ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 9901/769/18
Провадження № 11-728заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
за участю секретаря судового засідання Біляр Л. В.,
представників позивача - адвокатів Постернака О. Г., Готіна О. М.,
третьої особи ОСОБА_1
розглянула в судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 червня 2019 року (судді Васильєва І. А., Олендер І. Я., Пасічник С. С., Ханова Р. Ф., Хохуляк В. В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Вища рада правосуддя, про визнання протиправним та скасування рішення і
ВСТАНОВИЛА:
1. У вересні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) від 20 липня 2018 року № 1283/ко-18 (далі - Спірне рішення), яким Комісія визначила, що суддя Апеляційного суду Луганської області ОСОБА_2 не склав іспиту для судів місцевих та апеляційних судів, призначеного рішенням Комісії від 06 лютого 2018 року № 13/зп-18; відмовила йому в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди"; визнала таким, що не відповідає займаній посаді та внесла подання про звільнення його з посади судді Апеляційного суду Луганської області.
Висловлюючи свою незгоду зі Спірним рішенням, ОСОБА_2 покликався на положення Конституції України та Закону України від 02 червня 2016 року № 1402?VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон №1402-VIII), які, на його думку, не встановлюють випадків звільнення судді одразу після непроходження ним кваліфікаційного оцінювання без застосування проміжного або іншого, більш м`якого дисциплінарного стягнення.
Підставою для ухвалення оскарженого рішення став висновок ВККС про невідповідність ОСОБА_2 займаній посаді, тому що він не пройшов кваліфікаційне оцінювання відповідно до приписів Закону № 1402-VIII, яка, на бачення позивача, може бути винятково підставою для притягнення його до не пов`язаного зі звільненням виду дисциплінарної відповідальності, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 109 Закону № 1402-VIII.
З погляду позивача для обраних безстроково суддів на час їхнього обрання не було обов`язку проходити кваліфікаційне оцінювання для того, щоб підтвердити відповідність займаній посаді. Законодавчі зміни щодо дисциплінарної відповідальності за непроходження такого оцінювання мають застосовуватися лише до осіб, які обіймають посади суддів після 02 червня 2016 року (дати прийняття Закону № 1402-VIII).
Вважає, що ВККС порушила низку підписаних (ратифікованих) Україною міжнародно-правових актів, якими встановлюється заборона звільнення обраних безстроково суддів одразу після проходження кваліфікаційного оцінювання без попереднього застосування до цих суддів інших правових заходів реагування.
Відповідач тим, що відмовив провести оцінку рівня теоретичних знань судді за показниками (помітками) заповненого тестового зошиту, а виставив оцінку "0" балів, бо позивач через поважні причини не відобразив у бланку відповіді на питання анонімного письмового тестування, діяв неправомірно й усупереч меті оцінювання насправді не визначив справжній рівень знань позивача, який має тривалий стаж роботи суддею.
2. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 12 червня 2019 року за позовними вимогами ОСОБА_2 визнав протиправним та скасував Спірне рішення в частині визначення, що: суддя Апеляційного суду Луганської області ОСОБА_2 не склав іспиту для судів місцевих та апеляційних судів, призначеного рішенням Комісії від 06 лютого 2018 року № 13/зп-18; він не допускається до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди"; його визнано таким, що не відповідає займаній посаді.
Суд першої інстанції не погодився з твердженнями позивача про те, що його не ознайомили з порядком заповнення бланка відповідей, а також з тим, що у справі бракує доказів на підтвердження обставин ознайомлення його з цим порядком. Але визнав, що він був неуважний під час ознайомлення з цим порядком.
Поряд із цим суд прийшов до переконання, що ВККС належно не оцінила рівень знань позивача у сфері права. Для цього Комісія мала би провести оцінку тестового зошита, який заповнив позивач. З огляду на неуважність останнього, яка була зумовлена поважними причинами - запізненням на іспит через погані погодні умови, це призвело до низки технічних помилок з оформлення результатів анонімного письмового тестування. Оцінка "0" балів рівня знань позивача у сфері права не є і не може вважатись фактичною оцінкою рівня знань судді в цій царині.
