8-19 від 16.04.2019 разом із додатками, які є його невід`ємною частиною. Водночас, згідно оприлюдненої інформації про закупівлі в електронній системі закупівель Prozorro позивач 23.04.2019 оприлюднив додатки до договору № 8-19 від 16.04.2019, що відповідачем зараховано як усунення виявленого порушення в частині неоприлюднення інформації на веб-сайті Уповноваженого органу.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Позивач у касаційній скарзі вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2019 та залишити в силі рішення суду першої інстанції. У касаційній скарзі позивач вказує, що законодавець, визначаючи зміст положень частини третьої статті 17 та статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі", виходив із принципу непотрібності будь-якого підтвердження та подання інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Скаржник зазначає, що обов`язок перевірки такої інформації покладається на замовника. Таким чином, скаржник вважає, що відсутність вимоги в тендерній документації надавати довідки у довільній формі, з інформацією, яка міститься в офіційних реєстрах, жодним чином не впливає на законність проведеної закупівлі та дотримання принципів здійснення закупівель, а саме: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням. Також скаржник зазначає, що факт того, що замовник вимагав в учасників документи на підтвердження пункту 9 частини першої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" підтверджується змістом тендерної документації. Наголошує, що зазначення цієї вимоги в іншому розділі не свідчить про невиконання закону та не може розцінюватися як "відсутність такої вимоги в тендерній документації". Вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що ця інформація має вимагатися в якомусь конкретному розділі тендерної документації.
Позиція інших учасників справи
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Тацій Л. В. (суддя-доповідач), Стрелець Т. Г., Рибачука А. І. від 26.11.2019 відкрито касаційне провадження за скаргою Управління капітального будівництва виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2019.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 17.01.2020 № 90/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 300/938/19 у зв`язку з внесенням змін до Спеціалізації суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 27.12.2019 № 33), що унеможливлює участь, зокрема, судді-доповідача Тацій Л. В. у розгляді справ, категорії яких віднесені до спеціалізації іншої судової палати у зв`язку зі змінами.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2020 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя (суддя-доповідач) Мельник-Томенко Ж. М., судді Жук А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 300/938/19.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 24.06.2020 зазначену адміністративну справу призначив до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
05.03.2019 Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на веб-порталі Уповноваженого органу (https://prozorro.gov.ua) опубліковано оголошення про проведення процедури відкритих торгів ID:UA-2019-03-05-000548-b для закупівлі робіт з капітального ремонту вул. Надрічна (старої частини) в м. Івано-Франківську (ДК 021:2015:45233000-9 - Будівництво, влаштовування фундаменту та покриття шосе, доріг). Оголошена вартість закупівлі: 29 720 000 грн.
У строк визначений для подачі тендерних пропозицій (по 20.03.2019 включно) завантажені тендерні пропозиції чотирьох Учасників вказаної закупівлі, які брали участь в аукціоні, що відбувся 21.03.2019: ТОВ "ПБС", ПП "Полтавабудцентр", Городенківське ТОВ "Шляховик", ТОВ "Івано-Франківськавтодор".
За результатами аукціону учасник ТОВ "ПБС" надав найменшу ціну - 28 889 655 грн 18 коп.
Відповідно до пункту 1 Розділу 5 Тендерної документації Замовника вказаної закупівлі єдиним критерієм оцінки пропозиції є ціна.
Вивчивши подану пропозицію ТОВ "ПБС", тендерним комітетом Замовника прийнято рішення від 27.03.2019 про визнання учасника ТОВ "ПБС" Переможцем закупівлі ID: UA-2019-03-05-000548-b робіт з капітального ремонту вул. Надрічна (старої частини) в м. Івано-Франківську (ДК 021:2015:45233000-9 - Будівництво, влаштовування фундаменту та покриття шосе, доріг), яке оприлюднене 28.03.2019 на веб-порталі Уповноваженого органу на сторінці Закупівлі https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-03-05-000548-b, із наміром Замовника укласти договір з Переможцем закупівлі - ТОВ "ПБС".
Договір № 8-19 про закупівлю робіт з капітального ремонту вул. Надрічна (старої частини) в м. Івано-Франківську був укладений між Сторонами 16.04.2019 та оприлюднений на веб-порталі Уповноваженого органу о 13 год 43 хв 17.04.2019.
Згідно наказу Державної аудиторської служби України № 108 від 10.04.2019 "Про початок моніторингу закупівель" розпочато моніторинг закупівель, в тому числі за унікальним номером UA-2019-03-05-000548-b.
18.04.2019 на веб-порталі Уповноваженого органу (посилання: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-03-05-000548-b) за результатами моніторингу закупівлі ID: UA-2019-03-05-000548-b опубліковано висновок Державної аудиторської служби України щодо порушення Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Закону України № 922-VIII від 15.12.2015 "Про публічні закупівлі" в частині неоприлюднення, несвоєчасного оприлюднення інформації на веб-порталі Уповноваженого органу та в частині порушення законодавства щодо складання тендерної документації та/або внесення змін до неї.
За результатами моніторингу установлено, що тендерна документація замовника не містить вимоги щодо надання учасниками інформації в довільній формі про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції, що передбачені у пунктах 3, 8 та 9 частини першої статті 17 наведеного Закону, чим порушено норми частини третьої статті 17 та пункту 2 частини другої статті 22 цього Закону. Крім того, замовник в електронній системі закупівель не оприлюднив додатки до договору про закупівлю робіт № 8-19 від 16.04.2019, які відповідно до пункту 15.2 зазначеного договору є його невід`ємною частиною, чим порушив вимоги частини першої статті 10 вказаного Закону.
23.04.2019 Замовником розміщена інформація на веб-сайті Уповноваженого органу щодо розгляду висновку про результати проведеного моніторингу Державною аудиторською службою України (№ ІІА-М-2019-04-10-000053) закупівлі робіт з капітального ремонту вул. Надрічна (старої частини) в м. Івано-Франківську та викладена аргументація щодо зазначених у висновку відповідача зауважень.
Позивач, не погодившись з вищевказаним висновком, звернувся до суду з даним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України від 26.01.1993 № 2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 868 "Про утворення Державної аудиторської служби України", яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулює Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII "Про публічні закупівлі" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Статтею 1 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено поняття, які застосовуються для цілей зазначеного закону, зокрема: моніторинг закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель; веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель (далі - веб-портал Уповноваженого органу) - інформаційно-телекомунікаційна система, до складу якої входять модуль електронного аукціону і база даних, та який є частиною електронної системи закупівель та забезпечує створення, зберігання та оприлюднення всієї інформації про закупівлі, проведення електронного аукціону, автоматичний обмін інформацією і документами та користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет електронна система закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами; договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Відповідно до частини першої статті 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону (частина друга статті 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі").
Рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі. Рішення про початок моніторингу закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом (частина третя статті 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі").
Відповідно до частини четвертої статті 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.
Згідно з частиною шостою статті 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Частиною сьомою статті 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі. Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до частини двадцятої статті 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Згідно з частиною першою статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо: 1) він має незаперечні докази того, що учасник пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій посадовій особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі; 2) відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення; 3) службову (посадову) особу учасника, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері закупівель корупційного правопорушення; 4) суб`єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів); 5) фізична особа, яка є учасником, була засуджена за злочин, учинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку; 6) службова (посадова) особа учасника, яка підписала тендерну пропозицію, була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку; 7) тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов`язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника; 8) учасник визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура; 9) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"; 10) юридична особа, яка є учасником, не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень.