ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 904/1210/18
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Пількова К. М. - головуючого, суддів: Баранця О. М., Булгакової І. В., Дроботової Т. Б., Катеринчук Л. Й., Львова Б. Ю., Селіваненка В. П., Ткача І. В., Ткаченко Н. Г.,
за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,
учасники справи:
позивач - Петрук Я. Ю., адвокат, Лисенко В. О., адвокат,
відповідач - Василевська О. В., адвокат,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Позивач, НАК "Нафтогаз України")
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Петренко І. В.) від 02.07.2019
та постанову Центрального апеляційного господарського суду (головуючий - Орєшкіна Е. В., судді: Широбокова Л. П., Кощеєв І. М.) від 09.12.2019 у справі
за позовом НАК "Нафтогаз України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (далі - Відповідач, ТОВ "Дніпропетровськгаз збут")
про стягнення 124 155 033,81 грн
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. 26.03.2018 НАК "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" про стягнення 60 493 442, 45 грн пені, 13 939 822, 28 грн 3% річних та 49 721 769,08 грн інфляційних втрат, нарахованих за загальний період прострочення з 26.05.2017 по 27.02.2018.
1.2. Позовна заява мотивована порушенням Відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу від 12.04.2017 № 17-204-Н (далі - Договір) в частині своєчасності оплати отриманого газу.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2019, у задоволенні позову відмовлено.
2.2. Рішення судів мотивовані з посиланням, зокрема, на норми Закону України "Про ринок природного газу" від 09.04.2015 № 329-VIII (далі - Закон), постанови Кабінету Міністрів України № 792 від 30.09.2015 "Про забезпечення проведення розрахунків за спожитий природний газ", якою затверджено Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ та Порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ (далі - Постанова № 792), постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" (далі - Порядок № 20), постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (далі - Порядок № 256), постанови НКРЕКП від 30.09.2015 № 2516, якою затверджено Алгоритм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки (далі - Алгоритм), тим, що державою визначено спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, що по суті усуває Відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає в автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки Позивача за визначеними нормативами, тому у Відповідача відсутня можливість впливати на порядок, строки та розмір розрахунків з Позивачем за поставлений природний газ, що виключає можливість застосування до Відповідача відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання у вигляді нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат; несвоєчасна та неповна оплата послуг за Договором безпосередньо залежить від рівня оплати природного газу фізичними особами - споживачами; незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов`язання між сторонами договору в частині, яку держава буде компенсувати за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, зокрема, адміністративного (бюджетного), і застосування та чинність яких не залежить від того, чи передбачали сторони у договорі відповідні умови; Закон, Постанова № 792, Алгоритм та Договір не передбачають можливості перерахування на рахунок із спеціальним режимом використання коштів постачальником зі свого поточного рахунку на погашення заборгованості та повернення цих коштів назад за рахунок подальших оплат побутових споживачів, що надходять на рахунок із спеціальним режимом використання, тому розрахунки, які здійснювались на виконання Договору, не могли здійснюватись безпосередньо за рахунок коштів з поточного рахунку Відповідача, тому відповідні доводи Позивача є безпідставними.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. 28.10.2019 НАК "Нафтогаз України" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2019 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2019 та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Суди дійшли хибного висновку про неможливість впливу Відповідача на порядок та строки розрахунків за Договором через спеціальний режим проведення розрахунків, оскільки Постанова № 792 та Алгоритм не передбачають заборони проводити розрахунки між продавцем та постачальником газу шляхом перерахування коштів з поточних рахунків на рахунки із спеціальним режимом використання. При цьому жодним нормативним актом не передбачено обов`язку здійснювати розрахунки між продавцем та постачальником газу лише із застосуванням рахунків зі спеціальним режимом використання, а пунктом 6.3 Договору передбачено, що за наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця. Відповідач сплатив НАК "Нафтогаз України" 1 091 481 348,95 грн таким чином: 622 997,19 грн - шляхом укладання та виконання СПР (№ 4033 та №4653), 259 644 600,35 грн - на виконання Постанови № 256, а 831 213 751,41 грн - власними коштами.
4.2. Пунктом 2 Алгоритму передбачено, що його дія не поширюється на відносини, пов`язані з остаточним розрахунком газопостачального підприємства та його структурних підрозділів із оптовим продавцем природного газу відповідно до умов укладених договорів та погашенням заборгованості споживачів за спожитий природний газ; пункт 27 Алгоритму надає Відповідачу можливість впливати на порядок і строк розрахунків та уникнути виникнення заборгованості шляхом здійснення остаточного розрахунку перед Позивачем, а в подальшому отримати ці кошти від споживачів.
