Постанова
іменем України
23 червня 2020 року
м. Київ
справа № 752/6887/16-к
провадження № 51-3516 км 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючої Крет Г. Р.,
суддів Короля В. В., Стефанів Н. С.,
за участю:
секретаря судового засідання Дегтяр Л. О.,
прокурора Браїла І. Г.,
потерпілого ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2,
захисника Розметова Р. Н.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу з доповненнями захисника Розметова Р. Н. в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 28 вересня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 02 липня 2019 року у кримінальному провадженні щодо
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця та жителя АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 28 вересня 2017 року з урахуванням ухвали цього ж суду від 03 жовтня 2017 року, якою було виправлено допущені описки, ОСОБА_2 було засуджено за ч. 4 ст. 296 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 70 КК, ураховуючи призначене покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 01 вересня 2014 року, шляхом часткового складання призначених покарань визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
Ухвалено стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_1 50 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Вирішено питання щодо речових доказів і процесуальних витрат.
Київський апеляційний суд ухвалою від 02 липня 2019 року вирок місцевого суду в частині призначеного покарання змінив, виключив з нього посилання на призначення ОСОБА_2 покарання із застосуванням положень ст. 70 КК із урахуванням вироку Деснянського районного суду м. Києва від 01 вересня 2014 року та постановив вважати його засудженим за ч. 4 ст. 296 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. У решті вирок залишив без змін.
Суд визнав ОСОБА_2 винуватим у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб із застосуванням предметів, спеціально пристосованих для заподіяння тілесних ушкоджень, за обставин, детально викладених у вироку.
Як установив суд, 24 липня 2014 року о 15:35 ОСОБА_2 спільно з особою, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, рухалися на автомобілі марки "Мітсубіші Паджеро", д.н.з. НОМЕР_1, та здійснили об`їзд автомобіля марки "Шевроле Епіка", д.н.з. НОМЕР_2, за кермом якого був потерпілий ОСОБА_1, по тротуару, розташованому справа щодо проїзної частини. З метою з`їзду з тротуару ОСОБА_2 та особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме кримінальне провадження, за допомогою жестів та звукових сигналів почали подавати ОСОБА_1 сигнали, щоб останній надав їм змогу з`їхати з тротуару, враховуючи дорожню обстановку, зокрема й те, що по пішохідному переході прямували люди, однак той не мав реальної можливості за наявної дорожньої ситуації пропустити автомобіль "Мітсубіші Паджеро". У цей момент ОСОБА_2 та не встановлена органом досудового розслідування особа почали висловлюватися нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_1 . Після цього розпочавши рух спільно з особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме кримінальне провадження, зупинили автомобіль ОСОБА_1 та знову почали висловлюватись нецензурною лайкою на адресу останнього. Погрожуючи застосуванням фізичної сили, дістали із салону автомобіля "Мітсубіші Паджеро" спеціально пристосовані предмети, ззовні схожі на пістолет типу "Флобер", та з особливою зухвалістю кожний здійснив постріли в напрямку ОСОБА_1, внаслідок чого йому було заподіяно три вогнепальні поранення тім`яної та потиличної ділянок голови справа, чотири вогнепальні поранення правої лопаткової ділянки, поперекової ділянки справа, обох стегон в середній третині, чим завдано легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, порушує питання про скасування судових рішень і призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Вказує, що місцевий суд не перевірив причетності саме ОСОБА_2 до вчинення хуліганства, не спростував версії сторони захисту щодо наявності алібі в останнього, при ухваленні обвинувального вироку послався на суперечливі показання потерпілого та свідків, не надав оцінки всім матеріалам, наявним у кримінальному провадженні. Також зазначає, що апеляційний суд, безпосередньо дослідивши не всі докази, дійшов передчасного висновку про винуватість ОСОБА_2, безпідставно відмовив у допиті свідка ОСОБА_3, який міг би підтвердити алібі його підзахисного, та не забезпечив участі в судовому засіданні свідка ОСОБА_4 . Крім іншого, захисник зазначає, що описані в судових рішеннях обставини не могли бути кваліфіковані за ч. 4 ст. 296 КК за кваліфікуючою ознакою "вчинення злочину групою осіб", оскільки даних про те, що кримінальне провадження стосовно іншої особи виділено в окреме провадження, ні в матеріалах провадження, ні в органах досудового слідства немає.
У доповненнях до касаційної скарги захисник, крім іншого, посилається на невідповідність призначеного ОСОБА_2 покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі. При цьому зазначає, що судами не враховано особи винного, який позитивно характеризується, має на утриманні малолітню дитину, 2014 року народження, поведінку потерпілого, яка, на думку захисника, й стала причиною конфлікту. З урахуванням зазначеного захисник наголошує, що до ОСОБА_2 мали б бути застосовані положення ст. 75 КК. Також захисник вказує, що апеляційний суд без безпосереднього дослідження всіх доказів дійшов безпідставного рішення про залишення вироку місцевого суду в частині визнання винуватим ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК, без зміни, а тому ухвала цього суду підлягає скасуванню.
Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду. Клопотань про його відкладення не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У суді касаційної інстанції захисник та засуджений підтримали касаційну скаргу із доповненнями, а прокурор та потерпілий заперечували проти її задоволення.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з ч. 1 цієї статті суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також правильність правової оцінки обставин.
Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Положеннями ст. 438 КПК визначено підстави для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції. На будь-яких інших підставах, окрім зазначених у цій нормі, зокрема через невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту розгляду, суд касаційної інстанції не вправі приймати рішення про скасування чи зміну оскаржених судових рішень, а виходить з обставин, установлених судом.