ПОСТАНОВА
Іменем України
30 червня 2020 року
Київ
справа №0440/6570/18
адміністративне провадження №К/9901/25205/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №0440/6570/18 за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року (головуючий суддя - Сафронова С.В., судді: Мельник В.В., Чепурнов Д.В.),-
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2018 року Приватне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний завод" (далі по тексту - позивач, ПрАТ "ДМЗ") звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі по тексту - відповідач, ОВПП ДФС), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "В4" №0006774612 від 22 серпня 2018 року.
В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач наполягав на помилковості висновків контролюючого органу про відсутність реального здійснення господарських операцій ПрАТ "ДМЗ" з його контрагентами у травні 2018 року. Факт виконання обумовлених договорами робіт та виконання послуг підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а неможливість проведення відповідачем зустрічної звірки суб`єктів господарювання не може слугувати підставою для висновку про нереальність вчинення господарських операцій. З приводу посилань контролюючого органу на неправомірність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкових накладних від ПАТ "АрселорМіталл Кривий Ріг" на загальну суму 4224183,25 грн. позивач вважає, що саме на фіскальний орган покладено функції з податкового контролю, в тому числі, шляхом зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН. На думку позивача, саме відповідач, володіючи інформацію про відсутність заяви від ПАТ "АрселорМіталл Кривий Ріг" про відмову від використання пільги, встановленої пунктом 45 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, мав можливість зупинити реєстрацію в ЄРПН спірних податкових накладних. Оскільки контролюючий орган не скористався відповідними повноваженнями, позивач має безумовне право на податковий кредит за такими податковими накладними.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року адміністративний позов ПрАТ "ДМЗ" задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0006774612 від 22 серпня 2018 року в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за податковою декларацією ПрАТ "ДМЗ" з податку на додану вартість за травень 2018 року за №9124265185 від 20 червня 2018 року на суму 4224183,25 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року апеляційну скаргу ПрАТ "ДМЗ" задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року скасовано в частині відмови у задоволенні вимог ПрАТ "ДМЗ" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "В4" №000677612 від 22 серпня 2018 року про зменшення розміру від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 864403,10 грн та прийнято в цій частині іншу постанову про задоволення позову. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року залишено без змін.
Вирішуючи спір, суди встановили, що посадовими особами ОВПП ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ "ДМЗ" з питань перевірки формування від`ємного значення податку на додану вартість за декларацією з податку на додану вартість за травень 2018 року, за наслідками якої складено акт №67/28-10-46-12-05393056 від 8 серпня 2018 року.
Перевіркою встановлено порушення:
- пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 201.1, 201.10, 201.14, 201.15 статті 201 ПК України, внаслідок чого завищено суму податкового кредиту у травні 2018 року на 5088586,35 грн;
- пункту 200.1, абзацу "в" пункту 200.4 статті 200 ПК України в частині завищення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 5088586,35 грн.
На переконання відповідача, позивач помилково включив до складу податкового кредиту травня 2018 року суму ПДВ в розмірі 4224183,25 грн. за неправомірно складеними та зареєстрованими в ЄРПН ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" податковими накладними №18667, №18668 від 22 травня 2018 року, №18956, №18957 від 24 травня 2018 року. Такі висновки ОВПП ДФС вмотивовані тим, що вказаний контрагент позивача не подавав до контролюючого органу за місцем реєстрації заяву про відмову/зупинення використання пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України.
Крім того, контролюючий орган дійшов висновку про непідтвердження реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ ВКФ "НАЙС" (на суму ПДВ 254778,31 грн), ПВКФ "АНК-93" (на суму ПДВ 148926,88 грн), ТОВ "ФЛЮОРІТ" (на суму ПДВ 136512 грн), ТОВ "МАКРОТОРГ ПЛЮС" (на суму ПДВ 99383,78 грн), ТОВ "СТУДІЯ ЦИКІВКА" (на суму ПДВ 73731,51 грн), ТОВ "ІТС" (на суму ПДВ 23360 грн), ТОВ "ДІСКОР" (на суму ПДВ 22910 грн), ТОВ "Лебтрансгрупп" (на суму ПДВ 9780 грн), ТОВ "Дніпротехпром" (на суму ПДВ 4391,20 грн), ТОВ "КОМПАНІЯ УКРПРОМСНАБ" (на суму 2641 грн), ТОВ "Будмонтаж 2016" (на суму ПДВ 87988,42 грн), всього на загальну суму ПДВ 864403,10 грн.
На підставі вказаного акта перевірки контролюючим органом сформовано податкове повідомлення-рішення форми "В4" №000677612 від 22 серпня 2018 року, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 5088586,35 грн.
Задовольняючи частково вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що саме контролюючий орган був наділений повноваженнями на зупинення реєстрації податкових накладних, складених ПАТ "АрселорМіталл Кривий Ріг", в ЄРПН за відсутності заяви від вказаного платника податків про відмову від використання пільги, встановленої пунктом 45 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України. Реєстрація податкових накладних №18667, №18668 від 22 травня 2018 року, №18956, №18957 від 24 травня 2018 року в ЄРПН свідчить, що контролюючим органом не встановлено ризиків безпідставного формування ПАТ "АрселорМіталл Кривий Ріг" податкових накладних, а тому позивач мав право на податковий кредит за відповідними податковими накладними.
