1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА



ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 800/560/14

Провадження № 11-1192заі19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого Князєва В. С.,

судді-доповідача Гриціва М. І.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

за участю секретаря судового засідання Сороки Л. П.,

представників:

відповідача - Мовіле О. С.,

третьої особи - Козиренка С. П .,

розглянула у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 про перегляд рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 вересня 2019 року (судді Стародуб О. П., Гімон М. М., Коваленко Н. В., Кравчук В. М., Чиркін С. М.) в адміністративній справі № 800/560/14 за позовом ОСОБА_3 до ПрезидентаУкраїни, третя особа - Міністерство юстиції України, про зміну формулювання підстав звільнення і

ВСТАНОВИЛА:

1. ОСОБА_3 у листопаді 2014 року звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом, у якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просив змінити формулювання причин звільнення з посади голови Глухівської районної державної адміністрації Сумської області (далі - Глухівська РДА) з "звільнити ОСОБА_3 з посади голови Глухівської РДА з підстав, передбачених Законом України від 16 вересня 2014 року № 1682-VII "Про очищення влади" (чинного на час виникнення спірних правовідносин; пункт 72 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України") на "звільнити ОСОБА_3 з посади голови Глухівської РДА згідно з поданою ним заявою" або "звільнити ОСОБА_3 з посади голови Глухівської РДА".

Вимоги обґрунтував тим, що Розпорядження Президента України № 1226/2014-рп від

30 жовтня 2014 року "Про звільнення ОСОБА_3 з посади голови Глухівської районної державної адміністрації Сумської області" (далі - Розпорядження № 1226/2014-рп) у частині звільнення з підстав, передбачених Законом України від 16 вересня

2014 року № 1682-VII "Про очищення влади" (далі - Закон № 1682-VII) (пункт 72 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України; далі - КЗпП України) суперечить Конституції України, законам України та міжнародним правовим нормам, оскільки ще до набрання чинності цим Законом 27 червня 2014 року він (позивач) написав заяву про звільнення його за власним бажанням з посади голови Глухівської РДА. Задовго до набрання чинності Законом № 1682-VII Кабінет Міністрів України подав Президенту України подання про звільнення голів місцевих державних адміністрацій, з приводу якого та зазначених у ньому підстав його мали звільнити з посади керівника місцевого державного органу влади. Крім того, відповідач мав би звільнити з підстави закінчення строку повноважень попереднього Президента України, на який призначаються голови місцевих державних адміністрацій.

2. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 12 вересня 2019 року ухвалив рішення, яким відмовив у задоволенні позову.

Суд виходив із того, що на час видання оскарженого Розпорядження № 1226/2014-рп набув чинності Закон № 1682-VІІ, за яким особи, які сукупно не менше одного року у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року обіймали посаду (посади) голови районної державної адміністрації, підлягали звільненню на підставі цього Закону.

У судовому рішенні зроблено висновок про те, що предмет позову містить безпосередню матеріально-правову вимогу до відповідача про незаконне використання для звільнення з посади керівника районного органу державної влади підстави, передбаченої Законом № 1682-VII. Для застосування інших підстав звільнення, навіть і тих, які називає позивач, на час видання оскарженого розпорядження не було. Після виборів нового Президента України й видання оскарженого акта Глави держави ОСОБА_3 продовжував обіймати посаду голови Глухівської РДА. Оскільки інших, з погляду позивача, правомірних та більш сприятливих його стану, приводів і причин для увільнення з посади голови районного органу державної влади, окрім як підстави, передбаченої Законом № 1682-VII, не було - відповідач, як визнав суд, законно й правомірно послався саме на цю підставу.

Суд зазначив також, що відповідно до Закону України від 09 квітня 1999 року № 586-XIV "Про місцеві державні адміністрації" (чинного на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 586-XIV) у разі обрання нового Президента України законною підставою для звільнення з посади голови місцевої державної адміністрації є не закінчення повноважень раніше обраного Президента України чи обрання нового, а призначення новообраним Президентом України у встановленому порядку на таку посаду нового голови такої адміністрації.

