Постанова
іменем України
23 червня 2020 року
м. Київ
справа № 404/2087/18
провадження № 51-6498км 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Короля В.В. та Маринича В.К.,
за участю:
секретаря судового засідання Чорнобривця В.В.,
прокурора Вараниці В.М.,
в режимі відеоконференції
засудженого ОСОБА_1,
захисника Комишана С.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Кіровського районного суду м.Кіровограда від 28 травня 2019 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 23 вересня 2019 року в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018120020000691, за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Кіровограда, жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, (останній раз вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 8 листопада 2017 року за частиною 2 статті 194, частиною 1 статті 185, частиною 1 статті 289, статтями 70, 75 Кримінального кодексу України (далі - КК) звільнений від призначеного покарання з встановленням іспитового строку 2 роки),
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 185 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 травня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за частиною 2 статті 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі статті 71 КК шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 8 листопада 2017 року за сукупністю вироків ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили обрано у вигляді тримання під вартою.
Строк відбування покарання визначено обчислювати з 28 травня 2019 року.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_1 23 січня 2018 року близько 23:30, перебуваючи у квартирі потерпілого ОСОБА_2, що розташована на АДРЕСА_2, де розпивав спиртні напої, переконавшись, що за його діями не спостерігають, шляхом вільного доступу, повторно, таємно, з метою власної наживи, викотив з вищевказаної квартири велосипед марки "Prophete Travel 400", вартість якого згідно з висновком експерта №99 від 8 лютого 2018 року становить 3928 грн. та заховав його неподалік в коридорі трьома поверхами нижче, в цьому ж будинку. В подальшому він повернувся до вищевказаної квартири для того, щоб приховати свої злочинні дії та продовжив розпиття спиртних напоїв. При виході вкрав раніше заготовлений велосипед, спричинивши потерпілому шкоду на вказану суму.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 23 вересня 2019 року вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 травня 2019 року залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
У касаційній скарзі засуджений просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. При цьому зазначає, що сторона обвинувачення не надала достатніх доказів, які б вказували на його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення.
Крім того зазначає, що судами не взято до уваги та належним чином не перевірено показання свідків, які, на думку засудженого, надали показання та підтвердили його версію про відсутність у діях останнього складу злочину.
Тобто засуджений вказуючи на свою невинуватість не погоджується з пред`явленим йому обвинуваченням та просить призначити новий розгляд у суді першої інстанції, щоб суд надав належну оцінку зібраним у кримінальному провадженні доказам.
Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого і захисника, які підтримали касаційну скаргу, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, і перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви Суду.
Відповідно до частини 1 статті 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, а також правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до вимог статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Однак під час касаційного розгляду суд не має права досліджувати докази, тобто фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню.