Постанова
Іменем України
30 червня 2020 року
м. Київ
справа № 303/788016-ц
провадження № 61-17689 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 серпня 2017 року у складі судді носова В.В. та постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 31 січня 2018 року у складі суддів Куштана Б.П., Джуги С.Д., Мацунича М.В.,-
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, посилюючись в обґрунтування своїх вимог на те, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі 12 січня 1991 року до 23 грудня 2013 року.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 червня 2015 року у справі № 303/1161/15-ц у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа - Мукачівський міський відділ державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції про визнання права власності та звільнення майна з-під арешту відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 28 серпня 2015 року рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 червня 2015 року скасовано та ухвалено про задоволення позову.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ ідеальну частку житлового будинку АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці площею 1000 кв. м, загальною площею 171,40 кв. м, житловою площею 65,40 кв. м з належними до нього гаражем літ. Д, навісом літ. Е, вбиральнею літ. Г, сараєм літ. В, літньою кухнею літ. Б., спорудами 1-4;
Звільнено з-під арешту, накладеного постановою державного виконавця міського відділу Державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції від 17 червня 2014, і виключено з опису державного виконавця Ѕ ідеальну частку житлового будинку АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці площею 1000 кв. м, загальною площею 171,40 кв. м, житловою площею 65,40 кв. м з належними до нього гаражем літ. Д, навісом літ. Е, вбиральнею літ. Г, сараєм літ. В, літньою кухнею літ. Б., спорудами 1-4.
Вирішено питання щодо стягнення судових витрат.
Зазначив, що за період із 2004 року по листопад 2013 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 також придбали на праві спільної сумісної власності п`ять торгівельних павільйонів за номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, які розташовані у приміщенні залу НОМЕР_6 (відділу промислових товарів) Центрального торгівельного комплексу "ГІД" за адресою: Закарпатська обл., м. Мукачеве, вул. Матросова, 15. Указані павільйони позивач оцінив на суму 79 290 грн.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 серпня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 31 січня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з того, що павільйони, які позивач просив визнати спільною сумісною власністю подружжя на праві власності належать Приватному підприємству "ГІД-Н" (Далі - ПП "ГІД-Н".)
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 серпня 2017 року та постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 31 січня 2018 року, у якій скаржник просить судові рішення скасувати, справ направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні клопотань про залучення до участі у справі співвідповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, допит свідків. Також зазначив, що судом не надано оцінку листу за вих. № 6 від 17 липня 2017 року ПП "ГІД-Н", відповідно до якого останній здав в оренду торгівельні площі для розміщення власних павільйонів орендарів. Крім того вказував на те, що судом апеляційної інстанції не повідомлено його про розгляд справи.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
Відзив до Верховного Суду не находив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що у сторони перебували у зареєстрованому шлюбі 12 січня 1991 року до 23 грудня 2013 року.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 червня 2015 року у справі № 303/1161/15-ц у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа - Мукачівський міський відділ державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції про визнання права власності та звільнення майна з-під арешту відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 28 серпня 2015 року рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 червня 2015 року скасовано та ухвалено про задоволення позову.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ ідеальну частку житлового будинку АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці площею 1000 кв. м, загальною площею 171,40 кв. м, житловою площею 65,40 кв. м з належними до нього гаражем літ. Д, навісом літ. Е, вбиральнею літ. Г, сараєм літ. В, літньою кухнею літ. Б., спорудами 1-4;
Звільнено з-під арешту, накладеного постановою державного виконавця міського відділу Державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції від 17 червня 2014, і виключено з опису державного виконавця Ѕ ідеальну частку житлового будинку АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці площею 1000 кв. м, загальною площею 171,40 кв. м, житловою площею 65,40 кв. м з належними до нього гаражем літ. Д, навісом літ. Е, вбиральнею літ. Г, сараєм літ. В, літньою кухнею літ. Б., спорудами 1-4.
Вирішено питання щодо стягнення судових витрат.
Також судами встановлено факт існування між ОСОБА_2 та ТзОВ "ГІД" договірних відносин в частині надання їй в оренду певних торгівельних площ в ТК "ГІД"
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, вивчивши аргументи, викладені у відзиві, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.