4.3. Державою передбачений механізм перерахування субвенцій (Порядок № 20), проте не врегульовано питання його імплементації при здійсненні розрахунків за природний газ між постачальником та покупцем, у зв`язку з чим сторони вправі, керуючись принципом свободи договору (стаття 627 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України), конкретизувати порядок та строки платежів, здійснених на виконання спільних протокольних рішень (далі - СПР). Оскільки сторони у Договорі погодили, що підписання СПР не змінює строків та умов розрахунків за ним, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 618 ЦК України.
4.4. Суди дійшли хибного висновку про зміну порядку та строків розрахунків через оплату частини коштів за Порядком №256, оскільки розповсюдження імперативного регулювання на спірні відносини є необґрунтованим та таким, що протирічить законодавству, зокрема, статтям 3, 13 Закону; Позивач не має жодного прямого стосунку до відносин між Відповідачем та державою в частині дії Порядку № 256, а перерахування державних коштів Відповідачу жодним чином не впливає на договірні відносини. У разі порушення державою строків розрахунків Відповідач може захистити свої порушені права у судовому порядку, зокрема, шляхом подання регресного позову.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
5.1. Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення та постанову - без змін.
5.2. В обґрунтування відзиву ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" зазначає, що сумлінно виконувало умови пункту 6.1 Договору та щомісячно надсилало НАК "Нафтогаз України" акти звіряння розрахунків; Позивач у касаційній скарзі (сторінка 4, абзац 3) погодився з тим, що він може отримати кошти з бюджету в строк, що перевищує рік і більше - в залежності від наявності коштів у держбюджеті; те, що держава профінансувала погашення заборгованості після втрати чинності Порядку № 20 в період дії Порядку № 256, не позбавляє бюджетного статусу таких коштів; всі розрахунки між сторонами за Договором здійснені за рахунок коштів держбюджету та коштів з рахунку із спеціальним режимом використання, відкритого на підставі статті 11 Закону та Постанови № 792, тому жодної суми з поточного рахунку на користь Позивача поза межами строку, встановленого Договором, не перераховувалось, отже підстави для нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних відсутні. Решта доводів відзиву подібні до мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.
6. Розгляд справи Верховним Судом
6.1. Ухвалою Верховного Суду від 30.01.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою НАК "Нафтогаз України"; розгляд справи призначено на 18.02.2020; встановлено строк для подання відзиву до 14.02.2020.
6.2. В судовому засіданні 18.02.2020 оголошувалась перерва до 24.03.2020.
6.3. 24.03.2020 справа № 904/1210/18 не була розглянута Верховним Судом.
6.4. Ухвалою Верховного Суду від 16.04.2020 призначено розгляд цієї касаційної скарги у судовому засіданні на 12.05.2020.
6.5. Ухвалою Суду від 12.05.2020 справу № 904/1210/18 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду у зв`язку необхідністю відступити від висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 15.04.2020 у справі № 909/256/18, від 06.03.2020 у справі № 903/796/18 та від 21.10.2019 у справі № 904/4912/18.
6.6. Ухвала мотивована тим, що Верховний Суд у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством розглянув справу № 903/796/18 за позовом АТ "Укртрансгаз" до ТОВ "Волиньгаз Збут" про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість по оплаті послуг за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами. У пункті 8.1 постанови від 06.03.2020 у цій справі, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції про відмову у позові, Суд виходив з того, що аналіз окремих положень Закону, Постанови № 792 та Алгоритму, вказує на те, що державою визначено спеціальний режим проведення взаєморозрахунків, що по суті усуває відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає в автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки позивача за визначеними нормативами. Отже, несвоєчасна та неповна оплата послуг за Договором безпосередньо залежить від рівня оплати природного газу споживачами - фізичними особами, а ТОВ "Волиньгаз Збут" з об`єктивних причин позбавлено можливості впливати на своєчасність розрахунків за Договором. Наведене виключає застосування до нього відповідальності, передбаченої пунктом 7.3 Договору, у вигляді пені за прострочення оплати послуг та виникнення зобов`язання, передбаченого частиною другою статті 625 ЦК України, з оплати боргу з урахуванням 3 % річних та встановленого індексу інфляції.
6.7. Також у пункті 6.8 постанови від 21.10.2019 у справі № 904/4912/18 Верховний Суд, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції, якою відмовлено у задоволенні вимог АТ "Укртрансгаз" до ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість по оплаті послуг позивача за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами, дійшов подібного правового висновку щодо застосування норм Закону, Постанови № 792 та Алгоритму, а саме, що відповідач міг сплачувати кошти за транспортування газу відповідно до умов договору виключно з рахунку із спеціальним режимом використання, а тому правомірним є висновок суду апеляційної інстанції, що державою визначено спеціальний режим проведення взаєморозрахунків, що по суті усуває відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає в автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки позивача за визначеними нормативами, тобто змінює остаточний строк здійснення розрахунків за договором. Отже, несвоєчасна та неповна оплата за договором безпосередньо залежить від рівня оплати природного газу споживачами - фізичними особами, а ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" з об`єктивних причин позбавлено можливості впливати на своєчасність розрахунків за договором. Наведене виключає застосування до нього відповідальності, передбаченої пунктом 7.2. договору, у вигляді пені за прострочення оплати послуг та виникнення зобов`язання, передбаченого частиною другою статті 625 ЦК України, з оплати боргу з урахуванням 3% річних та встановленого індексу інфляції.
