Постанова
іменем України
24 червня 2020 року
м. Київ
справа № 665/2147/14-к
провадження № 51-1165км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Єремейчука С. В.,
суддів Бородія В. М., Стороженка С. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Мішиної О. О.,
прокурора Гошовської Ю. М.,
захисника Хараїм О. В. (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Хараїм Ольги Валеріївни на вирок Херсонського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року в кримінальному провадженні № 12014230000000252 щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Лієпая Республіки Латвія, жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Новотроїцького районного суду Херсонської області від 12 липня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки та покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.
Стягнуто з ОСОБА_1 : на користь ОСОБА_2 - 213105,00 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 10 000 грн - моральної шкоди; на користь держави в особі Чаплинської районної лікарні- витрати в сумі 172,20 грн на лікування потерпілого від кримінального правопорушення; на користь ОСОБА_3 - 5058,61 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 50000 грн - моральної шкоди; на користь ОСОБА_4 - 5000,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди; на користь ОСОБА_5 - 15921,45 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 150000 грн- моральної шкоди.
Згідно з вироком місцевого суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він 01 травня 2014 року близько 00:30, перебуваючи у стані стомлення, керуючи технічно справним автопоїздом у складі автомобіля "Renault Premium-420" (д.н.з. НОМЕР_1 ) і напівпричепа "Kogel SNCO 24" (д.н.з. НОМЕР_2 ), рухаючись автодорогою "Нова Каховка-Армянськ" з боку смт Чаплинка у напрямку м. Нової Каховки, в районі 27 км + 300 м вищезазначеної автодороги, грубо порушуючи вимоги пп. "б" п. 2.3, пп. "б" п. 2.9, пунктів 11.3, 13.1 та 13.3 Правил дорожнього руху, під час зближення з автомобілем ГАЗ-3307 (д.н.з. НОМЕР_3 ), яким керував ОСОБА_3, що їхав у зустрічному напрямку, виїхавши на смугу зустрічного руху, допустив зіткнення з вказаним автомобілем. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_3 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, а пасажир автомобіля ГАЗ 3307 ОСОБА_6 від отриманих травм помер на місці події.
За вироком Херсонського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року апеляційну скаргу прокурора задоволено частково, вирок місцевого суду в частині призначеного покарання скасовано. Ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. У решті вирок місцевого суду залишено без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
За змістом касаційної скарги захисник засудженого ОСОБА_1 - адвокат Хараїм О. В., не погоджуючись із вироком апеляційного суду через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості,просить його скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вказує, що, скасовуючи рішення місцевого суду про застосування до нього ст. 75 КК, апеляційний суд не врахував того, що ОСОБА_1 після вчинення злочину вів законослухняний спосіб життя, не ухилявся від слідства і суду, не притягувався до відповідальності, та даних про особу ОСОБА_1 (його позитивні характеристики, сімейний стан, стан здоров`я), що вказує на можливість його виправлення без ізоляції від суспільства. У зв`язку з чим, на думку захисника, вирок не відповідає вимогам ст. 420 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників процесу заперечень на касаційну скаргу не надходило.
У судовому засіданні захисник Хараїм О В. просила задовольнити касаційну скаргу, прокурор Гошовська Ю. М. заперечила проти задоволення касаційної скарги.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Висновків суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 286 КК у касаційному порядку не оспорено.
Відповідно до ч. 2 ст. 420 КПК вирок суду апеляційної інстанції повинен відповідати загальним вимогам до вироків. Крім того, у ньому зазначаються зміст вироку суду першої інстанції, короткий зміст вимог апеляційної скарги, мотиви ухваленого рішення, рішення по суті вимог апеляційної скарги.
Ухвалюючивирок, апеляційний суд цих вимог кримінального процесуального закону дотримався.
Доводи в касаційній скарзі захисника щодо невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність не ґрунтуються на вимогах закону та є безпідставними.
Згідно зі статтями 50, 65 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а при його призначенні суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Відповідно до принципів співмірності та індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.