ПОСТАНОВА
Іменем України
30 червня 2020 року
Київ
справа №280/546/19
адміністративне провадження №К/9901/30631/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Ханової Р.Ф.,
розглянув у судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ʼʼСпецрембудсервісʼʼ до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (правонаступник - Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області) на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.05.2019 (суддя - Лазаренко М.С.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 (головуючий суддя - Коршун А.О., судді - Чередниченко В.Є., Панченко О.М.),
У С Т А Н О В И В :
У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю ʼʼСпецрембудсервісʼʼ (далі - позивач, ТОВ ʼʼСпецрембудсервісʼʼ, Товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ДФС), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.09.2018 №0014351406 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток (за основним платежем) на 175ʼ 450,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані доводами Товариства, що його операції з придбання послуг (будівельні роботи) та товару у ТОВ ʼʼІновест Будʼʼ, ТОВ ʼʼПартнер Буд Гарантʼʼ, ТОВ ʼʼКаcтром Групʼʼ, ТОВ ʼʼЖерман Плюсʼʼ, витрати за якими в загальній сумі 974ʼ 722,00 грн Товариство врахувало при визначенні оподатковуваного доходу за 2015 рік (рядок 02 декларації з податку на прибуток), відбулися фактично, підтверджуються первинними та іншими документами бухгалтерського та податкового обліку, зокрема і щодо використання Товариством придбаних послуг та товару у своїй господарській діяльності. Висновок же контролюючого органу в акті перевірки про порушення Товариством податкового законодавства внаслідок зменшення суми оподатковуваного доходу безпідставний, а прийняте за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення - протиправне.
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 21.05.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019, адміністративний позов ТОВ ʼʼСпецрембудсервісʼʼ задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення рішення ГУ ДФС від 13.09.2018 №0014351406.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що ГУ ДФС не довело, що позивач занизив суму оподатковуваного доходу в податковій декларації з податку на прибуток за 2015 рік на 974ʼ 722,00 грн внаслідок врахування у фінансовому результаті витрат з придбання послуг (будівельні роботи) та товару у ТОВ ʼʼІновест Будʼʼ, ТОВ ʼʼПартнер Буд Гарантʼʼ, ТОВ ʼʼКаcтром Групʼʼ, ТОВ ʼʼЖерман Плюсʼʼ. Суди попередніх інстанцій зробили висновок, що господарські операції позивача з придбання у цих постачальників послуг (будівельних робіт) за договорами субпідряду та товару підтверджені належними первинними документами, відображені у бухгалтерському обліку Товариства, придбані послуги (будівельні роботи) та товар позивач реалізував ТОВ ʼʼАрсенал Резервʼʼ, ТОВ ʼʼІнвестиційна радаʼʼ, ВП ʼʼОріль - Лідерʼʼ ПАТ ʼʼМиронівський Хлібопродуктʼʼ, ДП ʼʼЕнзимʼʼ, ПП ʼʼБМК Будсервіс-2000ʼʼ, виконуючи договірні зобов`язання перед вказаними контрагентами. Суди визнали недостатнім для висновку про безтоварність господарських операцій Товариства з ТОВ ʼʼІновест Будʼʼ, ТОВ ʼʼПартнер Буд Гарантʼʼ, ТОВ ʼʼКаcтром Групʼʼ, ТОВ ʼʼЖерман Плюсʼʼ ухвалення обвинувальних вироків стосовно засновників та посадових осіб цих товариств в кримінальних справах про фіктивність підприємництва, зазначивши, з посиланням на правову позицію Верховного Суду у постановах від 04.09.2018 у справі №826/18952/14 та від 31.07.2018 №808/1507/16, що факт наявності вироку, зокрема винесеного на підставі угоди у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій і що в такому випадку необхідно перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених вироком, який набрав законної сили, періоду часу, за який такі обставини встановлені, а також конкретної особи та наслідки її дій.
ГУ ДФС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.05.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Обґрунтовуючи вимоги, викладені в касаційній скарзі, відповідач посилається на виявлені під час перевірки порушення Товариством норми підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, внаслідок зменшення оподатковуваного доходу за 2015 рік на 974 722 грн, що відповідало відтвореній у бухгалтерському обліку та у звіті про фінансовий результат за 2015 рік загальній сумі витрат за операціями з придбання послуг (будівельних робіт) та товару у ТОВ ʼʼІновест Будʼʼ, ТОВ ʼʼПартнер Буд Гарантʼʼ, ТОВ ʼʼКаcтром Групʼʼ, ТОВ ʼʼЖерман Плюсʼʼ, тоді як зазначені товариства є фіктивними субєктами підприємницької діяльності, що встановлено у вироках судів, відтак виписані від їх імені первинні документи як недостовірні не можуть бути підставою для бухгалтерського та податкового обліку.
