ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2020 року
м. Київ
справа № 807/1408/17
адміністративне провадження № К/9901/52344/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 807/1408/17
за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до Мукачівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бруком" про скасування повідомлення, зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду (суддя Плеханова З. Б.) від 10 січня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Святецький В. В., Довгополов О. М., Пліш М. А.) від 24 квітня 2018 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2017 року Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Мукачівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, в якому просило:
- скасувати Повідомлення заступника начальника Мукачівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Хрипти О. О. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 22 серпня 2017 року за заявою Головного Управління Держпродспоживслужби в Одеській області по виконанню Постанови № 10 від 22 березня 2016 року;
- зобов`язати Мукачівській районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області відкрити виконавче провадження по виконанню Постанови № 10 від 22 березня 2016 року виданої Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області.
2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що позивач отримав Повідомлення від 22 серпня 2017 року заступника начальника відділу Мукачівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Хрипти О. О. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області № 10 від 22 березня 2016 року. Повернення виконавчого документа, мотивоване тим, що він не відповідає вимогам, які встановлені Законом України "Про виконавче провадження", зокрема не дотримано вимоги п. 1, 6 ч. 1 ст. 4 та ст. 12 ч. 1 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: не зазначено прізвище, ім`я, по батькові та посаду посадової особи, що видала виконавчий лист, дату набрання законної сили та пропущено строк пред`явлення виконавчого документу до виконання. На думку позивача, спірні дії та рішення відповідача прийняті з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження", оскільки виконавчий документ відповідає встановленим вимогам та поданий у строк визначений законом.
3. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року залучено до участі у справі в якості третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Бруком".
4. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року, відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
5. Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, 30 травня 2018 року Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року, та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
6. Ухвалою Верховного Суду (склад колегії суддів: Бевзенко В. М. - суддя-доповідач, Желтобрюх І. Л., Стрелець Т. Г.) від 22 червня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області та установлено строк для подання відзиву.
7. 09 липня 2018 року до Верховного Суду від ТОВ "Бруком" надійшов відзив на касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, в якому третя особа просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
8. 18 липня 2018 року до Верховного Суду від Мукачівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області надійшов відзив на касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, в якому відповідач просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
9. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 752/0/78-20 від 07 травня 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Бевзенка В. М., що унеможливлює його участь у розгляді касаційної скарги. Справа до розгляду не призначалась.
10. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 травня 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
11. Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2020 року справу прийнято до свого провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22 березня 2016 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області прийнята постанова № 10 про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів", якою застосовано до ТОВ "Бруком" штраф у розмірі 232086,00 грн.
13. Зазначену постанову ТОВ "Бруком" оскаржило в судовому порядку. Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року у справі № 807/260/16, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року, відмовлено у задоволенні адміністративного позову ТОВ "Бруком" до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про скасування постанови № 10 від 22 березня 2016 року прийнятої Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області.
14. 08 серпня 2017 року для виконання постанови № 10 від 22 березня 2016 року, виданої Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області, Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області звернулось до Мукачівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області із заявою за № 5539/10 про відкриття виконавчого провадження.
15. 22 серпня 2017 року заступник Мукачівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Хрипта О. О. сформував Повідомлення про повернення стягувану без прийняття до виконання виконавчого документа за заявою ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області по виконанню постанови за № 10 від 22 березня 2016 року.
16. Підставами для повернення виконавчого документа без виконання зазначено, що даний виконавчий документ не відповідає вимогам п. 2 та п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: відсутня відмітка щодо набрання законної сили даним виконавчим документом та не зазначено прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка його видала.
Крім цього, державний виконавець вказав, що стягувачем пропущено строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.
17. Вважаючи спірне рішення відповідача протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
18. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходили з того, що відповідач діяв в межах своєї компетенції та у відповідності до вимог законодавства.
19. Суди попередніх інстанцій на підставі аналізу вимог законодавства, що регулюють спірні правовідносини дійшли висновку, що постанова Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області за № 10 від 22 березня 2016 року підлягала виконанню лише у випадку, якщо її було звернуто до виконання протягом одного року з дня прийняття, тобто, до 22 березня 2017 року. Оскільки Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області звернулось до Мукачівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області із заявою про примусове виконання зазначеної постанови лише в серпні 2017 року, відповідач обґрунтовано повернув виконавчий документ без виконання.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
20. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
21. Зокрема, скаржник зазначив, що постанова № 10 від 22 березня 2016 року складена відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Про затвердження форм актів, постанов та рішень" від 11 січня 2012 року за № 24 та відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1242 "Про затвердження Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади". Крім цього, чинною на час винесення постанови № 10 від 22 березня 2016 року редакцією п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" було визначено, що у виконавчому документі зазначаються назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали. Відтак, помилковими є висновки відповідача про невідповідність вимогам Закону України "Про виконавче провадження" постанови № 10 від 22 березня 2016 року через не зазначення ім`я та по батькові посадової особи, що її видала.
22. Також, скаржник зазначив, що висновки відповідача щодо пропущення позивачем строків пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки заява про виконання постанови № 10 від 22 березня 2016 року подана у визначений законодавством строк, відповідно до вимог ч. 2 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження". Скаржник акцентував увагу, що у постанові № 10 від 22 березня 2016 року було зазначено дату набрання нею чинності, що свідчить про приведення позивачем виконавчого документу у відповідність до вимог законодавства.
23. Крім цього, скаржник у касаційній скарзі здійснює виклад обставин справи та надає їм відповідну оцінку, цитує норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями про відмову у задоволенні позовних вимог.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
25. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
26. За правилом п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
27. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
28. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.
29. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
30. Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів", у разі невиконання в добровільному порядку суб`єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, визначених у статті 26 цього Закону рішень (постанов) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та його посадових осіб про накладення стягнення примусове виконання таких рішень (постанов) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
31. На час винесення Постанови № 10 від 22 березня 2016 року діяла редакція Закону України "Про виконавче провадження" 21 квітня 1999 року № 606-XIV, відповідно до ч. 1, 3 ст. 18 зазначеного закону, у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, власне ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб`єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.