Постанова
Іменем України
24 червня 2020 року
м. Київ
справа № 203/4575/17
провадження № 51-5614 км 19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Чистика А. О.,
суддів Бородія В.М ., Єремейчука С. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Черниш А. І.,
прокурора Чабанюк Т. В.,
представника потерпілих Самойленко Т. В.,
захисника (в режимі відеоконференції) Фісунова А. Л.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника Фісунова Артема Леонідовича, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, та засудженого ОСОБА_1 на вирок Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 04 березня 2019 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 06 вересня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040030002131 від 19 липня 2017 року, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Дніпра, який згідно матеріалів кримінального провадження зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,
засудженого за ч. 5 ст. 185 Кримінального кодексу України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Самарського районного суд м. Дніпропетровська від 04 березня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 5 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України) до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією майна. Крім того, засуджено ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 185 КК України до покарання, у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна.
Згідно з цим вироком ОСОБА_1, 25 грудня 2016 року о 22:00 годині, спільно із особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та ОСОБА_2, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаною з проникненням у приміщення, на автомобілі марки "Мазда 2200", д\н НОМЕР_1, який належав на праві власності ОСОБА_3 прибули до офісного приміщення ТОВ "Дарекс-Енерго", розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Миколи Руденка (колишня назва Войцеховича), буд. 53. ОСОБА_1 піднявся по газовій трубі на другий поверх будівлі офісу ТОВ "Дарекс-Енерго", де за допомогою ножиць з різьби по металу зірвав решітку з вікна та пошкодив сигналізацію. Після цього, проник до приміщення вказаного офісу. 26 грудня 2016 року, приблизно о 04.00 годині, співучасники злочину, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та ОСОБА_2, проникли через пошкоджену решітку та вікно до офісного приміщення, розташованого на другому поверсі будівлі, та зайшли до кабінету ОСОБА_4 та ОСОБА_5, де вже знаходився ОСОБА_1 біля металевого сейфу. За допомогою металевого лому, демонтували металевий сейф. ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 та особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, таємно викрали чуже майно, а саме металевий сейф, в якому знаходились грошові кошти у сумі 23 000 гривень, 73 200 доларів США, 10 000 ЄВРО, а також речі ОСОБА_4 та ОСОБА_6, спричинивши потерпілим матеріальну шкоду в особливо великих розмірах на загальну суму 2 221 561 гривень 91 копійок.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 06 вересня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1, захисника Фісунова А. Л. в інтересах ОСОБА_1, захисника Чорната Д. Г. в інтересах ОСОБА_2, захисника Копйової О. Л. в інтересахОСОБА_1, прокурора Каряки І. М. залишив без задоволення, а вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 04 березня 2019 року - без змін.
У справі також засуджено ОСОБА_2, рішення стосовно якого не оскаржується.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційних скаргах захисник Фісунов А. Л., який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, та засуджений ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, закрити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 . Касаційні скарги мотивують тим, що суди першої і апеляційної інстанції проводили судовий розгляд упереджено та не об`єктивно, що спричинило істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Крім того, суди поверхово розглянули справу, дали неправильну оцінку здобутим у справі доказам, деяким доказам не дали оцінку взагалі, деякі докази проігнорували. Зазначають, що в обґрунтування вироку першої інстанції та ухвали апеляційного суду покладені припущення, внаслідок чого ухвалені судові рішення суперечать дійсним обставинам справи. Зауважують, що під час судового розгляду не було надано оцінку суперечностям в показаннях потерпілих, а також не з`ясовано походження грошових коштів, що належали потерпілим, в зазначеному розмірі. Крім того, посилаються на неправильну оцінку судом показань свідків у кримінальному провадженні. Також зазначають, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 370 та ст. 419 Кримінально процесуального кодексу України (далі - КПК України), оскільки в ній ретельно не проаналізовані всі доводи апеляційної скарги.
У запереченні на касаційну скаргу представник потерпілих Самойленко Т. В. просить касаційну скаргу захисника Фісунова А. Л. залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без зміни, посилаючись на те, що доводи захисника зводяться лише до переоцінки доказів та непогодженням із оскаржуваними судовими рішеннями. Крім того, викладені в касаційній скарзі доводи, були предметом дослідження та під час апеляційного розгляду їм була надана відповідна та належна оцінка.
Позиції учасників судового провадження
Захисник Фісунов А. Л. підтримав касаційні скарги та просив їх задовольнити.
Прокурор Чабанюк Т. В. та представник потерпілих Самойленко Т. В. проти касаційних скарг захисника та засудженого заперечували, просили залишити їх без задоволення, а оскаржувані рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Під час перегляду судових рішень в касаційному порядку Суд виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Натомість зазначені обставини, на які, зокрема, посилаються в касаційних скаргах захисник та засуджений, були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як убачається з матеріалів провадження, висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, з яким погодився апеляційний суд, зроблено з додержанням ст. 23 КПК України на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до ст. 94 КПК України.
Зокрема, такого висновку суд дійшов на підставі аналізу: показань допитаних у судовому засіданні потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_4, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_3, фактичних даних, що містяться у протоколі слідчого експерименту, проведеного за участі ОСОБА_3, протоколами обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2, їх заявами про добровільну видачу та протоколами огляду грошових коштів, а також на підставі аналізу інших досліджених доказів, зміст яких детально викладено у вироку, а також ухвалі апеляційного суду.
Дослідивши вказані докази, надавши кожному з них оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено.
Так, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, розцінив показання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо невизнання вини, як обрану ними позицію захисту, та дійшов висновку, що вона повністю спростовується показаннями свідків та дослідженими письмовими доказами.
При цьому у вироку суду першої інстанції надано детальну оцінку показанням свідка сторони захисту ОСОБА_11 із наведенням їх детального змісту, зокрема в частині зміни ним показань та плутанини в їх змісті. Апеляційний суд за наслідками перевірки доводів апеляційних скарг дійшов аналогічних висновків щодо неспроможності показань вказаного свідка.
Крім того, в оскаржуваному вироку детально наведені показання свідка ОСОБА_3, про обставини вчинення ним злочину разом з ОСОБА_1, та ОСОБА_2, який також підтвердив зміст всіх протоколів слідчих дій, що проводились за його участю. З висновками суду першої інстанції про допустимість показань вказаного свідка погодився і суд апеляційної інстанції, навівши мотиви, за наявності яких були відхилені твердження сторони захисту щодо упередженості вказаного свідка. Під час касаційного розгляду порушень судом вимог кримінального процесуального закону в частині вирішення питання про допустимість у якості доказу показань свідка ОСОБА_3 не встановлено.