Позаяк на час видання оскарженого Розпорядження нового голову Глухівської РДА не призначили, позивача можна було звільнити тільки на підставі Закону № 1682-VII. Конкуренції підстав для припинення його повноважень та звільнення не було.

Із посиланням на положення статей 8 та 9 Закону № 586-XIV суд виснував, що голови місцевих державних адміністрацій хоча і призначаються на посади на строк повноважень Президента України, однак закінчення строку повноважень Президента України не тягне за собою автоматичне їх звільнення з посади.

3. ОСОБА_3 не погодився із цим рішенням Суду і подав апеляційну скаргу з вимогами скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Вважає, що оскаржене рішення суперечить Конституції та законодавству України і не ґрунтується на фактичних обставинах справи.

Після вступу на посаду новообраного Президента України Порошенка П. О., він ( ОСОБА_3 ) 27 червня 2014 року знаходився на колегії в Сумській обласній державній адміністрації (далі - Сумська ОДА) і написав заяву про звільнення з посади голови Глухівської РДА за власним бажанням та надав її начальнику відділу кадрової роботи апарату Сумської ОДА.

Підстава звільнення голови місцевої державної адміністрації "за власним бажанням" передбачена пунктом 9 частини першої статті 9 Закону № 586-XIV, норми якого єімперативними. За наявності заяви про звільнення за власним бажанням роботодавець зобов`язаний задовольнити її.

Вважає, що звільнення з посади голови Глухівської РДА мало відбутися на підставі його зави про звільнення за власним бажанням, датованої 27 червня 2014 року, але не на підставі, передбаченої Законом № 1682-VII, який набрав чинності 16 жовтня 2014 року.

Покликається на те, що усупереч вимогам Закону № 586-XIV Президент України не виконав внесене Кабінетом Міністрів України подання Президентові України від

20 червня 2014 року № 7875/0/2-14 про звільнення голів районних, районних у місті Києві місцевих державних адміністрацій у зв`язку із закінченням строку повноважень Президента України (далі - Подання).

В апеляційній скарзі акцентується увага на вибірковості та дискримінаційності дій відповідача на дату видання оскарженого розпорядження, які проявилися у тому, що за однакових умов, у яких перебував позивач та керівники інших районних державних адміністрацій, Глава держави після набрання чинності Законом № 1682-VII, стосовно одних таких керівників видав розпорядження про звільнення їх на підставі Подання, тоді як його - на підставі, передбаченій цим Законом. Як приклади, позивач називає розпорядження № 1279/2014-рп, 1280/2014-рп, 1283/2014-рп від 16 грудня 2014 року, якими Президент України звільнив ОСОБА_6 - голову Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_7 - голову Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_8 - голову Каховської районної державної адміністрації Херсонської області з відповідних посад на підставі Подання, внесеного до набрання чинності Законом № 1682-VIІ.

4. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що оскаржене Розпорядження видано за наявності відповідних правових підстав, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вказав, що законодавство не містить положень, які зобов`язують Президента України звільняти голів місцевих державних адміністрацій саме з тих підстав, що зазначені у Поданні. На момент прийняття спірного Розпорядження нового голову Глухівської РДА призначено не було, а з часу набрання чинності Законом № 1682-VIІ позивач підлягав звільненню з посади на підставі норм саме цього Закону.

Третя особа відзиву не надала.

5. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 07 листопада 2019 року поновила пропущений строк на апеляційне оскарження, відкрила апеляційне провадження у цій справі, а ухвалою від 28 листопада 2019 року призначила розгляд справи у судовому засіданні.

Представники відповідача та третьої особи просили відмовити у задоволенні скарги й залишити без змін рішення суду.

6. Велика Палата Верховного Суду заслухала пояснення представників учасників справи, дослідила матеріали справи, перевірила мотиви апеляційної скарги й у межах апеляційного перегляду дійшла таких висновків.

