ПОСТАНОВА
іменем України
23 червня 2020 року
м. Київ
справа № 686/4786/19
провадження № 51-1404 км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючої Крет Г. Р.,
суддів Голубицького С. С.,Григор`євої І. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Дегтяр Л. О.,
прокурора БраїлаІ. Г.,
захисника Черевика С. С. (у режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Черевика С. С. на вирок Хмельницького апеляційного суду від 19 грудня 2019 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Бахматівці Хмельницького району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 ),
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вирокомХмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 вересня 2019 року ОСОБА_1 було засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом часткового складання цього покарання з покаранням, призначеним завироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 червня 2018 року, йому визначено остаточне покаранняу виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки та покладено на нього виконання обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.
Вирішено питання щодо речових доказів і процесуальних витрат.
ОСОБА_1 визнано винуватим у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Як установив суд, 08 лютого 2018 року близько 19:00 ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керував автомобілем "PeugeotBipper", державний номерний знак НОМЕР_1, на передньому пасажирському сидінні якого сидівне пристебнутий ременем безпеки пасажир ОСОБА_2 Рухаючись у напрямку міста Старокостянтинова без увімкнених світлових пристроїв, за межами міста Хмельницького на 177 км+700 м автодороги Житомир-Чернівці, достовірно знаючи, що проїзна частина може бути слизькою,на пологому повороті ліворуч ОСОБА_1 не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, стану транспортного засобу, його завантаженостіта, не впоравшись з керуванням автомобіля,змінив напрямок руху праворуч, виїхав на праве узбіччя за межі автодороги, де допустив зіткнення з бетонними плитами. Своїми діями ОСОБА_1 допустив порушення п.1.3, п. 1.5,пп. "б`п. 2.3, п. 10.1,п. 12.1,пп. "а" п. 2.9, пп. "в" п. 2.3,пп. "а" п. 19.1 Правил дорожнього руху.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження, що перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті.
Хмельницький апеляційний суд 19 грудня 2019 року за апеляційною скаргою прокурора скасував вирок місцевого суду в частині призначеного покарання й ухвалив свій вирок, яким призначив ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. Також ухвалив вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 червня 2018 року виконувати самостійно.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі захисник просить на підставах, передбачених пунктами1, 3 ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК),змінити вирок апеляційного суду і на підставі ст. 75 КК звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням. На обґрунтування своїх вимог зазначає, що апеляційний суд безпідставно призначив засудженому покарання, що слід відбувати реально, при цьому не врахував даних про особу винного, який визнав вину, щиророзкаявся, та позицію потерпілих, які просили не позбавляти його волі. Вважає, що вирок апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 420 КПК.