1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Ухвала суду



У Х В А Л А

18 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 9901/74/19

Провадження № 11-167зва20

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Анцупової Т. О.,

суддів Антонюк Н. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Великої Палати Верховного Суду Анцупової Т. О., Прокопенка О. Б., Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г. від участі у розгляді справи № 9901/74/19 за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України, третя особа - представник Організації Об`єднаних Націй Оснат Лубрані, про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

УСТАНОВИЛА:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з позовом до Верховної Ради України, третя особа - представник Організації Об`єднаних Націй Оснат Лубрані, в якому просила:

- визнати дії і бездіяльність відповідача протиправними через незастосування Конвенції про права осіб з інвалідністю та рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 22 травня 2018 року № 846/16, № 1075/16;

- зобов`язати відповідача усунути бездіяльність та вчинити дії, в тому числі розглянути законопроект від 21 грудня 2018 року № 9355-П1, зупинити протиправні дії і бездіяльність відповідача щодо перетворення правового поля країни у джерело збагачення чиновників;

- стягнути морально-матеріальну шкоду в розмірі 1917 прожиткових мінімумів.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2019 року позовну заяву залишено без руху, оскільки до позовної заяви не додано власне письмове підтвердження позивачкою про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Крім того, судом зазначено про необхідність ОСОБА_1 конкретизувати позовні вимоги, обґрунтувати порушення оскаржуваними діями чи бездіяльністю її прав, свобод, інтересів та розмір морально-матеріальної шкоди, а також долучити всі наявні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05 квітня 2019 року позовну заяву повернуто позивачці на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки ОСОБА_1 не усунула недоліків позовної заяви, яку було залишено без руху.

Не погодившись з ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05 квітня 2019 року, ОСОБА_1 подала до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05 квітня 2019 року - без змін.

25 травня 2020 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року за виключними обставинами на підставі пункту 3 частини п`ятої статті 361 КАС України, а саме, встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2020 року заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року за виключними обставинами залишено без руху.

12 червня 2020 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід суддів Великої Палати Верховного Суду: Анцупової Т. О., Прокопенка О. Б., Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю. та Яновської О. Г. "за свідомо-навмисні порушення норм матеріально-процесуального права, Конституції України, рішень ЄСПЛ, Конвенцій ООН".

Заява обґрунтована тим, що судді Верховного Суду "мають великий досвід повного саботажу вимог Конвенції про захист прав людини та гучних рішень анульованих ЄСПЛ". На думку заявниці, участь цих суддів у розгляді справи суперечить вимогам КАС України та Бангалорським принципам поведінки судді.

Відповідно до частини сьомої статті 40 КАС України питання про відвід судді Великої Палати не підлягає передачі на розгляд іншому судді та розглядається Великою Палатою.

Перевіривши доводи, наведені ОСОБА_1 на обґрунтування заяви про відвід суддів, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;


................
Перейти до повного тексту