На підсилення цієї позиції суд посилається на те, що якщо ВККС оцінила рівень знань позивача в нуль балів, то за такого результату повинна була не допустити позивача до виконання практичного завдання, відразу ухвалити рішення про припинення участі останнього у кваліфікаційному оцінюванні та визнати його таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді, але цього не зробила.
Відповідно до пунктів 13, 15 Порядку проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання від 04 листопада 2016 року № 144/зп-16 (далі - Порядок) якщо під час прийняття бланка відповідей виявлено неправильність його оформлення та/або факт порушення учасником іспиту цілісності тестового зошита та/або бланка відповідей, зазначене фіксується у протоколі реєстрації порушень, які запаковуються в окремий пакет.
Учасник має право бути присутнім під час закриття та розкриття пакета (пакетів) з бланками відповідей за результатами складення анонімного письмового тестування (підпункт 4 пункту 3 глави 1 розділу IV Порядку).
Опрацювання матеріалів складення анонімного письмового тестування на паперових носіях складається, зокрема, з відкриття сейф-пакета (сейф-пакетів) з матеріалами складення анонімного письмового тестування та розгляду протоколів реєстрації порушень і ухвалення відповідного рішення про врахування чи неврахування таких порушень при встановленні результатів анонімного письмового тестування [за наявності](підпункти 1, 5 пункту 1 розділу V Порядку).
Суд першої інстанції констатував, що всупереч наведеному вище унормованому порядку проведення іспиту бланк відповідей, який здав позивач, не був належним чином перевірений на правильність заповнення уповноваженим представником відповідача, оскільки взагалі не містить жодної позначки в полі варіанта відповіді, а протоколу реєстрації порушень немає.
3. ВККС не погодилася з рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 червня 2019 року і подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати його й ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Комісія наголошує, що процедура кваліфікаційного оцінювання стосовно ОСОБА_2 була проведена в порядку та відповідно до вимог чинного законодавства України, дії ВККС повністю збігаються з положеннями Закону та нормативних актів, прийнятих Комісією, порушень прав, свобод та інтересів позивача як учасника процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді нема.
Комісія в день складення іспиту роз`яснила позивачу загальні правила проведення іспиту, позивач був обізнаний з правилами, за якими перевірці результатів іспиту підлягає виключно бланк для тестування та зошит для практичного завдання.
Правильне оформлення паперового бланку відповідей є обов`язком учасника іспиту.
Тестовий зошит, який, на думку суду, повинна була перевірити Комісія, не персоналізований, його неможливо ідентифікувати, тому він не був долучений до матеріалів справи та не досліджувався судом.
Те, що суддя ОСОБА_2 не поставив в бланку відповідей відповідні позначки через свою неуважність або з якихось інших причин, не може ставитися за провину Комісії як протиправне невиконання нею обов`язку з перевірки теоретичних знань позивача.
За правової ситуації, яка склалась у цій справі, Комісія не складає протоколу реєстрації порушень, оскільки таких порушень не було. Понад те, додає, що з відеозапису складення іспиту 01 березня 2018 року та наданих представником ВККС пояснень видно, що уповноважений представник Комісії при перевірці правильності заповнення бланка відповідей суддею ОСОБА_2 виявив помилку його заповнення та надав йому інший незаповнений бланк і додатково роз`яснив останньому правила заповнення бланка. Уповноважений представник ВККС може перевірити лише заповнення титульної частини бланка відповідей і не може впливати на заповнення учасником змістовної його частини.
Комісія вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що позивача необхідно було не допускати до виконання практичного завдання, що треба було прийняття рішення про припинення його участі у кваліфікаційному оцінюванні і визнати таким, що не підтвердив здатність здійснювати правосуддя, за результатами оцінювання теоретичних знань позивача, позаяк такі висновки сформульовані через хибне тлумачення норм Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (далі - Положення). На бачення автора скарги, суд уподібнив дві різнорідні процедури кваліфікаційного оцінювання: оцінювання відповідності судді займаній посаді та визначення здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
4. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 08 серпня 2019 року відкрила апеляційне провадження в зазначеній справі, а ухвалою від 28 серпня 2019 року призначила справу до розгляду.
ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Позивач вважає, що суд повністю дослідив всі обставини справи, за яких відповідач насправді не перевірив обсяг знань та кваліфікацію його як судді, уповноважені представники ВККС не перевірили бланк відповідей та не зафіксували неправильність його заповнення в протоколі реєстрації порушень. Спірне рішення є невмотивованим та необґрунтованим через відсутність у ньому мотивів, які б дали можливість визначити, за яким критерієм позивач визнаний таким, що не здатен здійснювати правосуддя у відповідному суді.
ОСОБА_2 зосереджує увагу на тому, що через суттєве запізнення з поважних причин на іспит він був позбавлений можливості ознайомитися з порядком та правилами його складання, процедурою заповнення документів.
Вважає неприпустимим проведення періодичних екзаменів для суддів (атестації), які можуть призвести до звільнення судді або застосування інших санкцій.
Стверджує про прояв надмірного формалізму з боку ВККС у частині проходження ним стадії іспиту під час кваліфікаційного оцінювання.
5. У судовому засіданні представники позивача просили апеляційну скаргу залишити без задоволення з мотивів, зазначених у відзиві на неї.
Представник третьої особи просив постановити судове рішення в цій справі відповідно до встановлених обставини справи та зумовленого ними нормативного регулювання.
6. Велика Палата Верховного Суду заслухала пояснення сторін, дослідила матеріали справи і дійшла висновку про таке.
Суд установив, що ОСОБА_2 з 1997 року по 2006 рік обіймав посаду судді Перевальського районного суду Луганської області (з 2002 року обраний на посаду судді безстроково).
З 2006 року обіймає посаду судді Апеляційного суду Луганської області.
Комісія рішенням від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначила кваліфікаційне оцінювання 1790 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема й судді Апеляційного суду Луганської області ОСОБА_2
Згідно з приписами пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення максимально можливий бал за показником рівня знань у сфері права становить 90 балів, за показником рівня практичних навичок та умінь у правознавстві - 120 балів.
Відповідно до пункту 9 розділу V Положення мінімально допустимий бал іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді - 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту.
Комісія рішенням від 06 лютого 2018 року № 13/зп-18 визначила мінімально допустимий бал іспиту - 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту, у разі набрання суддею: 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за складення анонімного письмового тестування; 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за складення анонімного практичного завдання.
26 березня 2018 року Комісія прийняла рішення № 61/за-18 про затвердження результатів іспиту, складеного 01 березня 2018 року. Зокрема, ОСОБА_2 за виконання анонімного письмового тестування отримав 0 балів, за виконання практичного завдання - 63 бали.
Розглянувши питання про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання, діючи в межах наданих законодавством повноважень, 20 липня 2018 року ВККС прийняла рішення № 1283/ко-18, у мотивувальній частині якого встановила, що суддя Апеляційного суду Луганської області ОСОБА_2 за складення анонімного письмового тестування (з урахуванням виправленої рішенням ВККС України від 11 жовтня 2018 року № 1816/ко-18 описки) отримав менше 50 відсотків від максимально можливого бала за виконання анонімного письмового тестування, а отже, не склав іспиту і не може бути допущеним до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди".
З покликанням на ці обставини Комісія дійшла висновку, що суддя Апеляційного суду Луганської області ОСОБА_2 не відповідає займаній посаді за критерієм професійної компетентності, у зв`язку із чим вирішила рекомендувати ВРП розглянути питання про звільнення його з посади.
На підставі викладеного Комісія:
- визначила, що суддя Апеляційного суду Луганської області ОСОБА_2 не склав іспиту для суддів місцевих та апеляційних судів, призначеного рішенням Комісії від 06 лютого 2018 року № 13/зп-18;
- відмовила судді Апеляційного суду Луганської області ОСОБА_2 у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди", призначеного рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18, за результатами іспиту суддів місцевих та апеляційних судів;
- визнала суддю Апеляційного суду Луганської області ОСОБА_2 таким, що не відповідає займаній посаді;
- внесла подання до ВРП про звільнення з посади судді Апеляційного суду Луганської області ОСОБА_2
Незгода з указаним рішенням стала підставою для звернення позивача із цим позовом.
7. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 4 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності вказаним Законом, має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.
Пунктом 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII установлено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", оцінюється колегіями ВККС у порядку, визначеному цим Законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням ВРП на підставі подання відповідної колегії ВККС.