У цій справі суд встановив обставини справи, які стисло можна викласти таким чином.

Президент України Розпорядженням від 14 травня 2010 року № 778/2010-рп призначив ОСОБА_3 головою Глухівської РДА.

Новообраний Президент України Порошенко П. О. 18 червня 2014 року звернувся до Прем`єр-міністра України з листом № 1-1/467, у якому просив внести на його розгляд подання про звільнення голів місцевих державних адміністрацій у зв`язку із закінченням повноважень Президента України.

На виконання цього листа Кабінет Міністрів України 20 червня 2014 року вніс Президентові України подання про звільнення голів районних, районних в місті Києві державних адміністрацій у зв`язку з закінченням строку повноважень Президента України, серед яких і ОСОБА_3 .

Позивач 27 червня 2014 року написав заяву про звільнення з посади голови Глухівської РДА.

16 жовтня 2014 року набрав чинності Закон № 1682-VІІ, положеннями якого передбачалося здійснення заходів щодо очищення влади шляхом заборони посадовим та службовим особам (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування брати участь в управлінні державними справами. Зокрема, було передбачено звільнення з посад голів районних державних адміністрацій, які обіймали сукупно не менше одного року посаду у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого

2014 року.

30 жовтня 2014 року Президент України видав Розпорядження № 1226/2014-рп "Про звільнення ОСОБА_3 з посади Глухівської районної державної адміністрації Сумської області", яким звільнив ОСОБА_3 з посади голови Глухівської РДА з підстав, передбачених Законом № 1682-VII (пункт 72 частини першої статті 36 КЗпП України).

Тимчасовий виконувач обов`язків голови Глухівської РДА на виконання цього Розпорядження 11 листопада 2014 року видав розпорядження № 109-к, яким припинив повноваження позивача на посаді голови Глухівської РДА з 11 листопада 2014 року.

ОСОБА_3 17 листопада 2014 року звернувся до Сумської ОДА із заявою про результати розгляду поданої ним 27 червня 2014 року заяви про звільнення за власним бажанням.

Листом від 28 листопада 2014 року № 1130-03/Т Сумська ОДА повідомила, що у період з 20 до 27 червня 2014 року голови районних державних адміністрацій Сумської області написали заяви щодо їх звільнення із займаних посад у зв`язку із закінченням строку повноважень Президента України, однак, вказані заяви не надсилалися до Кабінету Міністрів України, оскільки 20 червня 2014 року останнім внесено Подання.

Вважаючи, що в оскарженому Розпорядженні мало бути зазначено іншу підставу для звільнення, ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

7. Спірні відносини в основному регулюються Основним Законом, КЗпП України, Законом № 586-XIV та Законом № 1682-VII.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 118 Конституції України голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону № 586-XIV повноваження голів місцевих державних адміністрацій можуть бути припинені Президентом України у разі: 1) прийняття відставки голови відповідної обласної державної адміністрації; 2) подання Прем`єр-міністра України з підстав, передбачених законодавством про державну службу; 3) висловлення недовіри простою більшістю голосів від складу відповідної ради; 4) з інших підстав, передбачених цим та іншими законами України; 5) з ініціативи Президента України.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 9 Закону № 586-XIV повноваження голів місцевих державних адміністрацій припиняються Президентом України у разі подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням.

За частиною другою статті 8 Закону № 586-XIV голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України на строк повноважень Президента України.

У разі обрання нового Президента України голови місцевих державних адміністрацій продовжують здійснювати свої повноваження до призначення в установленому порядку нових голів місцевих державних адміністрацій (частина четверта статті 9 Закону 586-XIV).

Відповідно до пункту 72 частини першої статті 36 КЗпП України трудовий договір може бути припинено з підстав, передбачених Законом № 1682-VII.

Відповідно до частини третьої статті 235 КЗпП України у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті.


................
Перейти до повного тексту