УХВАЛА
15 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 810/2517/18
Провадження № 11-177за20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Антонюк Н. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
перевірила заяву ОСОБА_1 на постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про зобов`язання вчинити певні дії, і
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом, у якому просив:
- поновити пропущений строк на отримання одноразової грошової допомоги, у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності через поважні обставини, пов`язані з важким станом здоров`я;
- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та вчинити дії щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, що становить 153000,00 грн, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, відповідно до "Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок № 975), та Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року від № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 23 червня 2018 року у задоволенні позову відмовив.
Цей суд виходив з того, що позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою про реалізацію свого права на отримання одноразової грошової допомоги після спливу законодавчо визначеного трирічного строку з дня виникнення такого права, що свідчить про відсутність законодавчо передбачених умов для призначення та виплати позивачу такої одноразової допомоги. У зв`язку з чим відмова Міністерство оборони України не потягла за собою порушення прав позивача, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 28 листопада 2018 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2018 року скасував та прийняв нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив. Зобов`язав Міністерство оборони України призначити та вчинити дії щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності у розмірі, передбаченому Порядком № 975 та Законом № 2011-XII.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що у позивача наявні обґрунтовані підстави пропуску строку звернення до відповідача з відповідною заявою про реалізацію свого права на отримання одноразової грошової допомоги після спливу законодавчо визначеного трирічного строку з дня виникнення такого права.
Міністерство оборони України не погодилося з рішенням суду апеляційної інстанції і звернулося до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановою від 13 травня 2020 року скасував постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2018 року залишив в силі.
ОСОБА_1 не погодився з рішенням суду касаційної інстанції і надіслав на адресу Великої Палати Верховного Суду заяву, у якій просить скасувати рішення суду касаційної інстанції.
Прохання мотивує тим, що судове рішення є незаконними, прийнятими з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Із посиланням на положення статті 17 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в яких дається розуміння конвенційних принципів на ефективний засіб правового захисту, стверджує, що суд касаційної інстанції не врахував судову практику в подібних справах, чим порушив його право на отримання належної йому одноразової грошової допомоги.
Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дає вичерпний перелік підстав перегляду судових рішень Великою Палатою Верховного Суду.
Відповідно до частини третьої статті 23 цього Кодексу у випадках, визначених цим Кодексом, Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку як суд апеляційної інстанції судові рішення у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції.
Частиною четвертою статті 22 КАС України визначено, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
Згідно з частиною третьою статті 292 КАС України Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Відповідно до статті 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
Згідно з частиною п`ятою статті 355 цього Кодексу рішення суду касаційної інстанції є остаточними і оскарженню не підлягають.