Постанова
Іменем України
17 червня 2020 року
м. Київ
справа № 591/845/17
провадження № 61-48905ск18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Сумська міська рада,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мазнєвої Світлани Григорівни, на постанову Апеляційного суду Сумської області від 05 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Ткачук С. С., Кононенко О. Ю., Хвостика С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на Ѕ частину будинку АДРЕСА_1 за набувальною давністю.
На обґрунтування позову посилався на те, що вказаний будинок належав на праві власності ОСОБА_2, яка померла у 1991 році, спадкоємцями якої були ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Із січня 1997 року він проживав у вказаному будинку разом зі своєю матір`ю ОСОБА_5 та її чоловіком ОСОБА_3
У 2005 році ОСОБА_3 помер, заповівши свою частину будинку ОСОБА_5 Помер також і ОСОБА_4 .
Після смерті ОСОБА_5, у березні 2009 року, він успадкував Ѕ частину спірного житлового будинку, і з цього часу зазначене майно перейшло в його володіння фактично у повному обсязі.
Спадкоємці іншої Ѕ частини спірного житлового будинку права власності на спадкове майно не оформлювали.
Посилаючись на те, що ніхто з осіб, які могли б успадкувати Ѕ частину будинку за законом, дотепер спадщину не оформив, з 2005 року він володіє майном відкрито, ні від кого не приховує свої права на нього, слідкує за технічним станом спірного нерухомого майна, регулярно оплачує комунальні послуги, проводить поточний та капітальний ремонт, позивач просив суд визнати за ним право власності на Ѕ частину будинку АДРЕСА_1 за набувальною давністю.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 08 червня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що, користуючись житлом, яке не є його власністю, позивач був обізнаний про власника, тому його володіння спірним майном не можна вважати добросовісним у розумінні статті 344 ЦК України. Та обставина, що позивач проживає в будинку, здійснює поточний ремонт та оплачує комунальні послуги не породжує для позивача права на набуття такого майна у власність за набувальною давністю на підставі вказаної норми ЦК України.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Сумської області від 05 листопада 2018 року рішення Зарічного районного суду м. Суми від 08 червня 2018 року скасовано й ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування.
Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що не зважаючи на те, що вимоги позову про визнання права власності в порядку набувальної давності мотивовані нормами ЦК України 2003 року, правовідносини виникли фактично у 1992 році, тобто під час дії ЦК УРСР
1963 року, коли на частину спірного будинку відкрилась спадщина після смерті ОСОБА_4, а статтею 555 ЦК УРСР визначений порядок переходу такої спадщини до держави.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у грудні 2019 року адвокатом Мазнєвою С. Г., ОСОБА_1, посилаючись на порушення як судом першої інстанції, так і апеляційним судом норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права, просить постанову апеляційного суду скасувати й ухвалити у справі нове рішення, яким позовні вимоги про визнання за ним у порядку набувальної давності права власності на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1 задовольнити.
На обґрунтування касаційної скарги вказує, що апеляційний суд неправильно визначив характер спірних правовідносин та дійшов помилкового висновку
про те, що позовні вимоги слід розглядати як вимоги про визнання права власності в порядку спадкування.
Крім того, вказував, що рішення суду першої інстанції також прийняте з порушення вимог закону, тому не може бути залишене в силі, оскільки висновок про недоведеність його вимог є безпідставним.
Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 Сумська міська рада, не погоджуючись із доводами касаційної скарги в повному обсязі, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Зокрема, у відзиві зазначено, що підстав для визнання за позивачем права власності на частину будинку в порядку набувальної давності немає.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 591/845/17 із Зарічного районного суду м. Суми.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суди встановили, що ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1, який він успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_5 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яку остання, в свою чергу, успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_3, що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказаний житловий будинок АДРЕСА_1 належав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності (по Ѕ частині) на підставі свідоцтва про право на спадщину від
ІНФОРМАЦІЯ_3 після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_3 був її чоловіком, а ОСОБА_4 - сином.
ОСОБА_6 , ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 15 листопада 1992 року звертались до БТІ м. Суми для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_4 .
Відомостей про дату смерті ОСОБА_4 і час відкриття спадщини після його смерті та прийняття вказаними особами спадщини у матеріалах справи немає.
За повідомленням Сумської міської ради, судового рішення з приводу визнання спадщини після смерті ОСОБА_4 відумерлою не приймалось і до складу комунального житлового фонду таке нерухоме майно не переводилося.
Згідно з відомостями домової книги ОСОБА_4 вибув із будинку
у 1964 році і на час оформлення 11 січня 1992 року свідоцтва про право
на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_2 проживав
у Південно-Казахстанській області.
Виділ ідеальних часток спірного житлового будинку в натурі не проводився.
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами
про визнання права власності на частину будинку АДРЕСА_1 у порядку набувальної давності.
Позовні вимоги під час провадження у справі не змінювались та не доповнювались.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду