|
| |
|
|
|
Постанова Іменем України
09 червня 2020 року
м. Київ
справа № 724/1264/17
провадження № 51-8849км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Шевченко Т.В.,
суддів Голубицького С.С., Григор`євої І.В., за участю секретаря судового засідання Михальчука В.В., прокурора Браїла І.Г.,
засудженого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
розглянув касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та захисника Данка М.В. на вирок Апеляційного суду Чернівецької області від 15 червня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016260160000271, щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця с. Климець
Сколівського р-ну Львівської обл.,
жителя
АДРЕСА_1 ),
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Хотинського районного суду Чернівецької області від 23 березня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 125 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 1700 грн.
На підставі ст. 72 КК покарання у виді штрафу ухвалено виконувати самостійно з покаранням, призначеним за вироком Хотинського районного суду Чернівецької області від 20 травня 2016 року, яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 342 КК, остаточно на підставі ст. 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки та на підставі ст. 75 КК звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю на 2 роки.
Апеляційний суд Чернівецької області 15 червня 2018 року скасував вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання та ухвалив новий вирок, яким постановив вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 2 ст. 125 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.
На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків шляхом повного приєднання невідбутої частини покарання за вироком Хотинського районного суду Чернівецької області від 20 травня 2016 року до покарання, призначеного за цим вироком, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки та у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. Покарання у виді штрафу ухвалено виконувати самостійно.
ОСОБА_1 взятий під варту в залі суду. Початок строку відбування покарання засудженому ухвалено обчислювати з 15 червня 2018 року.
В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без змін.
ОСОБА_1 визнаний винуватим в тому, що він 17 червня 2016 року близько 22:30 біля господарства на АДРЕСА_2 . під час сварки із ОСОБА_2 з метою заподіяння тілесних ушкоджень завдав останньому удару кулаком правої руки в ділянку лівого ока та декількох ударів руками і ногами по різним частинам тіла, коли той лежав на землі, заподіявши потерпілому легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_1 та захисник Данко М.В. ставлять вимогу про скасування вироку апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. А саме:
- засуджений вважає його незаконним напідставах порушення апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону і невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та його особі через суворість. Зокрема, вказує, що апеляційний суд безпосередньо не дослідив доказів у кримінальному провадженні та не взяв до уваги обставин кримінального правопорушення і його сімейного стану, з урахуванням яких суд мав би можливість призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК;
- захисник вказує на неправильне застосування апеляційним судом закону про кримінальну відповідальність при призначенні ОСОБА_1 покарання. Зазначає, що цей суд необґрунтовано дійшов висновку про незаконність вироку суду першої інстанції, яким прийнято рішення про самостійне виконання покарань за двома вироками без призначення покарання на підставі ст. 71 КК. Крім того, вказує, що апеляційний суд не взяв до уваги сімейний стан засудженого, а також безпідставно визнав, що новий злочин ним вчинено під час іспитового строку, оскільки вирок, яким ОСОБА_1 визначено іспитовий строк, вступив у законну силу після вчинення ним нового злочину.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений підтримав касаційні скарги. Прокурор вважав, що касаційні скарги задоволенню не підлягають.
Мотиви Суду
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 125 КК не оспорюються у касаційних скаргах засудженого і захисника.
Доводи у касаційній скарзі захисника про неправильне застосування судом апеляційної інстанції закону про кримінальну відповідальність при призначенні ОСОБА_1 покарання є безпідставними з огляду на таке.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Згідно з ч. 3 ст. 72 КК основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.