Заперечуючи проти касаційної скарги у відзиві, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, обґрунтування заперечень позивача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Суди попередніх інстанцій встановили, що податкове повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, було прийнято ГУ ДФС на підставі акта від 18.07.2018 №415/08-01-14-0903330301 ʼʼПро результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ʼʼСпецрембудсервісʼʼ з питань встановлення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами - ТОВ ʼʼІновест Будʼʼ, ТОВ ʼʼПартнер Буд Гарантʼʼ, ТОВ ʼʼКаcтром Групʼʼ, ТОВ ʼʼЖерман Плюсʼʼ за 2015 рік та ПДВ при здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ ʼʼКастром Групʼʼ за травень, липень 2015 року та ТОВ ʼʼПартнер Буд Гарантʼʼ за червень 2015 рокуʼʼ.
Згідно з висновками, зробленими в акті перевірки, Товариство, крім іншого, порушило норми пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України (далі - ПК), в результаті чого занизило податок на прибуток за 2015 рік на 175ʼ450,00 грн.
Такий висновок контролюючого органу вмотивований тим, що Товариство безпідставно відтворило в бухгалтерському та податковому обліку операції з придбання послуг (будівельних робіт), товару (будівельних матеріалів) у ТОВ ʼʼІновест Будʼʼ, ТОВ ʼʼФорті групʼʼ, ТОВ ʼʼПартнер Буд Гарантʼʼ, ТОВ ʼʼКаcтром Групʼʼ, ТОВ ʼʼЖерман Плюсʼʼ з огляду на їх безтоварність.
Такого висновку контролюючий орган дійшов на підставі аналізу узагальненої податкової інформації, зібраної стосовно діяльності ТОВ ʼʼІновест Будʼʼ, ТОВ ʼʼПартнер Буд Гарантʼʼ, ТОВ ʼʼКаcтром Групʼʼ, ТОВ ʼʼЖерман Плюсʼʼ, а саме: зазначені юридичні особи не декларують та/або не сплачують податкові зобов`язання; відсутні за місцезнаходженням, вказаним в реєстраційних документах; не мають фізичних, технічних та технологічних можливостей (ресурсів) для здійснення господарської діяльності в цілому та виконання будівельних робіт зокрема; номенклатура товарів (послуг) в операціях з придбання товару (послуг), за якими ці товариства задекларували суми податкового кредиту в податковому обліку з податку на додану вартість, не відповідає номенклатурі товарів (послуг) в податкових накладних, виписаних на адресу позивача; стосовно засновників та посадових осіб зазначених товариств ухвалені вироки про визнання їх винними за фіктивне підприємництво. Так, вироком Печерського районного суду м. Києва від 06.11.2015 у кримінальній справі №757/40842/15-к громадянина ОСОБА_1 (засновника ТОВ ʼʼЖерман Плюсʼʼ) визнано виннним у вчиненні злочинів, передбачених частинною 1 статті 205, частиною 1 статті 358 Кримінального кодексу України, затверджено угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим. Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.02.2017 у кримінальній справі №335/13457/16-к громадянина ОСОБА_2 (засновника ТОВ ʼʼІновест Будʼʼ) визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 27, частинною 2 статті 205 Кримінального кодексу України. В цьому ж вироці встановлено, що на пропозицію ОСОБА_2 громадянин ОСОБА_3, усвідомлюючи, що здійснює злочинну діяльність, зареєстрував як засновник ТОВ ʼʼПартнер Буд Гарантʼʼ. Згідно з вироком Печерського районного суду від 01.12.2015 у кримінальній справі №757/42406/15-к громадянин ОСОБА_4 (засновник ТОВ ʼʼКаcтром Групʼʼ) визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених частинною 1 статті 205, частиною 1 статті 358 Кримінального кодексу України.
У акті перевірки контролюючий орган також вказав на кредиторську заборгованість позивача перед ТОВ ʼʼІновест Будʼʼ на суму придбання будівельних робіт (104ʼ 102,58 грн) як на обставину, яка підтверджує безтоварність операцій з цим контрагентом.
Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин; далі - так само) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1).
Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі.
Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК встановлено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Встановлюючи обов`язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець презюмує, що ці документи мають відображати реальний стан речей щодо задекларованих об`єктів оподаткування.
Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми), як один із принципів бухгалтерського обліку, закріплений в статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та відповідає сутності податкового обліку, який відповідно до частини другої статті 3 цього Закону ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Надання контролюючому органу належним чином оформлених документів, передбачених правовими нормами, з метою одержання податкова вигоди є підставною для її одержання, якщо контролюючий орган не встановив і не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні, суперечливі або ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.