У Х В А Л А
24 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 826/9464/18
Провадження № 11-169апп20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у місті Києві (далі - ГУ ДФС у місті Києві) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі №826/9464/18 за позовом Приватного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку" Корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія" (далі - Товариство) до ГУ ДФС у місті Києві про визнання протиправним і скасування наказу та
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2018 року Товариство звернулося до суду з позовом до ГУ ДФС у місті Києві, у якому просило визнати протиправним і скасувати наказ від 12 червня 2018 року № 9849 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку" корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2014 року по 29 липня 2016 року тривалістю 5 робочих днів з 13 червня 2018 року по дату звершення перевірки.
Вказана перевірка призначена податковим органом на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у зв`язку з надходженням ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 01 серпня 2016 року у справі №760/6919/16-к, винесеної в рамках кримінального провадження від 08 грудня 2015 року № 12015000000000630 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 190, частиною другою статті 205, частиною третьою статті 209, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 28 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року позов задовольнив: визнав протиправним і скасував спірний наказ.
Не погодившись з указаними рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ ДФС у місті Києвіподало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права і неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати ухвалені судами рішення і ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову.
На переконання скаржника, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що перевірка Товариства була проведена поза межами строку, визначеного в ухвалі слідчого, є помилковим, оскільки зазначене процесуальне рішення не містить застережень щодо його дії в часі. Крім того, заявник касаційної скарги наполягає на відсутності правових підстав скасування спірного наказу з огляду на факт допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки Товариства, її безпосереднє проведення та винесення за її наслідками податкових повідомлень-рішень.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 23 липня 2019 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, а ухвалою від 21 травня 2020 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини п`ятої статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Згідно із частинами першою та четвертою статті 347 КАС України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу з викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 346 цього Кодексу, або з обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 346 цього Кодексу.
Постановляючи ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду мотивував своє рішення тим, що правове регулювання правовідносин, у яких предметом оскарження є наказ контролюючого органу про проведення перевірки неодноразово був предметом розгляду у судах касаційної інстанції.
Так, висновки зі спірного питання були узагальнені Верховним Судом України в правову позицію, відповідно до якої суб`єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки й оспорити його в суді; при цьому платник податків має право оскаржити наказ податкового (контролюючого) органу про проведення перевірки платника податків незалежно від її виду та від того, чи проведена така перевірка (постанови від 27 січня 2015 року № 21-425а14, від 09 лютого 2016 року у справі №826/5689/13-а, від 16 лютого 2016 року у справі № 826/12651/14).
Таку ж позицію висловлював і Вищий адміністративний суд України у постановах від 02 лютого 2016 року (№ К/800/61414/14) та від 29 листопада 2016 року (№ К/800/53451/15).
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду з початку своєї діяльності (15 грудня 2017 року) від наведених вище правових позицій Верховного Суду України щодо застосування норм права в подібних правовідносинах у встановленому КАС України порядку не відступав (рішення від 17 січня 2018 року (справа №1570/7146/12), від 21 березня 2018 року (справа №812/602/17)).
Разом з тим Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" було змінено (доповнено) частину третю статті 341 КАС України, яка визначає межі перегляду судом касаційної інстанції судових рішень, й викладено її положення в такій редакції: "суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги".
Так, 21 лютого 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу № 826/17123/18, у якій одним із спірних було питання щодо можливості скасування наказу про призначення перевірки після її проведення.
У цьому рішенні Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відступив від попередньої практики Верховного Суду про те, що саме на етапі допуску до перевірки суб`єкт господарської діяльності може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної виїзної або фактичної перевірки.
Одночасно у вказаному рішенні констатовано, що в разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. За висновком судової колегії, належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.