6.8. У пункті 51 постанови Верховного Суду від 15.04.2020 у справі № 909/256/18, якою залишено без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог НАК "Нафтогаз України" до ТОВ "Івано-Франківськгаз Збут" про стягнення пені, 3 % річних, та інфляційних втрат за неналежне виконанням умов договору купівлі-продажу природного газу, доводи касаційної скарги НАК "Нафтогаз України" відхилено, зокрема, з посиланням на правові позиції Верховного Суду, які викладені у постановах від 21.10.2019 у справі № 904/4912/18 та від 06.03.2020 у справі № 903/796/18.
6.9. Ухвалою Суду від 25.05.2020 касаційну скаргу НАК "Нафтогаз України" прийнято до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та призначено розгляд справи № 904/1210/18 у судовому засіданні на 05.06.2020.
6.10. Ухвалою Суду від 05.06.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 26.06.2020.
7. Встановлені судами обставини
7.1. 12.04.2017 Позивач (продавець) та Відповідач (покупець) уклали Договір, за умовами якого продавець зобов`язується передати покупцеві у 2017-2018 роках природний газ, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору (пункт 1.1 Договору).
7.2. Природний газ, що передається за цим договором, використовується покупцем виключно для постачання побутовим споживачам (пункт 1.2 Договору).
7.3. Цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності), поширює свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.04.2017 і діє в частині продажу природного газу до 31.03.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 11.1 Договору).
7.4. Відповідно до пункту 3.2 Договору приймання-передача газу, переданого Позивачем Відповідачеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.
7.5. Відповідно до пункту 6.1 Договору оплата за газ здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.
7.6. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ, крім фактично переданого природного газу, визначеного абзацом 3 цього пункту, здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.
7.7. Остаточний розрахунок з оплати вартості придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій проводиться за процедурою, визначеною Порядком № 20 і має бути здійснений протягом 90 днів з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. У разі, якщо продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5-денний строк.
7.8. Вартість фактично переданого природного газу, яка підлягає сплаті грошовими коштами за процедурою, передбаченою абзацом третім цього пункту, визначається на підставі актів звіряння розрахунків (в тому числі, коригуючих актів) за відповідний місяць, підписаних покупцем та розпорядником коштів місцевого бюджету, оригінали яких надаються покупцем продавцеві до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу.
7.9. У разі ненадання покупцем продавцеві до 25 числа (включно) передбачених в абзаці четвертому цього пункту актів звіряння розрахунків за відповідний місяць, остаточний розрахунок за весь фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.
7.10. Покупець зберігає за собою право надати акт звіряння розрахунків, передбачений в абзаці четвертому цього пункту до закінчення 90 (дев`яностого) дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем, в якому була здійснена купівля-продаж природного газу. При цьому у випадку, якщо покупець надасть продавцеві передбачений абзацом четвертим цього пункту акт звіряння пізніше 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу, але до закінчення 90 днів, що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, то розрахунок за придбаний покупцем газ, в частині суми, зазначеної в такому акті звіряння, буде здійснюватись в порядку, передбаченому абзацом третім цього пункту, але з такими особливостями. З дати надання продавцеві покупцем зазначеного вище акта звіряння, припиняється нарахування продавцем неустойки, 3% річних, а також інфляційних збитків на суму, зазначену в такому акті звіряння, на період з дати надання акта звіряння продавцеві і до закінчення 90 днів, що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу.
7.11. Остаточний розрахунок за придбаний покупцем природний газ в частині, що підлягає оплаті за процедурою, передбаченою Порядком № 20, має бути здійснений до закінчення 90-денного строку і відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем. в якому була здійснена купівля-продаж природного газу, за виключенням випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження СПР не підпише його, то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5 денний строк.
7.12. Покупець може ініціювати проведення розрахунку за придбаний природний газ за процедурою, передбаченою Порядком № 20 і після спливу 90-денного строку, передбаченого абзацом 3 цього пункту.
7.13. Сторони погодили, що підписання СПР про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до Порядку № 20 не змінює строків та умов розрахунків за цим договором, за виключенням випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5-денний строк.
7.14. Пунктом 6.2 Договору передбачено, що оплата за природний газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця за нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП.
7.15. У пункті 6.3 Договору встановлено, що за наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця.
