Постанова
Іменем України
15 червня 2020 року
м. Київ
справа № 635/4492/17
провадження № 61-39383св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Чуєва Олена Дмитрівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Десятниченко Олег Володимирович, реєстраційна служба Харківського районного управління юстиції Харківської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Харківської області від 10 травня 2018 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Колтунової А. І., Маміної О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Чуєва О. Д., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Десятниченко О. В., реєстраційна служба Харківського районного управління юстиції Харківської області, просив визнати договір купівлі - продажу земельної ділянки, серія НВА № 783546, від 18 листопада 2016, укладений між ОСОБА_2, який діяв в інтересах ОСОБА_1, та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Чуєвою О.Д. недійсним, та скасувати його державну реєстрацію; визнати договір купівлі - продажу земельної ділянки, серія НМА № 883040, від 16 тпавня 2017, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Десятниченком О. В. недійсним та скасувати його державну реєстрацію; витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 земельну ділянку, кадастровий номер 6325185000:03:008:0429; визнати право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6325185000:03:008:0429, розташовану за межами населеного пункту на території Циркунівської сільської ради Харківського району, Харківської області, для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0000 га за ОСОБА_1 та поновити державну реєстрацію, стягнути з відповідачів судовий збір.
Позов мотивований тим, що 11 лютого 2015 року в межах безоплатної приватизації земельної ділянки він отримав у власність земельну ділянку, кадастровий номер 6325185000:03:008:0429, розташовану за межами населеного пункту на території Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області, для ведення особистого селянського господарства. Для експлуатації земельної ділянки було необхідно під`єднати її до систем комунікацій, а саме: підключити до електропостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення. З цією метою він звернувся до ОСОБА_2
18 жовтня 2016 року ОСОБА_2 привіз позивача до нотаріуса, у якого вже був підготовлений пакет документів, який позивач підписав. Він не мав наміру продавати зазначену земельну ділянку, оригінали правовстановлюючих документів позивач ОСОБА_2 не надавав, вони зберігаються у позивача.
У червні 2017 року позивач дізнався, що відповідно до відомостей про земельну ділянку, кадастровий номер 6325185000:03:008:0429, вона відчужена ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18 листопада 2016 року серії НВА № 783546, укладеного між ОСОБА_2, який діяв в інтересах ОСОБА_1, та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Чуєвою О. Д.
Продаж спірної земельної ділянки ОСОБА_3 відбувся на підставі договору купівлі-продажу, укладеного без участі позивача та фактичного переданняправовстановлюючих документів на неї. Грошові кошти за продаж спірної земельної ділянки позивач не отримував та договір купівлі-продажу не укладав.
Посилався на те, що договір купівлі-продажу від 18 листопада 2016 року укладений під впливом помилки (стаття 229 ЦК України) та за відсутності волевиявлення її власника ( частина друга статті 203 ЦК України). Крім того, фактично продаж земельної діялнки ОСОБА_2 своїй дружині ОСОБА_3 свідчить про зговір щодо незаконного заволодіння майном.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 02 лютого 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано договір купівлі-продажу земельної ділянки від 18 листопада 2016 року серії НВА № 783546, укладений між ОСОБА_5, який діяв в інтересах ОСОБА_1 , та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Чуєвою О. Д., недійсним та скасовано йогодержавну реєстрацію. Визнано договір купівлі-продажу земельної ділянки від 16 травня 2017 рокусерії НВА № 883040, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Десятниченком О. В., недійсним та скасовано його державну реєстрацію. Витребувано з чужого незаконного володіння у ОСОБА_4 земельну ділянку під кадастровим номером 63251850000:03:008:0429. Визнано право власності на земельну ділянку площею 2,000 га, кадастровий номер 63251850000:03:008:0429, розташовану за межами населеного пункту на території Циркунівської селищної ради Харківського району Харківської області, з призначенням для ведення особистого селянського господарства за ОСОБА_1 та поновлено державну реєстрацію. Стягнуто на користь ОСОБА_1 солідарно з відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 920,00 грн.
Рішення суду першої інтанції мотивоване тим, що немає доказів отримання позивачем грошових коштів за договором купівлі-продажу від 18 листопада 2016 року, а договір укладений без участі позивача і без фактичного передання оригіналів правовстановлюючих документів на земельну ділянку.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 10 травня 2018 року рішення Харківського районного суду Харківської області від 02 лютого 2018 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в позові.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у справі немає належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_3, яка придбала майно за договором купівлі-продажу від 18 листопада 2016 року, діяла недобросовісно, мала домовленість із представником ОСОБА_1, який діяв усупереч його інтересам.
Щодо неотримання коштів за спірним договором суд апеляційної інстанції вказав, що зазначені обставини не є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу від 18 листопада 2016 року. ОСОБА_1 не позбавлений можливості звернутися з відповідним позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.
Суд апеляційної інстанції також виходив з того, що правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним. Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Апеляційного суду Харківської області від 10 травня 2018 року і залишити в силі рішення Харківського районного суду Харківської області від 02 лютого 2018 року.
Рух справи в суді касаційної інстанції
16 липня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі.
У жовтні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Згідно з розпорядженням Верховного Суду від 16 квітня 2020 року № 1112/0/226-20 "Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", відповідно до пунктів 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (зі змінами та доповненнями), та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 "Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя" доповідачем у справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Олійник А. С.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обгрунтована тим, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.
Суд не звернув уваги, що позивач не мав наміру продавати земельну ділянку, нотаріус під час підписання довіреності від 18 жовтня 2016 року роз`яснив йому, що без оригіналів правовстановлюючих документів на земельну ділянку її відчуження неможливе. Оригінали правовстановлюючих документів знаходилися у позивача, тому він був упевнений, що продаж земельної ділянки без них неможливий.
Договір купівлі-продажу земельної ділянки не був спрямований на настання реальних наслідків, що настають за таким договором, отже, існує помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін і оспорюваний договір підлягає визнанню недійсним на підставі статті 229 ЦК України.
Фактичного передання спірного нерухомого майна за оспорюваним договором продавцем ОСОБА_2 покупцю ОСОБА_3 не відбулося, як не відбулося і фактичного передання коштів.
Суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що позивач коштів за договором купівлі-продажу грошових коштів не отримував.
Зазначена в договорі купівлі-продажу вартість земельної ділянки не відповідає ринковій вартості. Не містить факту передачі грошей. Тому договір має бути визнаний недійсний у зв`язку з несправедливими умовами.
Матеріали справи не містять доказів того, що грошові кошти, які передані від дружини ОСОБА_3 чоловіку ОСОБА_2, були її особистим майном. Представник позивача вступив у зловмисну домовленість зі своєю дружиною для отримання власної вигоди.
Суд апеляційної інстанції взяв до уваги докази, які були надані суду без належого обгрунтування неможливості подання таких доказів до суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності представника позивача, який просив відкласти розгляд справи у зв`язку з хворобою.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ (далі - Закон № 460-ІХ) "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у липні 2018 року, тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами