ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2020 року
м. Київ
справа № 724/620/18
провадження № 51-2555км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Голубицького С. С.,
суддів Бущенка А. П., Шевченко Т. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Зайчишина В. В.,
засудженого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
захисника Раєвського І. А. (в режимі відеоконференції),
прокурора Єременка М. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Раєвського І. А. на вирок Чернігівського апеляційного суду від 25 лютого 2019 року у кримінальному провадженні № 12018260160000078 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Хотинського районного суду Чернівецької області від 28 листопада 2018 року ОСОБА_1 визнано невинуватим та виправдано по обвинуваченню за ч. 2 ст. 121 КК у зв`язку з недоведеністю вчинення ним цього кримінального правопорушення.
При перевірці вказаного вироку 25 лютого 2018 року Чернівецький апеляційний суд це рішення скасував та ухвалив новий вирок, яким визнав винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК і призначив останньому покарання із застосуванням ст. 69 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Також судом вирішено питання щодо процесуальних витрат і долі речових доказів у справі.
Апеляційний суд установив, що ОСОБА_1 23 лютого 2018 року приблизно о 19:00 в будинку на АДРЕСА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, під час сварки зі своєю матір`ю ОСОБА_2, умисно завдав їй ударів кулаками і ногами по голові та тулубу, заподіявши тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості, в тому числі тяжких, від яких вона померла.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Раєвський І. А. просить скасувати вирок апеляційного суду у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і закрити кримінальне провадження через відсутність в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення.
Захисник стверджує, що у доведеність свого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні цього злочину суд апеляційної інстанції поклав неналежні та недопустимі докази. Зазначає, що одяг зі слідами крові був вилучений у засудженого в непроцесуальний спосіб, а висновки експертів та показання свідка ОСОБА_3 у справі не доводять, що тілесні ушкодження потерпілій були спричинені саме засудженим.
З огляду на ці обставини захисник вважає, що вирок апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370, 374, 420 Кримінального процесуального кодексу України (далі -КПК) і підлягає скасуванню.
Позиція учасників у суді касаційної інстанції
У судовому засіданні засуджений та захисник вимоги касаційної скарги підтримали, просили оскаржуване рішення скасувати і провадження закрити.
Прокурор із касаційною скаргою захисника не погодився та просив залишити її без задоволення, а вирок апеляційного суду - без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у межах доводів касаційної скарги.
Згідно з положеннями ст. 94 КПК суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ із точки зору його належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.