Разом з тим, суд першої інстанції погодився з позицією відповідача про неправомірність формування позивачем податкового кредиту на суму 864403,10 грн, оскільки за наслідками аналізу інформаційних баз даних встановлено відсутність у контрагентів позивача достатньої кількості трудових ресурсів, основних засобів для виконання обумовлених договорами робіт та поставки товарів. Крім того, не видалось за можливе встановити реальне походження товару за ланцюгом постачання .
Рішення суду першої інстанції було оскаржене до апеляційного суду лише позивачем в частині відмови в скасуванні податкового повідомлення-рішення №0006774612 від 22 серпня 2018 року на суму 864403,10 грн.
Переглянувши рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для його скасування та задоволення позову в цій частині, оскільки рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду не містило інших обґрунтувань ніж ті, що були зазначені в акті перевірки. За позицією апеляційного суду, суд попередньої інстанції не обґрунтував, чому не можуть братись до уваги первинні документи, надані позивачем на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами. Апеляційний суд звернув увагу, що придбані позивачем товари та послуги були використані у межах власної господарської діяльності ПрАТ "ДМЗ". При цьому чинне законодавство не ставить дійсність правочинів у залежність від стану податкової звітності контрагентів платника податків, наявності чи відсутності в останніх основних засобів та трудових ресурсів. Наявність кримінального провадження за фактом створення ТОВ "МАКРОТОРГ ПЛЮС" з метою ведення фіктивного підприємництва за відсутності відповідного судового рішення не є беззаперечним доказом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків за результатами господарської операції.
Не погодившись з постановою апеляційного суду, ОВПП ДФС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ПрАТ "ДМЗ".
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує, що апеляційний суд залишив поза увагою, що ТОВ ВКФ "НАЙС", ПВКФ "АНК-93", ТОВ "Будмонтаж 2016" не мали можливості надати послуги, визначені у договорі, внаслідок наявності незначної кількості трудових ресурсів. Особи, які виконували роботи за договором між позивачем та ПВКФ "АНК-93", не є працівниками даного підприємства. За господарськими операціями позивача з ТОВ "ФЛЮОРІТ", ТОВ "МАКРОТОРГ ПЛЮС", ТОВ "СТУДІЯ ЦИКІВКА", ТОВ "ІТС", ТОВ "ДІСКОР", ТОВ "Лебтрансгрупп", ТОВ "Дніпротехпром", ТОВ "КОМПАНІЯ УКРПРОМСНАБ" контролюючий орган вказує, що з огляду на наявну в інформаційних базах інформацію ні вказані контрагенти, ні їх контрагенти по ланцюгу постачання не є виробниками чи імпортерами поставлених товарів. Зазначені у деяких з сертифікатів якості виробники товарів не фігурують у ланцюзі руху товару до позивача.
У поданому відзиві на касаційну скаргу позивач просив залишити її без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін як законну та обґрунтовану. Наголошено, що контролюючим органом не було зупинено жодну з податкових накладних, виписаних від контрагентів позивача за спірними господарськими операціями, що вже саме по собі є достатньою правовою підставою для включення визначених у них сум ПДВ до податкового кредиту без будь-якого додаткового підтвердження. Разом з тим, долучені до матеріалів справи первинні документи, до яких у контролюючого органу відсутні претензії, в повній мірі підтверджують як виконання спірних господарських операцій, так і використання поставлених товарів та виконаних робіт у межах власної господарської діяльності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" ця касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (до 8 лютого 2020 року).
Згідно з вимогами частини першої статті 341 КАС України постанова апеляційного суду переглядається лише в межах касаційної скарги, а саме щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0006774612 від 22 серпня 2018 року на суму 864403,10 грн., яка сформована за наслідками господарських відносин ПрАТ "ДМЗ" з ТОВ ВКФ "НАЙС", ПВКФ "АНК-93", ТОВ "ФЛЮОРІТ", ТОВ "МАКРОТОРГ ПЛЮС", ТОВ "СТУДІЯ ЦИКІВКА", ТОВ "ІТС", ТОВ "ДІСКОР", ТОВ "Лебтрансгрупп", ТОВ "Дніпротехпром", ТОВ "КОМПАНІЯ УКРПРОМСНАБ", ТОВ "Будмонтаж 2016".
Відповідно до пункту 44.1. статті 44 ПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
За змістом частини першої статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які у розумінні абзацу одинадцятого статті 1 цього Закону є документами, які містять відомості про господарську операцію та відповідно до частини другої статті 9 цього ж Закону повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської діяльності і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
За правилами підпункту "а" пункту 198.1. статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Відповідно до пункту 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з пунктом 198.6. статті 198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.