УХВАЛА
18 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 916/1738/19
Провадження № 12-33гс20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Власова Ю. Л.
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Британчука В. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.
перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за
касаційною скаргою Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23 грудня 2019 року (у складі колегії суддів: Діброви Г. І., Принцевської Н. М., Ярош А. І.) та
касаційною скаргою Виконавчого комітету Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 15 жовтня 2019 року (у складі судді Гут С. Ф.) та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23 грудня 2019 року
у справі № 916/1738/19
за позовом Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради
до Обслуговуючого кооперативу "Жемчужина на Малиновського"
про зобов`язання вчинити певні дії, та
ВСТАНОВИЛА:
21 червня 2019 року Комунальна установа "Одесреклама" Одеської міської ради (далі - КУ "Одесреклама", позивач) звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Жемчужина на Малиновського" (далі - ОК "Жемчужина на Малиновського", відповідач) про зобов`язання усунути перешкоди позивачу у здійсненні демонтажу протиправно розміщеної дахової рекламної конструкції, зазначеної у акті фіксації №008448/18 від 26 листопада 2018 року та приписі про усунення порушень №01-20/7359 від 04 грудня 2018 року, шляхом надання доступу на дах будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Малиновського, 18-А.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач всупереч статті 16 Закону України "Про рекламу", пункту 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067 (далі - Типові правила розміщення зовнішньої реклами), та пункту 6.1. Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі (у новій редакції), затверджених рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 22 квітня 2008 року № 434 (далі - Правила розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі), без отримання відповідного дозволу на розміщення зовнішньої реклами самовільно розмістив на даху житлового будинку № 18-А по вул. Маршала Малиновського у місті Одесі рекламний засіб та чинить позивачу перешкоди у демонтажу цієї рекламної конструкції.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 15 жовтня 2019 року позов задоволено. Зобов`язано відповідача усунути перешкоди у здійсненні позивачем демонтажу протиправно розміщеної дахової рекламної конструкції, зазначеної в акті фіксації № 008448/18 від 26 листопада 2018 року та приписі про усунення порушень № 01-20/7359 від 04 грудня 2018 року, шляхом надання доступу на дах будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Малиновського, 18-А.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що позивач довів факт самовільного розміщення відповідачем зовнішньої реклами без отримання відповідного дозволу. Вказаними діями відповідач порушив встановлені чинним законодавством вимоги щодо порядку розміщення зовнішньої реклами, а невиконання ним вимог припису про усунення зазначених порушень та перешкоджання позивачу демонтувати рекламну конструкцію унеможливлює реалізацію позивачем його повноважень у сфері розміщення зовнішньої реклами.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23 грудня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у позові відмовлено.
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач не має повноважень звертатись до суду із позовом про примусове зобов`язання відповідача усунути перешкоди для демонтажу рекламної конструкції, оскільки за своєю організаційно-правовою формою є комунальним підприємством і не наділений владно-управлінськими функціями, зокрема, щодо зобов`язання будь-кого вчиняти дії. Функції з контролю за дотриманням правил розміщення зовнішньої реклами, відповідно до Законів України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та "Про рекламу", Типових правил розміщення зовнішньої реклами є управлінськими і здійснюються суб`єктами владних повноважень, у даному випадку, Управлінням реклами Одеської міської ради (далі - Управління реклами).
Водночас, посилаючись на постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 522/19532/14а, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що Управління реклами та КУ "Одесреклама", видавши направлення на демонтаж рекламних конструкцій і реалізуючи намір здійснити такий демонтаж, вийшли за межі повноважень визначених законом, оскільки питання демонтажу незаконно встановлених рекламних конструкцій має вирішувати спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, яким є Головне управління Держпродспоживслужби (далі - ГУ Держпродспоживслужби) в Одеській області, а до моменту розгляду цим органом та прийняття ним відповідних заходів реагування, звернення із позовом до суду є передчасним.
Також суд апеляційної інстанції погодився з доводами апеляційної скарги відповідача стосовно того, що спірна дахова конструкція не є рекламною та не потребує спеціального дозволу на розміщення об`єкту зовнішньої реклами, тоді як суд першої інстанції, здійснивши аналіз норм Закону України "Про рекламу", взагалі не надав правової оцінки належності дахової конструкції до елементів зовнішньої реклами.
13 січня 2020 року позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23 грудня 2019 року, а рішення Господарського суду Одеської області від 15 жовтня 2019 року залишити в силі.
В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що повноваження вирішувати питання демонтажу незаконно встановлених рекламних конструкцій належить ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області, а не Управлінню реклами та позивачу не відповідають статті 26 та частині четвертій статті 27 Закону України "Про рекламу". Апеляційний господарський суд не застосував частину першу статті 144 Конституції України та безпідставно не взяв до уваги Правила розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі, якими врегульовано питання демонтажу протиправно розміщених на території міста Одеси рекламних засобів; не врахував судову практику щодо правомірності здійснення позивачем демонтажу протиправно розміщених рекламних конструкцій та наявності в Управління реклами повноважень на складання приписів та демонтаж протиправно розміщених рекламних конструкцій; вирішив питання про права Управління реклами, яку не залучив до участі у справі. Також апеляційний суд не застосував статтю 5 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), не врахувавши, що задоволення судом позову у цій справі забезпечить відновлення порушеного права позивача, та, як наслідок, сприятиме усуненню порушень порядку розміщення зовнішньої реклами у місті Одесі. Висновку про неналежність дахової конструкції до елементів зовнішньої реклами, апеляційний суд дійшов внаслідок неправильного застосування статті 1, частини шостої статті 9 Закону України "Про рекламу", абзацу 8 пункту 2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, незастосування пунктів 2.4.1. і 2.4.3. Порядку розміщення вивісок та території міста Одеси, затвердженого рішенням виконавчого комітету Одеської міськради від 14 лютого 2008 року № 178, а також помилкового застосування до спірних правовідносин частини сьомої статті 8 Закону України "Про рекламу".
Ухвалою від 20 лютого 2020 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
24 лютого 2020 року позивач звернувся до Верховного Суду з клопотанням про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 302 ГПК України у зв`язку з необхідністю відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 522/19532/14а, який Південно-західний апеляційний господарський суд поклав в основу оскаржуваної позивачем постанови.
08 квітня 2020 року до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції звернувся Виконавчий комітет Одеської міської ради (далі - Виконком, скаржник), просить скасувати оскаржувані судові рішення, провадження у справі закрити.
Обґрунтовуючи своє право на звернення до суду із касаційною скаргою у справі № 916/1738/19, скаржник посилається на частини першу та четверту статті 287 ГПК України та зазначає, що суд апеляційної інстанції у своїй постанові дійшов висновку про безпідставність визначеного Виконкомом порядку розміщення зовнішньої реклами у місті Одесі в частині покладення обов`язку демонтажу протиправно розміщених рекламних засобів на позивача, які начебто належать ГУ Держпродсоживслужби в Одеській області, чим вирішив питання стосовно повноважень Виконкому у сфері розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі.
Касаційну скаргу Виконком мотивує тим, що висновки суду апеляційної інстанції про те, що позивач є комунальним підприємством і про відсутність у Виконкому та позивача повноважень вирішувати питання демонтажу незаконно встановлених рекламних конструкцій, не відповідають приписам Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про рекламу", Положення про виконавчий комітет Одеської міськради, затвердженого рішенням Одеської міськради від 30 січня 2019 року № 4186-VII, Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі, оскільки відповідно до наведених актів саме до компетенції виконавчого комітету міської ради віднесені повноваження з питань розміщення реклами. Такий висновок також не відповідає висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду України від 19 лютого 2013 року у справі № 21-18а13 та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 461/6414/17, які не враховані судом апеляційної інстанції при розгляді цієї справи. Оскільки спір у цій справі виник між суб`єктами владних повноважень, наділеними повноваженнями вирішувати питання щодо розміщенням рекламних засобів у місті Одесі, та розповсюджувачами зовнішньої реклами, він має публічно-правовий характер, тому належить до юрисдикції адміністративних, а не господарських судів.