Постанова
Іменем України
18 червня 2020 року
м. Київ
справа № 359/2753/16-ц
провадження № 61-5109 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Луспеника Д. Д., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк",
відповідач - ОСОБА_1 ,
представник відповідача - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" на рішення Апеляційного суду Київської області від 12 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Фінагеєва В. О., Кашперської Т. Ц., Яворського М. А.,
ВСТАНОВИВ:
1 Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - ПАТ "Альфа-Банк") звернулося до суду з позовом, який було уточнено, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 25 лютого 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 490057230, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 16 764 доларів 36 центів США на строк до 25 лютого 2015 року зі сплатою 13 % річних.
Позичальник взяті на себе зобов`язання не виконав, на вимоги не реагував, унаслідок чого станом на 11 січня 2016 року виникла заборгованість за договором про надання кредиту у розмірі 6 448 доларів 87 центів США, з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 6 140 доларів 21 цент США, заборгованість за відсотками у розмірі 308 доларів 21 цент США.
З урахуванням викладеного та уточнених позовних вимог ПАТ "Альфа-Банк" просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 25 лютого 2008 року № 490057230 у розмірі 6 448 доларів 87 центів США.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 квітня 2017 року у складі судді Борця Є. О. позов ПАТ "Альфа-Банк" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Альфа-Банк" заборгованість за кредитним договором від 25 лютого 2008 року № 490057230 у розмірі 172 745 грн 88 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Заочне рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1, як позичальником, належним чином взяті зобов`язання за договором про надання кредитуне виконано, унаслідок чого утворилась заборгованість за цим договором, яка не спростована останнім та підлягає стягненню з нього, розмір заборгованості відповідає вимогам закону та умовам договору.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 12 грудня 2017 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 26 грудня 2017 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано. Позов ПАТ "Альфа-Банк" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором від 25 лютого 2008 року№ 490057230 у розмірі 1 118 доларів 46 центів. У задоволенні іншої частини позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що судом першої інстанції не були враховані внесені ОСОБА_1 при розгляді справи 24 червня 2016 року грошові кошти, отримані від реалізації предмета застави, у сумі 4 310 доларів США у рахунок погашення заборгованості за спірним кредитним договором, відтак, загальна сума коштів по тілу кредиту та відсотках становить 24 498 доларів 33 центи США, а сума, яка залишилась до сплати становить 1 118 доларів 46 центів США.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ПАТ "Альфа-Банк" посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до умов кредитного договору від 25 лютого 2008 року № 490057230 та додатку № 1 до нього платежі з повернення кредиту та сплаті процентів за його користування мають здійснюватися 25 числа кожного місяця рівними частинами у сумі 305 доларів США, однак позичальником зазначеного графіку дотримано не було, так як зазначені платежі вносились у меншому розмірі. Апеляційним судом зроблено помилковий висновок, що розміром заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача є різниця між сумою, яка визначена у графіку платежів відповідно до умов зазначеного договору у розмірі 25 616 доларів 79 центів США та фактично сплаченою загальною сумою коштів по тілу кредиту і відсотках у рахунок погашення заборгованості за спірним правочином у розмірі 24 498 доларів 33 центи США.
Відповідач судове рішення апеляційного суду не оскаржив, тому Верховний Суд переглядає судові рішення у межах доводів касаційної скарги.
Доводи особи, яка подала відзив
У квітні 2018 року до Верховного Суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу позивача, посилаючись на те, що постанова апеляційного суду є законною і обґрунтованою, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та на їх законність не впливають. Просив касаційну скаргу залишити без задоволення, оскільки позивачем не надано доказів укладення між сторонами додаткових угод до кредитного договору, якими б було збільшено строк його дії, а, відтак, графік погашення заборгованості банком до 25 лютого 2020 року не ґрунтується на укладеному кредитному договорі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 березня 2018 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 359/2753/16-ц з Бориспільського міськрайонного суду Київської області.