7.16. Відповідно до пункту 7.2 Договору у разі невиконання покупцем пункту 6.1 цього договору, він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі облікової Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від простроченого платежу за кожний день його прострочення.
7.17. На виконання умов Договору Позивач передав Відповідачу газ на загальну суму 1 091 481 348, 95 грн за актами приймання-передачі природного газу: від 30.04.2017 на суму 467 422 735,70 грн (квітень 2017 року), від 31.05.2017 на суму 165 958 104, 58 грн (травень 2017 року), від 30.06.2017 на суму 111 807 782, 30 грн (червень 2017 року), від 31.07.2017 на суму 112 513 523, 63 грн (липень 2017 року), від 31.08.2017 на суму 114 301 011, 42 грн (серпень 2017 року), від 30.09.2017 на суму 119 478 191,32 грн (вересень 2017 року).
7.18. Протягом періоду постачання природного газу між Відповідачем (постачальник природного газу), Департаментом соціального захисту населення Дніпропетровської облдержадміністрації, Управлінням соціального захисту населення Дніпровської райдержадміністрації, управліннями праці та соціального захисту населення районних у місті Дніпрі рад підписано акти звірки розрахунків по пільгах, субсидіях та компенсаціях: за квітень 2017 року на суму 39 678 164,74 грн, за травень 2017 року на суму 16 103 946,96 грн, за червень 2017 року на суму 161 402 555,90 грн, за липень 2017 року на суму 171 998 095,37 грн, за серпень 2017 року на суму 30 483 930,28 грн, за вересень 2017 року на суму 19 042 937,71 грн.
7.19. Предметом СПР (т. 1, а. с. 82-84) є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до Порядку № 20 у сумі 294 476,82 грн за жовтень та листопад 2017 року, тобто за період, який не є спірними у цій справі (Позивач нарахував санкції за прострочення оплат за квітень-вересень 2017 року).
7.20. Лише частина спожитого газу споживалася пільговиками та підлягала оплаті за процедурою, визначеною Порядком № 20, відповідно до актів звірки розрахунків по пільгах, субсидіях та компенсаціях (загальна сума 293 709 630,96 грн), а інша частина у сумі 797 771 717,99 грн (1 091 481 348,95 грн (загальна вартість поставки за спірний період) - 293 709 630,96 грн (сума, яка затверджена актами звірки про надання пільг, субсидій та компенсацій) оплачувалася коштами Відповідача.
7.21. Розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення оплати отриманого газу за період з квітня по вересень 2017 року за Договором здійснений Позивачем на прострочену суму вартості поставки без урахуванням сум, затверджених актами звірки розрахунків по пільгах, субсидіях та компенсаціях (т. 1, а. с. 12-15).
8. Позиція Верховного Суду
8.1. Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасну оплату отриманого газу, суди виходили з того, що державою визначено спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, що по суті усуває Відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає в автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки Позивача за визначеними нормативами, тому у Відповідача відсутня можливість впливати на порядок, строки та розмір розрахунків з Позивачем за поставлений природний газ.
8.2. Водночас, апеляційний суд встановив, що Позивач поставив Відповідачу газ за Договором на загальну суму 1 091 481 348,95 грн (сума, затверджена актами звірки про надання пільг, субсидій та компенсацій); частина спожитого газу (293 709 630,96 грн) підлягала оплаті за процедурою, визначеною Порядком № 20, а інша частина (797 771 717,99 грн) оплачувалася коштами Відповідача.
8.3. Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу на відмінність регулювання розрахунків за поставлений природний газ за рахунок коштів субвенцій з державного бюджету і без субвенцій відповідно до Постанови № 792 та Алгоритму.
Розрахунки за поставлений природний газ за рахунок коштів субвенцій з державного бюджету
8.4. Відповідно до статей 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.
8.5. Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
8.6. Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (стаття 549 ЦК України).
8.7. Разом з цим, згідно з приписами статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
8.8. У статті 12 Господарського кодексу України зазначено, що держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб`єктів господарювання є, зокрема, регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій.
8.9. Одним із засобів державного регулювання господарської діяльності є визначення механізму перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за транзитне транспортування природного газу і за природний газ, що видобувається в Україні.
8.10. Це регулювання визначено Порядком № 20, який діяв на час укладення Договору і втратив чинність з 01.01.2018.
8.11. З аналізу змісту Порядку № 20 випливає, що держава взяла на себе бюджетне зобов`язання щодо відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов`язаних з газопостачанням населення, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме - витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами.
8.12. Відповідно до пункту 6 Порядку № 20 органи Державної казначейської служби України (далі - Казначейство) на підставі платіжних доручень головних розпорядників коштів місцевих бюджетів перераховують кошти на рахунки постачальників ресурсів (товарів, послуг). Розрахунки проводяться на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і СПР, підписаних усіма учасниками таких розрахунків (пункт 7 Порядку № 20).