Постанова
іменем України
24 червня 2020 року
м. Київ
справа № 750/12732/17
провадження № 51-6437км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Єремейчука С. В.,
суддів Бородія В. М., Стороженка С. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Мішиної О. О.,
прокурора Єременка М. В.,
захисника Костюка О. П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженої ОСОБА_1 - адвоката Костюка Олега Петровича на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 квітня 2019 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року в кримінальному провадженні № 12017270010006414щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки смт Сосниця Чернігівської обл., жительки АДРЕСА_1 ),раніше не судимої,
засудженої за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 квітня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватою і засуджено за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років. Зараховано строк попереднього ув`язнення у строк відбування покарання з 02 серпня 2017 року.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 104 000,60 грн у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
ОСОБА_1 засуджено за те, що вона 02 серпня 2017 року близько 15:00, будучи в стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи за місцем мешкання у квартирі АДРЕСА_1, у ході конфлікту, що виник з мотивів раптово виниклих особистих неприязних відносин, умисно руками завдала не менше чотирьох травмуючих дій у ділянку шиї ОСОБА_3, заподіявши останньому тілесні ушкодження у вигляді синців та саден шиї, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень; одного удару лезом ножа, заподіявши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді різаної рани правого передпліччя, що має ознаки легкого тілесного ушкодження; одного удару лезом ножа в ділянку живота, спричинивши тілесне ушкодження у вигляді колото-різаного поранення живота з ушкодженням печінки, яке має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення та має прямий причинний зв`язок із настанням смерті. Смерть ОСОБА_3 настала через масивну крововтрату, що виникла внаслідок колото-різаного поранення живота з ушкодженням печінки.
Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 31 жовтня 2019 року вирок місцевого суду залишив без зміни, а апеляційну скаргу захисника Костюка О. П. - без задоволення.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
За змістом касаційної скарги захисник засудженої ОСОБА_1 - адвокат Костюк О. П., не погоджуючись із судовими рішеннями, ухваленими щодо ОСОБА_1 , через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати їх та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги обґрунтовує тим, що винуватості ОСОБА_1 у вчиненні умисного вбивства не доведено достатніми та допустимими доказами, висновки місцевого суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки не перевірено версії подій, яку розповідала ОСОБА_1 під час судового розгляду. Покликаючись на неповноту судового розгляду та порушення права на захист засудженої, зазначає, що місцевий суд не задовільнив клопотання сторони захисту про проведення повторної судово-медичної комісійної експертизи з метою з`ясування утворення тілесного ушкодження в ОСОБА_3 шляхом самовільного натикання ним на ніж. Також вказує про те, що суд апеляційної інстанції належним чином не спростував викладених у його апеляційній скарзі доводів, що призвело до постановлення судового рішення, яке не відповідає вимогам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Позиції інших учасників судового провадження
На касаційну скаргу заперечень від учасників судового провадження не надходило.
У судовому засіданні захисник Костюк О. П. підтримав касаційну скаргу, прокурор Єременко М. В. заперечив проти її задоволення, просив оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, а також вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Зі змісту касаційної скарги захисника Костюка О. П. вбачається, що він не погоджується з наданою судами оцінкою доказам та заперечує правильність установлених фактичних обставин кримінального провадження.
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції, виходячи зіст. 438 КПК, є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Із будь-яких інших підстав касаційний суд не вправі втручатися у рішення судів нижчих ланок. Аргументи сторони захисту щодо допущення судами істотних порушень вимог кримінального процесуального закону зводяться до оспорювання встановлених за результатами судового розгляду фактів з викладенням власної версії подій і стосуються по суті невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповноти судового розгляду, що,виходячи з вимог ст. 438 КПК,не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
За статтею 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 94 КПК суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінювати кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку.