Постанова
Іменем України
24 червня 2020 року
м. Київ
справа № 462/8604/15-ц
провадження № 61-40716св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Львівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області,
третя особа - орган опіки і піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Львівської області від 21 червня 2018 року в складі колегії суддів: Павлишина О. Ф., Струс Л. Б., Шандри М. М.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Львівського МВ ДРАЦС ГТУЮ у Львівській області, третя особа - орган опіки і піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, про встановлення факту батьківства та зобов`язання внесення змін до актового запису про народження дитини.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 з 1995 року по 2004 рік проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 . За час їх спільного проживання у них в ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_5 . Після народження сина вони проживали у АДРЕСА_1, що підтверджується показами свідків. Також факт існування кровного споріднення між ним та ОСОБА_6 може бути підтверджений відповідною генетичною експертизою. У 2004 році у зв`язку з важким матеріальним становищем, необхідністю утримувати сім`ю він був змушений виїхати на заробітки, після повернення з яких з`ясував, що його цивільна дружина ОСОБА_4 померла, а його син за місцем своєї реєстрації не проживає. Також у листопаді 2015 року йому стало відомо про те, що над його сином встановлено опіку ОСОБА_2 у зв`язку зі смертю матері та те, що у актовому записі про народження його сина міститься запис про іншу особу, як батька його дитини.
ОСОБА_1 , з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:
встановити факт, що він є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
зобов`язати Львівський МВ ДРАЦС ГТУЮ у Львівській області виключити з актового запису, зробленого ВРАГС Львівського міськвиконкому № 2533 від 09 червня 1999 року про народження ОСОБА_3 запис про батька - ОСОБА_7, зазначивши у графі " Батько " ОСОБА_1, вказати прізвище дитини " ОСОБА_9 ", по батькові " ОСОБА_10 " та видати нове свідоцтво про народження дитини.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 22 грудня 2017 року в складі судді: Боровкова Д. О., позовні вимоги задоволено частково.
Встановлено, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Львова.
Зобов`язано Львівський МВ ДРАЦС ГТУЮ у Львівській області виключити з актового запису, зробленого ВРАГС Львівського міськвиконкому, за № 2533 від 09 червня 1999 року про народження дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, запис про батька - ОСОБА_7, зазначивши у графі " Батько " ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець міста Львова, громадянин України, зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 .
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем доведено наявності обставин, передбачених статтею 53 КпШС. Оскільки ОСОБА_1 спільно проживав та вів спільне господарство з ОСОБА_4, як до народження дитини ОСОБА_11, так і після його народження; приймав участь у вихованні дитини до 2005 року; протягом всього часу спільного проживання з ОСОБА_4 він визнавав себе батьком дитини, про що усно повідомляв інших осіб, а також, враховуючи, що ОСОБА_3 ухилився від проведення судової генотипоскопічної експертизи, суд зробив висновок про встановлення у судовому порядку, що позивач є батьком відповідача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заяву відповідача про застосування позовної давності суд відхилив, оскільки позивачу стало відомо про запис про батька дитини лише після отримання ним листа з Франківської районної адміністрації від 27 жовтня 2015 року № 35-3666. Посилання відповідачів про те, що позивач, як батько дитини, зобов`язаний був дізнатися про проведений запис значно раніше, ніж у 2015 році є логічним. Проте відповідачами не доведено в суді обставин, які б свідчили про факт того, коли саме позивачу повинно було стати відомо про проведений запис про батька дитини.
Суд першої інстанції зазначив, що позовна вимога про зобов`язання відповідача внести зміни у актовий запис дитини, змінивши прізвище та по-батькові дитини, видавши при цьому нове свідоцтво про народження дитини не підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_3 на день ухвалення судового рішення час виповнилося вісімнадцять років, тому відсутні правові підстави для зміни його прізвища та по батькові без його згоди.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Львівської області від 21 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 22 грудня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскільки ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, а ОСОБА_1 посилався на те, що з ОСОБА_4 проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 1995 року до 2004 року і про те, що інша особа записана батьком дитини він дізнався в листопаді 2015 року, однак, не надав доказів, що він не знав і не міг знати, що ОСОБА_4 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7, а також доказів, що до листопада 2015 року не знав і не міг знати, що батьком дитини в книзі записів народжень записаний не він, то суд першої інстанції не мав підстав для висновку про наявність підстав для задоволення позову. Лист Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 25 жовтня 2015 року не може бути підтвердженням факту, що ОСОБА_1 стало відомо про запис батьком ОСОБА_3 іншої особи, так як з заявою про встановлення місця знаходження дитини він звернувся через десять років після смерті матері дитини, і дитині на час звернення виповнилось шістнадцять років, а поважних причин відсутності інтересу до дитини протягом такого тривалого періоду не наведено. Позивачем не подано жодного доказу на підтвердження того, що встановлення батьківства позивача буде відповідати інтересам самої дитини.
Аргументи учасників справи
У липні 2018 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції. При цьому, посилався на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем доведено наявності обставин, передбачених статтею 53 КпШС. Вказує, що апеляційний суд послався на нерелевантну практику ЄСПЛ. Апеляційний суд не дослідив обставини, встановлення яких передбачено статтею 53 КпШС. Судова генотипоскопічна експертиза не була проведена саме через неявку відповідача. У справах щодо встановлення батьківства мають застосовуватися гнучка позовна давність.
У серпні 2018 року ОСОБА_2 через представника ОСОБА_12 та ОСОБА_3 через представника ОСОБА_13 надали відзив на касаційну скаргу, в якому просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову без змін.
Відзив мотивований тим, що позивачем не доведено наявності обставин, передбачених статтею 53 КпШС. Позивач не має права звертатися із заявою про встановлення факту батьківства. Позивачем пропущена позовна давність. Вважають, що позивачем не доведено фактичного існування сімейних зв`язків.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
У пункті 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що відповідно до актового запису про укладення шлюбу №1793 шлюб ОСОБА_7 та ОСОБА_4 зареєстровано 20 червня 1987 року.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 09 червня 1999 року, батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, є ОСОБА_7 та ОСОБА_4 .
Відповідно до повідомлення міського РАЦСу вих. № 1330/03-31 від 18 квітня 2006 року та копії запису акту про народження № 2533, підставою для реєстрації дитини слугували актовий запис про укладення шлюбу та заява батька ОСОБА_7
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_7 .
Відповідно до листа приватної організації "Дитячий будинок "Нове життя" № 1 від 24 листопада 2017 року ОСОБА_3 прибув до них між 1-им та 15-им квітня 2006 року, на той час йому виповнилося 7 років. З того часу ОСОБА_3 проживає у дитячому будинку, що знаходився спершу у АДРЕСА_3, він зареєстрований за адресою, де проживала його мати: АДРЕСА_1, однак у цій квартирі фактично не проживає.